Справа № 420/13325/20
09 грудня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., вивчивши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовною звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про:
визнання протиправною та скасування постанови Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №221788 від 16.11.2020 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, вищевказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем.
08 грудня 2020 року, через канцелярію Одеського окружного адміністративного суду від фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надійшла про усунення недоліків позовної заяви (вх.№52323/20) разом з позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про застосування адміністративно-господарського штрафу №221788 від 16.11.2020 року.
Розглянувши позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 08 грудня 2020 року, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви зазначені в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року - усунуті частково.
Зокрема, ч.4 ст.161 КАС України встановлено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року вказувалося, що позивачеві необхідно надати до суду доказів працевлаштування водія ОСОБА_2 , ТТН №664706 та договору за яким здійснювалось перевезення вантажу, доказів наявності права власності на автомобіль RENAULT номерний знак НОМЕР_1 , тощо.
Однак, разом з заявою про усунення недоліків позивачем було надано лише свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 (тягач RENAULT MAGNUM 480, номерний знак НОМЕР_1 ) та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (напівпричіп).
В обґрунтування ненадання доказів щодо працевлаштування водія ОСОБА_2 , ТТН №664706 та договору за яким здійснювалось перевезення вантажу, позивачем зазначено, що оскаржувана постанова не стосується трудових відносин позивача, а вид вантажу визначено в Акті №242019.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд звертає увагу на те, що доказування - це діяльність суб'єктів доказування, яка здійснюється в урегульованому процесуальному порядку і спрямована на з'ясування дійсних обставин справи, прав і обов'язків сторін, встановлення певних обставин шляхом ствердження юридичних фактів, зазначення доказів, а також подання, прийняття, збирання, витребування, дослідження і оцінки доказів. Отже, доказування - з'ясування дійсних обставин справи.
Звідси мета доказування - переконати суд у достовірності наведених фактів. Обов'язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-III від 05.04.2001 року, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах. Для виконання перевезень небезпечних вантажів автомобільний перевізник повинен одержати відповідну ліцензію (ст. 33 Закону №2344-III).
Згідно абз.16 ч.1 ст.60 Закон №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів несуть саме перевізники.
Таким чином, для доведення обставин справи, позивачеві необхідно надати до суду докази працевлаштування водія ОСОБА_2 (чи докази іншого оформлення відносин (довіреність, цивільно-правова угода, тощо), для визначення безпосереднього автомобільного перевізника та, на стадії відкриття провадження, встановлення повного суб'єктного складу сторін справи.
Крім того, товарно-транспортна накладна є документом, який у розумінні ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про автомобільний транспорт», підтверджує факт укладення договору перевезення вантажу між перевізником та відправником (вантажовідправником).
Також, товарно-транспортна накладна містить інформацію про вантаж, зокрема, його вагу.
Враховуючи вищевикладене, для підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, позивачеві належить надати до суду ТТН №664706 та, зокрема але не виключно, договір, за яким здійснювалось перевезення вантажу та видаткову накладну.
Крім того, суд звертає увагу, що згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові по справі №9901/129/19 від 16.10.2019 року, вимоги щодо змісту позовної заяви встановлені КАС, який не передбачає винятків за яких особа, що звертається до суду, на власний розсуд може обирати, які саме вимоги процесуального закону щодо змісту позовної заяви слід виконувати чи не виконувати, вважаючи їх формальними.
Водночас, слід звернути увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Суд зазначає, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі.
Належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного - направляється сторонам, та саме за поданим належним чином оформленим позовом, суд вирішує питання про відкриття провадження по справі.
Відповідно до ч.2 ст.121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд роз'яснює, що недоліки позовної заяви необхідно усунути шляхом надання до суду відповідних доказів по справі зазначених судом в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року, у відповідній кількості до сторін справи.
Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення адміністративного позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 121, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд, -
Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) - продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви по адміністративній справі №420/13325/20.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання копії ухвали про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви позивачем.
В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України та відповідно до ст.294 КАС України оскарженню не підлягає.
Суддя Балан Я.В.