справа №380/3087/20
з питань залишення позовної заяви без розгляду
03 грудня 2020 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Сидор Н.Т.,
за участю секретаря судового засідання Колодій О.Р.,
представник позивачки не прибув,
представника відповідача Іванейко Я.Я.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу,
ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-2629-57 У на суму 21030,90 грн.
Ухвалою судді від 23.07.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі. Справу вирішено розглядати без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Ухвалою від 23.09.2020 суд перейшов до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу за правилами загального позовного провадження.
03.12.2020 представник відповідача подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначає на те, що позовну заяву подано з пропуском 10-денного строку звернення до суду, який встановлений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Покликається на те, що вимогу про сплату боргу надіслано позивачці, але повернуто контролюючому органу з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про повернення, яка долучається. Однак, зі слів позивачки, викладених в позовній заяві, представник відповідача робить висновок, що ОСОБА_1 було відомо про лист від контролюючого органу, однак вона з певних причин відмовилась від його отримання.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала, просила таке задовольнити.
Позивачка у судове засідання не прибула, належним чином повідомлена про час, дату та місце його проведення.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для залишення позовної заяви без розгляду суд виходить з наступного.
Загальні правила щодо строків звернення до адміністративного суду із позовом регламентовано ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду - ст.123 КАС України.
Так, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.ч.1, 2 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з абз. 3, 4 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до абз. 9 ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти календарних днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
З адміністративним позовом про оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.05.2019 № Ф-2629-57 У позивачка звернулася до суду 14.04.2020 (згідно відміткою календарного штемпеля на поштовому конверті).
При цьому позивачка стверджує, що про існування вказаної вимоги дізналася з постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.04.2020.
Натомість представник відповідач покликаючись на пропущення позивачкою встановленого строку звернення до суду, зазначає, що вимогу про сплату боргу від 15.05.2019 надіслано позивачці рекомендованим листом з повідомленням про вручення, але повернуто контролюючому органу з причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення.
Втім, суд зауважує, що скерування позивачці вимоги не свідчить, що така нею одержана.
Жодних інших доказів, які б свідчили, що позивачці було відомо про оскаржувану вимогу до 07.04.2020, матеріали справи не містять.
Разом з цим, слід врахувати, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" із наступними змінами та доповненнями, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 з 12.03.2020 до 31.10.2020 на всій території України встановлено карантин.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX (далі - Закон 540-IX) розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Отже, процесуальні строки були подовжені в силу вимог закону.
У такій редакції пункт 3 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України діяв до 17.07.2020.
17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 №731-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Вказаним Законом пункт 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України викладено в такій редакції:
"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 18.06.2020 №731-ІХ процесуальні строки, які були продовжені, зокрема, відповідно до пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" N 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Таким чином, враховуючи, що закінчення строку звернення до суду з цим позовом припало на час дії карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, і на момент звернення позивачки до суду (14.04.2020) із цією позовною заявою діяла норма п. 3 розділу VI «Прикінцеві положення» в редакції Закону № 540-IX, суд доходить висновку, що позивачка не пропустила строк звернення до суду з цим, оскільки такий строк був продовжений в силу вимог закону.
З огляду на викладене, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 243, 248, 250, 256, п. 3 Розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України, суд -
у задоволенні клопотання представника відповідача за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 08.12.2020.
Суддя Сидор Н.Т.