про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
07 грудня 2020 р. № 400/5546/20
м. Миколаїв
Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мельник О.М., ознайомившись з
адміністративним позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача:Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056
треті особи:ОСОБА_2 , АДРЕСА_2
про:визнання протиправними та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт з 27.12.2016 р., зареєстроване 27.12.2016 № МК062163623463 і декларації про готовність до експлуатації об'єкта,зареєстровану 08.02.2015 № МК142170392056,
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до суду із адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі-відповідач), за участі третьої особи- ОСОБА_2 (далі-третя особа), в якому просить визнати протиправним та скасувати реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт з 27.12.2016 року, зареєстроване 27.12.2016 № МК062163623463 і декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану 08.02.2015 № МК142170392056.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Як вбачається із позовної заяви та доданих до неї матеріалів, позивач оскаржує повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 27.12.2016 р., зареєстроване 27.12.2016 № МК062163623463 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану 08.02.2015 № МК142170392056.
Повідомлення про початок виконання будівельних від 27.12.2016 № МК062163623463 та декларація про готовність до експлуатації об'єкта 08.02.2015 № МК142170392056 подані відповідачу громадянкою ОСОБА_2 , щодо реконструкції житлового будинку за адресою АДРЕСА_3 .
Отже, спірні правовідносини виникли з приводу законності рішень суб'єкта владних повноважень, щодо погодження законності дій третіх осіб відносно власного майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єктом владних повноважень за правилами п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1 ч. 1 ст. 19 КАС).
Із аналізу наведених вище положень КАС слідує, що при визначенні предметної юрисдикції справи суд повинен виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Тобто, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
У свою чергу приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Позивач, звертаючись до адміністративного суду із позовом, обґрунтовує свої вимоги тим, що третя особа зареєструвала повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що реконструйований із значними порушеннями чинних норм законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Із матеріалів справи слідує, що згідно рішення Миколаївської міської ради від 19.12.2008 за № 31/50 ОСОБА_2 надано у власність земельну ділянку площею 120 кв.м. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_3 . Державний акт на право власності серії ЯЖ 860602 передано 24.03.2009 року на реєстрацію до управління Держгеокадастру Миколаївського району Миколаївської області. Будівництво ведеться на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 25.07.2016 року МК06216207136.
За правилами ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб .
За змістом ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Отже, визнання незаконними рішень суб'єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.
Таким чином, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Зважаючи на наведене вище, не є публічно-правовим спір між суб'єктом владних повноважень та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, у якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.
Відтак, оскільки оскаржуване повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 27.12.2016 р. № МК062163623463 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 08.02.2015 № МК142170392056, зареєстровані відносно об'єкта, речове право (право власності) на який набуто третьою особою - ОСОБА_2 тому даний спір стосується приватноправових відносин і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 814/104/17.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії" висловлено думку, що термін "суд, встановлений законом" у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин, даний спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Розгляд такого спору належить здійснювати за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.5 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що судовий збір підлягає поверненню в порядку, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене, керуючись статтями 170, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області, за участі третьої особи- ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт від 27.12.2016 № МК062163623463 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта, зареєстровану 08.02.2015 № МК142170392056.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
3. Роз'яснити позивачу, що вирішення даного спору здійснюється судом за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному статтями 295-297 Кодексу адміністративного суду України з урахуванням пункту 15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.М. Мельник