Справа № 420/9671/20
08 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,
розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району про визнання протиправним та скасування наказу від 30.07.2020 року, зобов'язання вчинити дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району, за результатом розгляду якого позивач просить суд:
Визнати протиправною відмову Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району прийняту Рішенням № 1737-VII від 30.07.2020 року на LХІІ сесії VІІ скликання ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжному, Овідіопольського району, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації;
Зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району надати дозвіл ОСОБА_1 на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжному, Овідіопольского району, площею - 0,25 га.
Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що 07.07.2020 року він звернувся до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., КОАТУУ: АДРЕСА_1 , на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району згідно наданих графічних матеріалів. 30.07.2020 року Молодіжненською сільською радою прийнято рішення № 1737-VІІ про відмову у наданні дозволу складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації. Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що належать до скасування. Позивач зазначає, що відповідач не зазначає, яким саме конкретним вимогам законодавства на відповідає місце розташування земельної ділянки.
Ухвалою суду від 09.10.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
27.10.2020 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з огляду на який відповідач зазначає, що під час розгляду заяви позивача було встановлено, що бажана земельна ділянка, виділена на викопіюванні з публічної кадастрової карти та Google карт «накладається» на частину сусідньої земельної ділянки з кадастровим номером: 5123782000:02:007:0189, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не надав до свого клопотання згоду землевласника, чим порушив вимоги ч. 6 ст. 118 ЗК України та ст. 50 ЗУ «Про землеустрій».
05.11.2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив на адміністративний позов.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками справи докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
07.07.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району з клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) 0,25 гектара згідно ст. 121 Земельного кодексу України, яка знаходиться за адресою: Одеська обл., Овідіопольський р-н., КОАТУУ: АДРЕСА_1 , орієнтовна площа 0,25 гектара. До клопотання додано: графічні матеріали, копії паспорту громадянина України та картки платника податків.
За результатом розгляду вказаного клопотання, Молодіжненська сільська ради Овідіопольського району прийняла рішення № 1737-VII від 30.07.2020 року, яким відмовила ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжному, Овідіопольського району, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Згідно з ч.6 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Згідно з пп. “б” ч.1 ст.121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
З огляду на норми викладеного вище законодавства, підставою відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, ч.7 ст.118 Земельного кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зазначає, що з огляду на зміст оскаржуваного рішення, воно містить лише загальне посилання на вказану норму, не конкретизуючи, які невідповідності Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району мала на увазі. Тобто, відповідачем у оскаржуваному рішенні не зазначено, у чому полягала невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, генеральним планам населених пунктів, проектам землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.
Таким чином, суд робить висновок про протиправність оскаржуваного рішення та наявності підстав для його скасування, оскільки воно не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.
Що стосується вимоги позивача про зобов'язання Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, суд зазначає наступне.
Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.
У відповідності з Рекомендаціями № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року (надалі також «Рекомендація R (80)2»), під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів.
Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, адміністративний суд, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Враховуючи вищевикладене, суд зробив висновок, що належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 07.07.2020 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Суд встановив, що за звернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив 878,80 грн. судового збору, що підтверджується дублікатом квитанції № 0.0.1848037061.1 від 24.09.2020 року, як за одну вимогу немайнового характеру, оскільки вимога про зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою є похідною від вимоги про скасування рішення про відмову у наданні такого дозволу.
При цьому, за звернення до суду із зазначеним позовом позивач повинен був сплатити судовий збір у сумі 2102,00х0,4=840,80 грн., які мають бути стягнуті з відповідача на користь позивача.
38,00 грн. є надмірно сплаченими коштами, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача не стягуються та можуть бути повернуті позивачу на підставі відповідної заяви в Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого 03.09.2013 наказом Міністерства фінансів України №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Так як, суд частково задовольнив похідну вимогу, наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача всієї суми сплаченого судового збору, тобто 840,80 грн.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295,382 КАС України, суд
Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району про визнання протиправним та скасування наказу від 30.07.2020 року, зобов'язання вчинити дії.
Визнати протиправним та скасувати рішення Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району № № 1737-VII від 30.07.2020 року прийняте на LХІІ сесії VІІ скликання про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в с. Молодіжному, Овідіопольського району, у зв'язку з невідповідністю місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації.
Зобов'язати Молодіжненську сільську раду Овідіопольського району повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 07.07.2020 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району (код ЄДРПОУ 04527253) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).
Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду
Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Молодіжненська сільська рада Овідіопольського району (вул. Жовтнева, 2а, с. Молодіжне, Овідіопольський р-н., Одеська обл., 67840, код ЄДРПОУ: 04527253).
Повний текст рішення суду виготовлений та підписаний 08 грудня 2020 року.
Суддя Н.В. Бжассо
.