про витребування доказів
03 грудня 2020 р. Справа № 380/3087/20
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,
представник позивачки не прибув,
представника відповідача Іванейко Я.Я.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного питання про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-2629-57 У на суму 21030,90 грн.
Ухвалою судді від 23.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою від 23.09.2020 суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу за правилами загального позовного провадження; витребував у позивачки належним чином засвідчені докази нарахування та сплати роботодавцем за позивача, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць.
Оскільки позивачкою не надано доказів, необхідних для повного, об'єктивного, та всебічного з'ясування обставин справи, суд поставив на обговорення питання про витребування таких у Дрогобицького підрозділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр служби крові» як роботодавця позивачки.
Позивачка та її представник у підготовче судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про час, дату та місце його проведення.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача щодо витребування доказів поклалася на розсуд суду.
Вирішуючи питання щодо витребування доказів, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Предметом доказування згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи.
У силу ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи необхідні для з'ясування обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
У свою чергу, відповідно до ч. 6 ст. 80 КАС України, будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Предметом спору у цій справі є оцінка правомірності вимоги про сплату ЄСВ, направленої на адресу позивачки, яка зареєстрована як фізична особа-підприємець, за умови, що вона є найманим працівником та її роботодавець сплачує за неї ЄСВ у сумі, що не була меншою мінімального розміру.
З огляду на предмет доказування у цій справі, вбачається необхідність перевірити обставини щодо нарахування та сплати роботодавцем за позивачку, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць у період, за який сформована оскаржувана вимога.
Оскільки доказів нарахування та сплати у спірний період роботодавцем за позивачку, як за застраховану особу, єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць, позивачка не надала, такі слід витребувати у Дрогобицького підрозділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр служби крові» як роботодавця позивачки.
Керуючись ст. ст. 72-77, 80, 243, 248, 250, 256, п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
витребувати від Дрогобицького підрозділу Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський обласний центр служби крові» (82100, Львівська область, Дрогобицький район, вул. Солоний Ставок, 2) належним чином засвідчені докази нарахування та сплати ним як роботодавцем за ОСОБА_1 як найманого працівника - застраховану особу єдиного внеску в розмірі не меншому мінімального страхового внеску на місяць за період з 2017 по 2019 роки.
Витребувані докази надіслати на адресу суду у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали суду.
У випадку неможливості надання витребуваних доказів слід завчасно повідомити про це суд у письмовій формі, зазначивши причин неможливості подання таких доказів.
Попередити, що у випадку невиконання ухвали суду без поважних причин суд застосує передбачені ст. 149 КАС України заходи процесуального примусу.
Процесуальні строки, встановлені цією ухвалою, можуть бути продовжені судом за заявою особи відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року № 731-IX.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та підписаний 08.12.2020.
Суддя Сидор Н.Т.