справа №380/11440/20
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
09 грудня 2020 року м.Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Коморний О.І. одержав позовну заяву ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування висновку КНП ЛОР "Медичний центр превенції та терапії узалежнень".
Встановив:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогою визнати недійсним та скасувати висновок 000349 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, виданий КНП ЛОР «Медичний центр превенції та терапії узалежнень» 06.08.2020.
Предметом цього спору є висновок медичного огляду, складений лікарем указаного закладу охорони здоров'я стосовно позивача.
Суддя відповідно до ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі відповідно до ч. 2 ст. 171 КАС України на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При прийнятті рішення щодо відкриття провадження у справі згідно з пунктом 4 частини першої статті 171 КАС України з'ясуванню підлягає питання чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
За визначеннями пунктів 1, 5, 7 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У відповідності до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
За змістом ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед яких зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
В силу п. 9 ч. 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб.
З позовної заяви та доданих документів встановлено, що позивач звернувся до суду, оскільки не погоджується із висновком 000349 від 06.08.2020 лікаря КНП ЛОР «Медичний центр превенції та терапії узалежнень» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначений медичний висновок складений лікарем у відповідності до вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я від 09.11.2015 №1452/735.
За змістом частини першої статті 260, частин першої і другої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан сп'яніння. Огляд водіїв на стан сп'яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Частиною третьою статті 266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно з частиною першою статті 267 КУпАП застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі огляд на стан сп'яніння, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Проаналізувавши частину першу статті 267 КУпАП у контексті з положеннями КАС України, можна дійти висновку, що за правилами адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, що виникають з приводу проведення огляду водіїв на стан сп'яніння суб'єктом владних повноважень, визначеним у статті 266 КУпАП, а саме: поліцейським.
У свою чергу висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння складається лікарем, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, та Інструкції.
Проаналізувавши вищенаведені положення Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши позов та додані матеріали, слід дійти висновку, що сам по собі висновок медичного огляду про визнання недійсним якого заявлено вимогу, не породжує для позивача настання будь-яких прав та обов'язків. Він лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства.
Таким чином, медичний висновок неможливо вважати рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує для позивача певні права чи обов'язки, тобто не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.
Із аналізу наведених вище норм слідує, що публічно-правовим спором є не будь - який публічно - правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Слід звернути увагу, що відповідач - КНП ЛОР «Медичний центр превенції та терапії узалежнень» здійснює комплекс профілактичних, діагностичних, лікувальних заходів, а відтак у спірних правовідносинах не здійснював владних управлінських функцій стосовно позивача, що є визначальною ознакою для публічно-правового спору, отже не є суб'єктом владних повноважень у розумінні ч. 1 ст. 4 КАС України. Спірне рішення за своєю суттю є висновком, який зроблено на підставі застосування спеціальних знань з метою встановлення певних обставин та фактів.
Відтак такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції і не може вирішуватись у порядку адміністративного судочинства.
Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.08.2020 справа № 120/4189/19-а (адміністративне провадження № К/9901/5314/20)
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, зокрема, позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.2 ст. 170 КАС України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п'яти днів з дня надходження позовної заяви.
Згідно з ч.6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
Оскільки зазначений у позовній заяві відповідач не є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини першої статті 4 КАС України, а медичний висновок, складений ним із застосуванням спеціальних знань з метою встановлення певних обставин і фактів, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню за правилами КАС України, то вказаний висновок медичного огляду безпосередньо не породжує для позивача будь-яких прав чи обов'язків. Водночас такий висновок може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані сп'яніння та підлягає оцінці судом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп'яніння.
Отже, як доказ у справі, цей висновок підлягає спростуванню саме у такій справі.
Відтак, оскаржуваний позивачем висновок медичного огляду на стан сп'яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Наслідки відмови у відкритті провадження в адміністративній справі визначені частиною п'ятою статті 170 КАС України.
З огляду на викладене необхідно відмовити у відкритті провадження в даній справі.
ОСОБА_1 сплатив судовий збір в сумі 840,80 грн, згідно квитанції №76868 від 30.11.2020.
Відповідно до п. 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.
Відтак судовий збір, сплачений позивачем у сумі 840,80 грн, підлягає поверненню з державного бюджету.
Керуючись ст. 160, 161, 169, 170, 171, Кодексу адміністративного судочинства України, -
постановив:
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсним та скасування висновку КНП ЛОР "Медичний центр превенції та терапії узалежнень" - відмовити.
2. Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) з державного бюджету судовий збір в у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок) сплачений згідно з платіжним дорученням №76868 від 30.11.2020.
3. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається (ч.5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України).
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням п.п.15.5. Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Коморний О.І.