Рішення від 08.12.2020 по справі 380/9501/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/9501/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до МВС України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернувся в суд з позовом до МВС України (01601, вул. Богомольця, м. Київ), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії (79007, пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо дворазового повернення заяв позивача без прийняття законного рішення про призначення та виплату або відмову у виплаті одноразової грошової допомоги у передбаченому п. 9 постанови КМУ від 21.10.2015 № 850, ОСОБА_1 у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію», постанови КМУ «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» від 21.10.2015 № 850;

- зобов'язати відповідача розглянути втретє заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та за результатами її розгляду відповідно до п. 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850, прийняти відповідне рішення;

- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії у 15-денний строк після отримання втретє заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до МВС України подані документи та висновок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, відповідно до п. 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою КМУ від 21.10.2015 № 850;

- стягнути з МВС України судовий збір в сумі 840,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України до 2004 року. 18.12.2019 року Львівським обласним центром медико-соціальної експертизи позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, 55% втрати працездатності. Відповідними довідками підтверджується причинно-наслідковий зв'язок між травмою та захворюванням, які діагностовано у позивача та виконанням службових обов'язків та проходженням служби в ОВС, та у наслідку інвалідністю ІІІ групи, відповідною втратою працездатності. Отже, 18.12.2019 року коли позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ у нього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності. Позивач подав відповідачу вичерпний перелік документів, передбачений Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції для отримання грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, внаслідок травми пов'язаної з виконанням службових обов'язків. Надалі Ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області сформувало висновок та пакетом поданих позивачем документів подано до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги. Однак МВС України не прийнято жодного рішення за вказаними матеріалами та повторно повернуто відповідні матеріали до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України, яке надалі повернуло такі позивачу у зв'язку з тим, що при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу Комісії не залучалися. Оскільки позивач вважає, що відповідачем порушено його права, за їх захистом звернувся до суду із цим позовом.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Кухар Н.А.

Ухвалою суду від 30 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 19 листопада 2020 року клопотання Департаменту фінансово - облікової політики про заміну сторони відповідача задоволено - замінено відповідача - МВС України в особі Департаменту фінансово - облікової політики на належного відповідача Міністерство внутрішніх справ України.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача, Міністерства внутрішніх справ України, на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити. Дії МВС України щодо повернення матеріалів про призначення грошової допомоги ОСОБА_1 на доопрацювання без прийняття рішення є законним, враховуючи наступне. Частиною 6 статті 23 Закону України «Про міліцію» У разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному

випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 № 850. Відповідно до п. 7 вказаного Порядку працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Згідно пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції. Пунктом 9 Порядку № 850 визначено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Аналіз вказаних норм Порядку дає підстави для висновку, що повноваження на прийняття рішення про призначення чи про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги є виключною компетенцією МВС України, а на орган внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, покладено обов'язок з проведення окремих процедурних дій щодо оформлення відповідних документів для вирішення питання про виплату такої допомоги та реалізації рішення головного розпорядника коштів (МВС). При цьому, саме лише подання позивачем, передбачених п. 7 Порядку документів, не свідчить про наявність в нього безумовного права на отримання одноразової грошової допомоги. В компетенції МВС України є аналіз та дослідження змісту таких документів. У разі виявлення невідповідності таких документів встановленій формі, а також суперечності чи неповноти наявної в них інформації щодо обставин отримання особою травми, каліцтва чи захворювання, ця обставина виключає можливість прийняття МВС України будь якого з рішень чи про виплату одноразової грошової допомоги чи про відмову у виплаті такої.

Оскільки при проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучалися, то рішення МСЕК щодо причинного зв'язку захворювання позивача з проходженням служби в органах внутрішніх справ не прийнятним. Позивач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ ще у 2004 році. При цьому при звільненні скарги на здоров'я позивач не висловлював, медичний огляд та обстеження військово-лікарською комісією не проходив, тобто був здоровий. Після спливу 15 років МСЕК встановлює, що захворювання позивача пов'язано з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зазначені факти послужили підставою для повернення матеріалів щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв'язку з отриманням інвалідності до Головного управління МВС України у Львівській області без прийняття рішення. Враховуючи вище наведене, повертаючи матеріали щодо призначення грошової допомоги позивачу МВС України діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Представник відповідача, Головного управління МВС України у Львівській області, надав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з огляду на наступне. Відповідачем у повній мірі вжито заходів та дотримано процедури скерування та розгляду матеріалів щодо прийняття/відмови рішення про виплату/відмову у виплаті одноразової грошової допомоги позивачу. Позовні вимоги до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області дотриматись процедури скерування та розгляду матеріалів позивача є передчасними, адже жодних протиправних дій чи бездіяльності зі сторони відповідача ще не відбулось. Отже, члени Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, Законами України та Порядком № 850.

Позивач через канцелярію суду подав відповідь на відзив, де зазначив наступне. Ліквідаційна комісія Головного управління МВС України у Львівській області в порушення п. 8 Порядку № 850, порушила 15-денний термін їх скерування, адже потворно заяву позивач подав 27.05.2020 року, а пакет документів було направлено 17.06.2020 року.

Частиною 1 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 20 грудня 2019 року звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлено третю групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС у Львівській області прийнято висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Надалі Ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області висновок з пакетом поданих позивачем документів надіслала до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 20 березня 2020 року № 17 Ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області повідомила позивача про повернення документів у зв'язку з тим, що за результатами опрацювання матеріалів, які стосуються медичних питань, Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано на неналежне оформлення документів, що унеможливлює прийняття рішення за надісланими матеріалами.

27 травня 2020 року позивач повторно звернувся до Голови Ліквідаційної комісії Головного управління МВС у Львівській області із заявою (рапортом) про проведення виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з тим, що йому встановлено третю групу інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Ліквідаційною комісією Головного управління МВС у Львівській області прийнято висновок про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням працівникові міліції інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ. Надалі Ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області висновок з пакетом поданих позивачем документів надіслала до МВС України для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги.

Листом від 11 серпня 2020 року Ліквідаційна комісія Головного управління МВС у Львівській області повідомила позивача про повернення документів у зв'язку з наступним. Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано про те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу Комісії не залучалися. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком.

Позивач не погоджуючись із вказаною позицією відповідача щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, вважаючи її протиправною звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про міліцію».

Однак тим же ж п. 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» закріплено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Статтею 23 Закону України «Про міліцію» встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності І групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Згідно з пунктом 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).

До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пункт 8,9 Порядку №850 передбачає, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Отже, Порядком №850 чітко встановлено, що рішення про призначення або про відмову в призначенні грошової допомоги приймає саме Міністерство внутрішніх справ України.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 5 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ Закон України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

Проте, за змістом пункту 15 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ.

Тобто, аналіз наведених вище норм чинного законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що за позивачем зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року №565-ХІІ відповідно до Порядку №850, який діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію" від 02 липня 2015 року №580-VІІІ, а обов'язок з прийняття рішення про призначення чи відмову в призначенні грошової допомоги покладено саме на Міністерство внутрішніх справ України

Листом № 25129/15-2020 від 30.07.2020 року Департамент фінансово-облікової політики МВС України скерував Ліквідаційній комісії Головного управління МВС України у Львівській області лист з додатками, відповідно до якого за результатами опрацювання матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги Департаментом охорони здоров'я та реабілітації МВС України вказано те, що медико-соціальна експертна комісія проведена з порушенням пункту 10 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи», відповідно до якого медико-соціальну експертизу колишнім працівникам міліції проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико-соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу Комісії не залучалися. Зазначене унеможливило прийняття рішення за надісланими матеріалами згідно з Порядком. Відтак, матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги повертаються на доопрацювання.

Відтак, Міністерством внутрішніх справ України в порушення пункту 9 Порядку №850 не прийнято будь-яке рішення за результатами розгляду заяви позивача разом з висновком Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Львівській області

Отже, відповідачем всупереч вимогам пункту 9 Порядку №850 не розглянуто по суті матеріали про призначення та виплату одноразової грошової допомоги позивачу згідно з Порядком №850, повернуто їх та відповідно не прийнято жодного рішень, чим, на думку суду, вчинило протиправні дії.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що Порядком №850 не передбачено право МВС України повертати документи без прийняття рішення.

На даний час заява про виплату одноразової допомоги позивачу у встановленому законодавством Порядку не розглянута, відповідне рішення не прийнято, що свідчить про порушення відповідачем прав позивача, яке триває і на момент розгляду справи по суті.

Вирішуючи позовну вимоги щодо зобов'язання Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії у 15-денний строк після отримання втретє заяви та повного пакету документів від ОСОБА_1 , надіслати до МВС України подані документи та висновок щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням ІІІ групи інвалідності, суд зазначає наступне.

З аналізу положень пунктів 7, 8 Порядку № 850 можна зробити висновок про те, що у відповідача виникає обов'язок звернутися до МВС України лише у разі надходження до нього заяви та відповідних документів позивача. Таким чином, виходячи з того, що позивач повторно не звертався до відповідача із заявою та відповідними документами, то і відсутні підстави для зобов'язання його повторно направити до МВС України документи позивача щодо призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлення судом порушеного права, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, оскільки відповідачем як суб'єктом владних повноважень не прийнято рішення по суті розгляду матеріалів щодо здійснення виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 згідно з пунктом 9 Порядку та умов призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови в розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та зобов'язання Міністерства внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги позивачу та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги, в решті позовних вимог відмовити.

Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Розподіл судових витрат провести у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 94, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до МВС України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задоволити частково.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у розгляді висновку про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 .

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та прийняти рішення про призначення або про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Міністерства внутрішніх справ України за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять грн.) 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач - Міністерство внутрішніх справ України (01601, вул. Ак. Богомольця,10, м. Київ; код ЄДРПОУ 00032684).

Відповідач2 - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Ліквідаційної комісії (79007, пл. Ген. Григоренка, 3, м. Львів; код ЄДРПОУ 08592247).

Повний текст рішення складено 08.12. 2020 року.

Суддя Кухар Н.А.

Попередній документ
93400915
Наступний документ
93400917
Інформація про рішення:
№ рішення: 93400916
№ справи: 380/9501/20
Дата рішення: 08.12.2020
Дата публікації: 11.12.2020
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (28.10.2020)
Дата надходження: 28.10.2020
Предмет позову: про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії