26 листопада 2020 року м. Львів справа №380/1383/20
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Клименко О.М., за участю секретаря судового засідання Надич М.О., та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник - Гординський М.В.
відповідачів 1, 2: представники - Кульченко М.В., Вахула Р.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області (відповідач 1, відповідач 2), в якому просить:
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту Патрульної поліції НП України №845 від 13.12.2019 року «Про застосування до працівників патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним і скасувати наказ Департаменту Патрульної поліції НП України №732 від 23.10.2019 року «Про застосування до працівників патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді неповної службової відповідності;
- визнати протиправним і скасувати наказ ДПП України №14 о/с від 09.01.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію»;
- поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 патрульної поліції УПП у Львівській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.01.2020 року відповідно до Наказу по особовому складу управління патрульної поліції у Львівській області №14 о/с його було звільнено зі служби в поліції за п.6 ч. 1 статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України).
Даний Наказ було винесено на реалізацію Наказу начальника Департаменту патрульної поліції №845 від 13.12.2019 року «Про застосування до працівників патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень», відповідно до якого за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні Присяги працівника поліції, а також у порушенні вимог пунктів 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію»; п.1, 2, 6, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; пп.1,2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України; пп.1,10,13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції; п.5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису; розділу IX та пункту 4 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі; п.10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; на підставі ч.12 ст.19, п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Прийняттю Наказу №845 від 12.12.2019 року та в подальшому Наказу №14 о/с від 09.01.2020 року передували два службові розслідування.
Позивач вважає своє звільнення протиправним, адже жодного дисциплінарного проступку, за вчинення якого до нього могло б бути застосоване дисциплінарне стягнення - звільнення, не вчиняв, службові розслідування проведені з грубим порушенням процедури встановленої Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС від 07.1.2018 р. №893, однобоко, упереджено, прийняті висновки та в подальшому накладені дисциплінарні стягнення є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
Стосовно висновку службового розслідування від 04.10.2019 року за рапортами інспектора взводу 2 роти 1 батальйон 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_4, позивач зазначив, що відповідачем 2 було порушено порядок його проведення, а саме: рапорт про події 03.08.2019 року, написаний капітаном поліції ОСОБА_27 на ім'я начальника Львівського управління ДВБ НП України, полковнику поліції Р.Рибіцькому датований липнем 2019 р., тобто до подій, що стали підставою проведення службового розслідування; пояснення поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_4 були відібрані оперуповноваженим УВБ у Львівській області ДВБ НП України майором поліції ОСОБА_3 , який не був членом дисциплінарної комісії; 15.08.2019 року повторно були відібрані пояснення у ОСОБА_4 вже членом комісії лейтенантом поліції ОСОБА_24, хоча вказане звання їй було присвоєне лише 30.09.2019 року; не отримано пояснення від водія евакуатора гр. ОСОБА_5 ; в порушення вимог ст.18 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції» позивача було ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування лише 30.09.2019 року.
Позивач стверджує, що жодних грошових коштів від гр. ОСОБА_5 він не отримував, і це доведено самим же розслідуванням, а все що встановило службове розслідування це лише ймовірність отримання неправомірної вигоди.
Отже, на думку позивача, службовим розслідуванням не було встановлено достатніх доказів вчинення дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією (бездіяльністю), тому застосоване стягнення підлягає скасуванню.
Стосовно висновку службового розслідування від 15.11.2019 року по скаргах гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 про невиконання мною вимог законодавства під час несення служби, просить врахувати, що при проведенні службового розслідування були допущені грубі порушення процедури встановленої Дисциплінарним статутом Національної поліції України та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС від 07.1.2018 р. №893, зокрема: події відбулися в ніч з 29.07.2019 р . на 30.07.2019 року, проте лише на підставі доповідних записок від 13.09.2019 р. та 16.09.2019 року було ініційоване службове розслідування та видано наказ про призначення службового розслідування від 16.09.2019 року; 11.10.2019 року заступником начальника управління старшим лейтенантом поліції ОСОБА_8 було подано доповідну записку з клопотанням продовжити строк проведення службового розслідування, призначене наказом УПП у Львівській області від 16.09.2019 року з метою встановлення причин та обставин порушення службової дисципліни, який не був членом дисциплінарної комісії стосовно цього розслідування і клопотати про це не мав права; 13.08.2019 року територіальне управління ДБР у м. Львові надсилає заступнику начальника УПП у Львівській області Струку В.Б. матеріали та заяви гр. ОСОБА_6 та гр. ОСОБА_7 для проведення службового розслідування, яке призначається лише через місяць; заступником начальника ВМАЗ УПП у Львівській Кільчицькою О.С. було відібрано пояснення у ряду осіб ще до призначення службового розслідування, а саме у гр. ОСОБА_9 та гр. ОСОБА_10 і вже після призначення службового розслідування 19.09.2019 року у старшого лейтенанта ОСОБА_11 про події в ніч на 30.07.2019 р., який безпосередньо проводив перевірку за зверненням гр. ОСОБА_10 та не знайшов підтвердження повідомленого та 19.09.2019 р. у лейтенанта поліції ОСОБА_12 про події в ніч на 30.07.2019 року, який повідомив що інформація повідомлена гр. ОСОБА_10 при перевірці не підтвердилась, а 22.10.2019 р. у інспектора взводу 2 роти 1 батальйон 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції старшого лейтенанта поліції Коваля Ю.Є. про події в ніч на 30.07.2019 р.
Позивач зазначає, що зазначена процедура відібрання пояснень підтверджує факт проведення службового розслідування задовго до його призначення, а також наявність численних порушень допущених при його проведенні, що зрештою і призвели до прийняття завідомо неправдивого та протиправного висновку.
Окрім цього, позивач наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно гр. ОСОБА_7 був оформлений у відповідності до законодавства та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн.; використання алкотестера не передбаченого законодавством, доведено не було. Також не підтвердилась інформація про те, що позивач перебував на службі у нетверезому стані. У матеріалах службового розслідування зазначено лише, що встановлено «достатньо фактів» без їх конкретизації.
Позивач вважає, що службові розслідування були проведені упереджено з боку відповідача 2, без врахування реальних обставин справи, тому обставини, вказані як підстави для застосування дисциплінарного стягнення у вигляді неповної службової відповідності, а згодом і звільнення зі служби - не відповідають дійсним обставинам справи, а звільнення позивача із займаної посади є незаконним, занадто суворим та таким, що суперечить законодавству.
Також позивач вважає звільнення незаконним, оскільки в день прийняття наказу №845 від 13.12.2019 року «Про застосування до працівників патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» він перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність від 04.12.2019 року. Лише 09.01.2020 року був ознайомлений з висновками про результати службового розслідування від 04.10.2019 р. та 15.11.2019 р., з наказом №845 від 13.12.2019 р. та наказом №14о/с від 09.01.2020 р. про звільнення зі служби в поліції.
Саме тому позивач просить визнати неправомірним та скасувати накази Департаменту Патрульної поліції НП України №845 від 13.12.2019 року, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, №732 від 23.10.2019 року, яким до ОСОБА_1 було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді неповної службової відповідності та наказ ДПП України №14 о/с від 09.01.2020 року в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію», і як наслідок поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу №1 роти №1 батальйону №2 патрульної поліції УПП у Львівській області з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити.
Відповідачі у поданому на позовну заяву відзиві проти позову заперечили.
Щодо службового розслідування, призначеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 05.08.2019 № 99, зазначили, що 03.08.2019 до відділу чергової служби УПП у Львівській області ДПП зателефонував інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який повідомив про підозру отримання неправомірної вигоди інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1
05.08.2019 за вхідним № 5692 на адресу УПП у Львівській області ДПП із Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали щодо неправомірних дій працівника УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
У даних матеріалах наявний рапорт оперуповноваженого Львівського управління ДВБ НП України капітана поліції ОСОБА_13 , у якому зазначено, що з 09.00 год. 03.08.2019 по 09.00 год. 04.08.2019 даний працівник заступив на добове чергування по Львівському управлінні ДВБ НП України. О 18.26 год. на черговий телефон Львівського управління ДВБ НП України надійшло повідомлення від заступника начальника управління - начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_8 , про те, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 вчинив неправомірні дії, а саме: під час виконання службових обов'язків, 03.08.2019 отримав частину грошових коштів (загальна сума 720 грн.) від водія евакуатора, який прибув для завантаження та доставлення транспортного засобу марки «АУДІ А4», номерний знак НОМЕР_1 на спеціальний майданчик чи стоянку.
Відповідачі зазначають, що у ході проведення перевірки встановлено дані водія евакуатора, у наданих матеріалах службового розслідування наявні пояснення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та сержанта поліції ОСОБА_4 , надані старшому оперуповноваженому Львівського управління ДВБ НП України капітану поліції ОСОБА_14 , та копії їх рапортів від 03.08.2019, у яких вказана вищеописана інформація, також наявне пояснення громадянина ОСОБА_15 , надане ним 05.08.2019 капітану поліції ОСОБА_14 . Також, під час проведення службового розслідування було проаналізовано відеозаписи із портативного відеореєстратора № 01550 (закріплений на форменому одязі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 ).
Опитаний в ході проведення службового розслідування інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , надав письмове пояснення.
В ході проведення службового розслідування, з метою отримання пояснення та встановлення додаткових даних по події, яка мала місце 03.08.2019, 04.10.2019 було здійснено телефонний дзвінок до громадянина ОСОБА_5 (водій евакуатора), цього ж дня було здійснено виїзд за адресою проживання ОСОБА_5 , однак двері квартири ніхто не відчинив.
Щодо службового розслідування, призначеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 16.09.2019 № 113, зазначили, що 30.07.2019 за реєстраційним індексом П-1955 та 13.08.2019 за реєстраційним індексом П-2109 на адресу УПП у Львівській області ДПП, надійшли скарги громадянина ОСОБА_6 з приводу можливих неправомірних дій працівників УПП у Львівській області ДПП по події, що мала місце 29.07.2019 близько 20 год. 20 хв. у місті Львові, на проспекті Свободи, 22. Зокрема, заявник вказує на те, що працівники поліції без попередження здійснили безпідставне затримання, також без попередження застосували фізичну силу, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Окремо заявник повідомляє, що одним із поліцейських був ОСОБА_1 .
Також, 30.07.2019 за реєстраційним індексом Л-1959 та 13.08.2019 за реєстраційним індексом Л-2108 на адресу УПП у Львівській області ДПП, надійшла скарга громадянина ОСОБА_7 з приводу можливих неправомірних дій працівників УПП у Львівській області ДПП по події, що мала місце 29.07.2019 близько 20 год. 20 хв. у місті Львові, на проспекті Свободи, 22. Зокрема, заявник вказує на неетичну поведінку працівників поліції, а також на те, що працівники поліції без попередження здійснили безпідставне затримання перехожого, а також без попередження застосували відносно нього фізичну силу, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Окремо заявник повідомляє, що одним із поліцейських був ОСОБА_1 .
З метою з'ясування обставин події, в ході службового розслідування здійснено аналіз відеозапису, долученого громадянином ОСОБА_6 до свого звернення, а також аналіз відеозаписів, зроблених старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за допомогою портативного відеореєстратора на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Аналізом вказаних вище відеозаписів, дисциплінарною комісією не встановлено фактів, котрі б могли свідчити про безпідставне затримання громадянина ОСОБА_6 . Крім того, дисциплінарна комісія вважає, що застосування фізичної сили старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , як поліцейського заходу примусу, було таким, що призвело до очікуваного результату, так як особа під час затримання чинила спротив.
Проте, дисциплінарною комісією також встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не дотримався вимог Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом № 1179 від 09.11.2016 та всупереч вимогам пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, не здійснює безперервну відео зйомку події та спеціально вимикає портативний відеореєстратор, спонукає громадянина ОСОБА_7 не проводити відеозйомку за допомогою його мобільного телефону. Також встановлений той факт, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 мав на меті застосувати до особи штраф у розмірі 51 гривня, замість визначеного санкцією частиною 3 статті 122 КУпАП - 510 гривень, після чого припинив відеозйомку.
Вказане порушення службової дисципліни, на думку дисциплінарної комісії, завдало негативних наслідків, що виразилося у неможливості встановити достеменно хід та розвиток подій під час реагування на вчинення правопорушення. Також, дисциплінарна комісія вважає, що дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , спрямовані на введення в оману громадянина ОСОБА_7 , а саме: обіцянка винести менший штраф ніж передбачено санкцією статті - неприпустимі.
Також, до матеріалів службового розслідування долучено доповідну записку заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , зареєстровану за вихідним № 18901вн/41/12-2019 від 16.09.2019, у якій вона доповідає про проведену перевірку, за фактами викладеними у зверненні громадянина ОСОБА_2 , адресованого до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, зареєстрованого в УПП у Львівській області ДПП за реєстраційним індексом К-2270 від 30.08.2019.
Крім того, опрацюванням ІПНП встановлено, що в подальшому, цього ж дня, о 06 годині 18 хвилин, на номер екстреного виклику поліції « 102», надійшло анонімне повідомлення про те, що працівники поліції на автомобілі з номерним знаком « НОМЕР_2 », мають свій драгер та, зі слів заявника, перебувають в стані алкогольного сп'яніння. За результатами опрацювання вищевказаного завдання працівниками екіпажу «ОМЕГА-0015» відрапортовано про те, що інформація викладена у зверненні не знайшла свого підтвердження.
За результатами проведення перевірки, на підставі зібраних матеріалів, в діях інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 та інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП лейтенанта поліції ОСОБА_17 встановлено ознаки порушення службової дисципліни, що виразилися у неналежному виконанні вимог 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, вимог розділу IX та пункту 4 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від? 07.11.2015 № 1395, пункту 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідачі стверджують, що за результатами службового розслідування встановлено достатньо фактів, котрі вказують на використання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та лейтенантом поліції ОСОБА_17 у службовій діяльності алкотестера, не передбаченого законодавством. Зокрема, інформація про вказане міститься у поясненнях громадян ОСОБА_10 та ОСОБА_18 , а GPS-треки підтверджують присутність екіпажу «ОМЕГА-0102», в складі інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 у місті Львові, по вулиці Івана Франка, 98-100, 30.07.2019 близько 05 години ранку та у місті Львові, по вулиці під Дубом, 7, 30.07.2019 близько 06 години ранку.
До матеріалів службового розслідування також долучено рапорти командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції ОСОБА_19 та командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 від 22.10.2019 та 25.09.2019 відповідно, про те, що останніми неодноразово вживалися заходи з метою встановити причини відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , однак вказане не призвело до результату.
Відповідачі зазначили, що дисциплінарною комісією враховано, що вказані вище дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призвели до настання негативних наслідків у створенні позитивного іміджу Національної поліції України та дискредитували високе звання поліцейського. Крім того, поведінка старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , що виразилась у створенні перешкод щодо встановлення законності відсутності його на службі, негативно вплинула на морально-психологічний клімат у колективі та авторитет командирів роти та взводу, що в свою чергу призвело до створення перешкод у зміцненні дисципліни серед особового складу.
Відповідачі зазначили, що під час визначення виду дисциплінарного стягнення, згідно частини третьої статті 19 Дисциплінарного статуту, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» комісія врахувала характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського та його ставлення до служби, зокрема, враховано факт неодноразового порушення службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що було встановлено за результатами раніше проведених службових розслідувань та характеристики позивача.
Щодо доводів позивача, відповідачі зазначили, що ними правомірно обрано позивачу такий вид дисциплінарного стягнення, як звільнення з поліції, адже вчинений позивачем проступок є таким, що дискредитує звання поліцейського і негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції з боку суспільства. Такий захід дисциплінарного впливу застосовано відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких він спрямований.
Саме тому відповідачі вважають вимоги позивача, викладені в позовній заяві необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають. Представники відповідачів в судовому засіданні підтримали доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 23 березня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження і призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 30 квітня 2020 року, яка занесена в протокол судового засідання було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із численними клопотаннями сторін, які були обґрунтовані запровадженим карантином у зв'язку із загрозою зростання захворюваності населення на коронавірусну хворобу (COVID-19).
Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідачів, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, показання свідка, відеозаписи, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 07.11.2015 р. по 09.01.2019 р. проходив службу в Національній поліції України на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції.
03.08.2019 до відділу чергової служби УПП у Львівській області ДПП зателефонував інспектор взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 , який повідомив про підозру отримання неправомірної вигоди інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1
05.08.2019 за вхідним № 5692 на адресу УПП у Львівській області ДПП із Львівського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшли матеріали щодо неправомірних дій працівника УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1
05.08.2019 року УПП у Львівській області ДПП видано наказ № 99 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» у зв'язку із надходженням повідомлення про порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, вчиненого 03.08.2019 року інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1
Наказом №35 від 02.09.2019 року було продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць, у зв'язку із перебуванням позивача у відпустці.
04.10.2019 року відповідачем 2 складено висновок службового розслідування за фактом можливого отримання неправомірної грошової вигоди ОСОБА_1 .
Службовим розслідуванням встановлено, що 03.08.2019 року о 16.20 год., на вул. Гнатюка, 2, було виявлено транспортний засіб марки «AUDI А4», номерний знак НОМЕР_1 , який був припаркований на місці призначеному для стоянки транспортних засобів на яких встановлено розпізнавальний знак «Інвалід» і якими керують інваліди, однак такого розпізнавального знаку не мав. Водія на місці вчинення правопорушення виявлено не було.
За вказаною адресою евакуатор прибув близько 17.00 год., після чого його водій розпочав процес евакуації транспортного засобу. В момент, коли автомобіль уже знаходився на платформі евакуатора підійшов водій, як в подальшому встановлено громадянин ОСОБА_15 . О 17.22 год. старший лейтенант поліції ОСОБА_1 виніс постанову відносно водія - ОСОБА_15 за частиною 5 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Після оформлення адміністративних матеріалів, як встановлено із наданих сержантом поліції ОСОБА_4 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 рапортів, водій евакуатора покликав старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 та попросив його надати папку, яку ж одразу повернув, після чого взяв папку у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 . Через невеликий проміжок часу водій повернув папку останньому. Старший лейтенант поліції ОСОБА_2 запитав про це у старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , на що він відповів, що ніхто ніяких штрафів не виписує, кошти водії евакуаторів беруть собі та діляться з поліцейськими.
У поясненні громадянин ОСОБА_15 зазначив, що 03.08.2019 близько 16.00 год. не помітивши знаку «парковка для інвалідів» припаркував свій автомобіль марки «Ауді А4», номерний знак НОМЕР_1 по вул. Гнатюка, 2 у м. Львові після чого відлучився в особистих справах. Повернувшись через годину до свого автомобіля помітив, що автомобіль знаходиться на платформі евакуатора, а біля нього присутні працівники поліції. Підійшовши до поліцейських, поцікавився чи обов'язково евакуйовувати автомобіль і чи можливо оплатити штраф на місці? У відповідь працівники поліції повідомили, що із даними запитаннями варто звернутись до водія евакуатора. На задані запитання водій евакуатора повідомив, що можливо, однак йому потрібно сплатити кошти у розмірі 720 грн. На дану пропозицію громадянин ОСОБА_15 погодився та передав кошти водію.
Надалі, як вказав у поясненні громадянин ОСОБА_15 , він передав працівникам поліції свої документи та документи на транспортний засіб, після чого відносно нього було винесено постанову за частиною 5 статті 122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. По завершенні оформлення адміністративних матеріалів, автомобіль з платформи евакуатора було знято, після чого він його перепаркував.
У ході службового розслідування у своїх поясненнях позивач підтвердив наявність підстав для застосування адміністративного стягнення щодо ОСОБА_15 та заперечив факт отримання неправомірної вигоди.
В ході проведення службового розслідування, з метою отримання пояснення та встановлення додаткових даних по події, яка мала місце 03.08.2019, 04.10.2019 було здійснено телефонний дзвінок до громадянина ОСОБА_5 (водій евакуатора), цього ж дня було здійснено виїзд за адресою проживання ОСОБА_5 , однак двері квартири ніхто не відчинив.
23.10.2019 року за результатами службового розслідування Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ № 732 від 23 жовтня 2019 року «Про застосування до працівника патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», в якому зазначено, що за результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 03.08.2019 року під час виконання службових обов'язків, а саме реагування на порушення Правил дорожнього руху громадянином ОСОБА_15 за адресою: м. Львів, вул.Гнатюка,2 інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 умисно, з метою отримання частини сплачених коштів, не повідомив громадянина ОСОБА_15 про те, що оплата послуг евакуатора здійснюватись не повинна та отримав грошові кошти від водія евакуатора без законних на те підстав, тим самим вчинив дії, які дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на морально-психологічний клімат у колективі, не сприяють керівнику у зміцненні службової дисципліни, а також знижують рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції.
Пунктом 1 даного наказу за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось у порушенні вимог пунктів 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 6, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп.1, 10, 13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, абзаців 1,2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність (а.с.183,185 т. ІІ).
30.07.2019 за реєстраційним індексом П-1955 та 13.08.2019 за реєстраційним індексом П-2109 на адресу УПП у Львівській області ДПП, надійшли скарги громадянина ОСОБА_6 з приводу можливих неправомірних дій працівників УПП у Львівській області ДПП по події, що мала місце 29.07.2019 близько 20 год. 20 хв. у місті Львові, на проспекті Свободи, 22. Зокрема, заявник вказує на те, що працівники поліції без попередження здійснили безпідставне затримання, також без попередження застосували фізичну силу, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Окремо заявник повідомляє, що одним із поліцейських був ОСОБА_1 .
Також, 30.07.2019 за реєстраційним індексом Л-1959 та 13.08.2019 за реєстраційним індексом Л-2108 на адресу УПП у Львівській області ДПП, надійшла скарга громадянина ОСОБА_7 з приводу можливих неправомірних дій працівників УПП у Львівській області ДПП по події, що мала місце 29.07.2019 близько 20 год. 20 хв. у місті Львові, на проспекті Свободи, 22. Зокрема, заявник вказує на неетичну поведінку працівників поліції, а також на те, що працівники поліції без попередження здійснили безпідставне затримання перехожого, а також без попередження застосували відносно нього фізичну силу, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження. Окремо заявник повідомляє, що одним із поліцейських був ОСОБА_1 .
За викладеними у вищезазначених зверненнях фактами проведено перевірку за результатами якої прийнято рішення провести службове розслідування відповідно до доповідної записки за № 18852вн/41//12-2019 від 13.09.2019 (а.с.50-54 т.2).
Також до матеріалів службового розслідування долучено доповідну записку заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , зареєстровану за № 18901вн/41/12-2019 від 16.09.2019 (а.с.112-118 т. ІІ), у якій вона доповідає про проведену перевірку, за фактами викладеними у зверненні громадянина ОСОБА_2 , адресованого до Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, зареєстрованого в УПП у Львівській області ДПП за реєстраційним індексом К-2270 від 30.08.2019.
Громадянин ОСОБА_2 , у своєму зверненні повідомляє, що 30.07.2019 о 05 годині 12 хвилин, в мобільному додатку «telegram» в групі «varta», користувачем « ОСОБА_21 » опубліковано інформацію наступного змісту: «бачив як поліцейські взяли взятку та відпустили водія, який на підпитку, провели тест на контрольному алкотестері, де показало 1,3 проміле, куди звертатись?» (пряма мова). Від себе громадянин ОСОБА_2 повідомив, що вказане мало місце в ніч, коли на службі був особовий склад батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП.
16.09.2019 року УПП у Львівській області ДПП видано наказ № 113 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» з метою встановлення причин та порушення службової дисципліни в тому числі інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , що виразилося у невиконанні вимог законодавства під час несення служби в ніч з 29.07.2019 року на 30.07.2019 року та встановлено з доповідних записок, зареєстрованих за № 18852вн/41//12-2019 від 13.09.2019 та № 18901вн/41/12-2019 від 16.09.2019.
Наказом №39 від 11.10.2019 року було продовжено строк проведення службового розслідування на один місяць.
15.11.2019 року відповідачем 2 складено висновок службового розслідування, висновками якого встановлено, що Згідно даних ІПНП встановлено, що 29.07.2019 інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, відносно громадянина ОСОБА_6 складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА № 081242 за вчинення правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 173 КУпАП, що мало місце у місті Львові, на проспекті Свободи, 22 та протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 125622 від 29.07.2019.
В ході службового розслідування встановлено, що рішенням Галицького районного суду міста Львова в справі № 461/5918/19 від 08.08.2019, провадження у справі про притягнення громадянина ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП закрито, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Цього ж дня, згідно ІПНП, о 20 годині 25 хвилин, інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 винесено постанову серії ДП18 № 631753 відносно громадянина ОСОБА_7 . Аналізом вказаної постанови встановлено, що останній, керуючи транспортним засобом, здійснив зупинку, що спричинила перешкоду для руху інших учасників дорожнього руху, чим порушив вимоги пункту 15.9 «ж» ПДР та накладено стягнення у вигляді штрафу, у розмірі 510 гривень.
Рішенням начальника УПП у Львівській області ДПП майора поліції ОСОБА_28 № 293, по скарзі на постанову серії ДП18 № 631753 від 29.07.2019, постанову залишено без змін, а скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
В ході службового розслідування здійснено аналіз відеозапису, долученого громадянином ОСОБА_6 до свого звернення, а також аналіз відеозаписів, зроблених старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за допомогою портативного відеореєстратора на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію». Аналізом вказаних вище відеозаписів, дисциплінарною комісією не встановлено фактів, котрі б могли свідчити про безпідставне затримання громадянина ОСОБА_6 . Крім того, дисциплінарна комісія вважає, що застосування фізичної сили старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , як поліцейського заходу примусу, було таким, що призвело до очікуваного результату, так як особа під час затримання чинила спротив.
Проте, дисциплінарною комісією також встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не дотримався вимог Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом № 1179 від 09.11.2016 та всупереч вимогам пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, не здійснює безперервну відео зйомку події та спеціально вимикає портативний відеореєстратор, спонукає громадянина ОСОБА_7 не проводити відеозйомку за допомогою його мобільного телефону. Також встановлений той факт, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 мав на меті застосувати до особи штраф у розмірі 51 гривня, замість визначеного санкцією частиною 3 статті 122 КУпАП - 510 гривень, після чого припинив відеозйомку.
Щодо доповідної записки заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , зареєстровану за № 18901вн/41/12-2019 від 16.09.2019, службовим розслідуванням встановлено наступне.
Під час розгляду звернення гр. ОСОБА_2 , старший лейтенант поліції ОСОБА_16 , за допомогою мобільного додатку «telegram», встановила зв'язок з користувачем « ОСОБА_21 » (скріншот переписки долучено до матеріалів службового розслідування) громадянином ОСОБА_18 .
Опитаний 11.09.2019, під час проведення перевірки, громадянин ОСОБА_18 пояснив, що 30.07.2019, близько 05 години ранку, перебуваючи вдома, почув звук поліцейської сирени. Визирнувши у вікно, помітив службовий автомобіль «Пріус», який перегородив проїзд автомобілю Hyundai Santa Fe білого кольору, номерний знак, можливо, НОМЕР_3 . Здійснивши зупинку біля будинку № 100, поліцейський підійшов до водія автомобіля Hyundai Santa Fe та почав з ним розмову та запропонував останньому дихнути в «алкотестер», але наголосив, що по даному «алкотестері» він не буде оформляти, що це є контрольний. В подальшому, водій подув в трубку алкотестера, результат показав 1,3 проміле. Після вказаного вище, поліцейський запитав водія «що будемо робити? Зупиняти свідків і оформляти, чи як?» та продовжили розмовляти підійшовши до багажного відділення транспортного засобу. Далі, водій автомобіля Hyundai Santa Fe присів у своє авто та дістав з наплічної сумки гаманець і почав відраховувати кошти, а коли закінчив, простягнув кошти поліцейському. Поліцейський кошти взяв.
Цього ж дня, 11.09.2019, працівникам екіпажу «ОМЕГА-0015» була надана вказівка здійснити виїзд за адресою: місто Львів, вулиця Івана Франка, 98-100, з метою встановлення наявності камер зовнішнього відеоспостереження на прилеглій до місця події території. Виїздом за вказаною адресою встановлено наявність камери зовнішнього відеоспостереження навпроти будинку АДРЕСА_1 , котра належить магазину «Алкомаркет», однак зі слів адміністрації закладу, відеозаписи зберігаються впродовж 14 днів, а тому записи за 30.07.2019 відсутні, що підтверджено рапортом 12.09.2019.
Згідно GPS-треків встановлено, що 30.07.2019 близько 05 години ранку у місті Львові, по вулиці Івана Франка, 100, перебував лише екіпаж «ОМЕГА-0102», траєкторія руху службового автомобіля - зі сторони перехрестя вулиць Шота Руставелі, Стрийська та Івана Франка, в сторону Консульства Республіки Польща. Варто зазначити, що у вказаний час екіпаж «ОМЕГА-0102» перебував в режимі патрулювання, викликів не отримував.
Цього ж дня, о 06 годині 18 хвилин, на номер екстреного виклику поліції « 102» надійшло анонімне повідомлення про те, що працівники поліції на автомобілі з номерним знаком « НОМЕР_2 », мають свій драгер та, зі слів заявника, перебувають в стані алкогольного сп'яніння. За результатами опрацювання вищевказаного завдання працівниками екіпажу «ОМЕГА-0015» відрапортовано про те, що інформація викладена у зверненні не знайшла свого підтвердження.
Опитаний 12.09.2019, під час проведення перевірки, громадянин ОСОБА_10 пояснив, що 30.07.2019, близько 06 години ранку, перебував на автомобільній стоянці неподалік закладу «МакДональдс», що розташований на проспекті Чорновола у місті Львові, після цього, керуючи автомобілем поїхав в сторону центру міста, однак був зупинений по вулиці Під Дубом, 7, (перед ТЦ «Форум») працівниками поліції, котрі були на службовому автомобілі з номерним знаком « НОМЕР_2 ». Поліцейські вказали причину зупинки те, що громадянин ОСОБА_10 вживав алкоголь на автомобільній стоянці неподалік закладу «МакДональдс» та, в подальшому, запропонували пройти перевірку за допомогою приладу «Драгер», на що останній не заперечував.
Як зазначає громадянин ОСОБА_10 , після перевірки, один з поліцейських дістав з багажного відділення службового автомобіля невідомий прилад. Пройшовши огляд, прилад показав нулі, а тому громадянин ОСОБА_10 продовжив рух на автомобілі в напрямку центру міста, а поліцейські доїхали до оперного театру. Подія тривала близько 10 хвилин.
Опрацюванням ІПНП та згідно GPS-треків встановлено, що 30.07.2019 о 06 годині 15 хвилин, у місті Львові, на проспекті Чорновола (вулиця Під Дубом), перебував лише екіпаж «ОМЕГА-0102».
Згідно службової записки інженера І категорії ВЗТ УПП у Львівській області ДПП встановлено, що перед заступанням на службу 29.07.2019, поліцейським екіпажу «ОМЕГА-0102» лейтенантом поліції Кравцем П.Б., отримано два портативних відеореєстратори ВС01563, ВС01552 та карту пам'яті №315. Згідно системного файлу роботи портативного відеореєстратора ВС01563, впродовж зміни з 20:00 год. 29.07.2019 р. до 08:00 год. 30.07.2019 р., відеозаписи не здійснювались
В ході службового розслідування здійснено аналіз відеозаписів, зроблених працівниками екіпажу «ОМЕГА-0102» та встановлено, що зазначені відеозаписи не містять достатніх даних для встановлення особи водія, факту складення акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, інформації про наявність свідків огляду. Згідно Журналу обліку матеріалів порушень правил дорожнього руху роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП (інв. № 1223) встановлено відсутність передачі Акту огляду до відділу адміністративної практики УПП у Львівській області ДПП.
Під час проведення перевірки, згідно Журналу обліку видачі/приймання драгерів, перевірки внесення даних в базу результатів тестів встановлено, що працівники екіпажу «ОМЕГА-0102» не отримували приладу «Драгер» перед заступанням на службу 29.07.2019.
Зважаючи на викладене вище, за результатами проведення перевірки, на підставі зібраних матеріалів, в діях інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_22 встановлено ознаки порушення службової дисципліни, що виразилися у неналежному виконанні вимог 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, вимог розділу IX та пункту 4 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від? 07.11.2015 № 1395, пункту 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
У висновках службового розслідування зазначено, що за результатами перевірки встановлено достатньо фактів, котрі вказують на використання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та лейтенантом поліції ОСОБА_17 у службовій діяльності алкотестера, не передбаченого законодавством.
Крім того у висновку службового розслідування зазначено, що дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 негативно впливають на морально-психологічний клімат у колективі, створюють перешкоди щодо зміцнення службової дисципліни та дискредитують органи правопорядку, а неповідомлення причин довготривалої відсутності на службі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підриває авторитет командира роти перед підлеглим особовим складом.
13.12.2019 року за результатами службового розслідування Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ № 845 від 13 грудня 2019 року «Про застосування до працівників патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень».
Відповідно до пункту 1 цього наказу за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилося в порушенні пунктів 1,2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1, 2, 6, 11, 13 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, пп.1,2 п.1 розділу II Правил етичної поведінки, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, пп.1,10,13 п.3.1 розділу III Посадової інструкції поліцейського патрульної поліції, затвердженої Наказом Департаменту патрульної поліції від 05 січня 2016 року №4/1, п.5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, розділу IX та пункту 4 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, пункту 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, на підставі ч.12 ст.19, п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
09.01.2020 наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 14о/с від 09 січня 2020 року «Про особовий склад» відповідно частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 з 09 січня 2020 року.
Предметом спору у цій справі є правомірність прийняття наказів в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність та звільнення зі служби в поліції.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд застосував наступні норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).
Відповідно до частин 1 статті 17 Закону № 580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 статті 18 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Відповідно до вимог частини 1 статті 19 Закону № 580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Частиною 2 статті 19 Закону № 580-VIII встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до вимог статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Згідно з вимогами частини 1 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (частина 2 статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до вимог частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами першою-четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (частина 6 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування.
За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією (частина 10 статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Згідно з частиною 8 статті 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807 (далі - Порядок № 893).
Відповідно до вимог пункту першого розділу ІІ Порядку № 893 службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків (пункт перший розділу V Порядку №893).
Згідно з вимогами пунктами 1 та 2 розділу VI Порядку №893 зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.
Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
Частиною 1 статті 77 Закону № 580-VIII передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: 5) через службову невідповідність; 6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, об'єктивне службове розслідування обов'язково повинно передувати звільненню, якщо поліцейського звільняють у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, а також через службову невідповідність.
Службове розслідування має бути проведене із збиранням, перевіркою та оцінкою матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку.
Суд зауважує, що до позивача застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, у зв'язку з чим службове розслідування повинно встановити наявність об'єктивних підстав для такого стягнення.
Щодо службового розслідування, призначеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 05.08.2019 № 99, суд враховує наступне.
Як уже було зазначено вище, 23.10.2019 року за результатами службового розслідування Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано наказ № 732 від 23 жовтня 2019 року «Про застосування до працівника патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення», в якому зазначено, що за результатами проведення службового розслідування дисциплінарною комісією встановлено, що 03.08.2019 року під час виконання службових обов'язків, а саме реагування на порушення Правил дорожнього руху громадянином ОСОБА_15 за адресою: м. Львів, вул. Гнатюка, 2 інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_1 умисно, з метою отримання частини сплачених коштів, не повідомив громадянина ОСОБА_15 про те, що оплата послуг евакуатора здійснюватись не повинна та отримав грошові кошти від водія евакуатора без законних на те підстав, тим самим вчинив дії, які дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на морально-психологічний клімат у колективі, не сприяють керівнику у зміцненні службової дисципліни, а також знижують рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції.
Водночас, суд зазначає, в описовій частині спірного наказу не зазначено обґрунтованих підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність.
З даного приводу, суд критично оцінює висновки службового розслідування відносно отримання позивачем неправомірної вигоди. Так, зі змісту пояснення громадянина ОСОБА_15 слідує, що кошти у розмірі 720 грн. він передав безпосередньо водію евакуатора.
Під час розгляду справи було досліджено відеозаписи із портативного відео реєстратора, жодного факту передачі коштів позивачу водієм евакуатора на відеозаписі не відображено та не зафіксовано. Згідно Акту перегляду відеозаписів із портативного відео реєстратора серії ВС №001550 (а.с.211-213) відображено розмову між старшими лейтенантами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з даного приводу суд зазначає, що її зміст не може слугувати самостійною та достатньою підставою для висновку про отримання позивачем коштів від водія евакуатора.
Більше того, не можна вважати об'єктивним службове розслідування без пояснень самого водія евакуатора гр. ОСОБА_5 , якого було допитано судом в якості свідка під час розгляду справи по суті. Згідно наданих свідчень, свідок підтвердив, що кошти у розмірі 720 грн. йому були надані безпосередньо водієм за послуги евакуатора, ні з ким з працівників поліції не знайомий, отримав від поліцейського акт опису автомобіля, з якого переписував дані про евакуйований автомобіль, згодом вказані кошти вніс самостійно за оплату послуг евакуатора.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_2 зазначив, що факт передачі коштів водієм евакуатора позивачу не бачив, проте припустив зі змісту розмови з позивачем, що передача коштів відбулася.
Згідно письмових пояснень, наданих в ході проведення службового розслідування позивачем зазначено, що свою планшетку передав водію евакуатора, оскільки хотів щоб водій записав у ній свої дані, хто саме здійснював завантаження автомобіля, який був припаркований з порушенням ПДР.
Стосовно розмови, яка зафіксована на портативний відеореєстратор старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , про якусь неправомірну вигоду і про те, що щось не йде в касу, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що це було зроблено для перевірки старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 , знаючи його принциповість. Дані вислови були сказані жартома, не всерйоз і не маючи ніяких на це підтверджуючих фактів. В даній ситуації ніхто не отримував та не надавав нікому ніякої неправомірної вигоди, усі кошти за послуги евакуатора були оплачені через термінал, який саме йому не відомо, а за саме порушення ПДР на водія було винесено постанову про вчинення правопорушення згідно з чинним законодавством.
Також, у наданому поясненні старший лейтенант поліції ОСОБА_1 зазначив, що у розмові з старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 ніякої мети підриву авторитету Національної поліції не мав, а тільки хотів перевірити його на чесність. Неправомірну вигоду, а саме: грошові кошти чи інші цінності від водія евакуатора не отримував.
Судом також встановлено, що кримінальне провадження за фактом отримання неправомірної вигоди щодо позивача не порушувалося, про що свідчить лист від 25.10.2019 року №03/2-15117вих.-19 Територіального управління ДБР, розташованого у м. Львові, в якому зазначено, що підстави для реєстрації в ЄРДР відомостей щодо вчинення інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, на даний час відсутні (а.с.246-247 т.1).
Згідно долученого до матеріалів справи дублікату чеку від 05.08.2019 року (а.с. 42 т.ІІІ) слідує, що гр. ОСОБА_23 сплачено кошти 03.08.2019 року о 18 год. 31 хв. за послуги евакуатора ЛКП «Муніципальна стража».
Щодо неповідомлення громадянина ОСОБА_15 про те, що оплата послуг евакуатора здійснюватись не повинна, суд зазначає, підставою для проведення службового розслідування слугувала інформація про факт отримання можливої неправомірної вигоди позивачем, тоді як фактично цим наказом позивача притягнуто до відповідальності не тільки щодо отримання грошових коштів (з якого починалося службове розслідування), а за те, що позивач не повідомив громадянина ОСОБА_15 про те, що оплата послуг евакуатора здійснюватись не повинна. При цьому, жодні аргументи щодо обов'язку повідомлення саме позивачем про те, що оплата послуг евакуатора здійснюватись не повинна, у висновку службового розслідування відсутні, адже зі змісту пояснень гр. ОСОБА_15 зазначено: «Підійшовши до поліцейських, поцікавився чи обов'язково евакуйовувати автомобіль і чи можливо оплатити штраф на місці? У відповідь працівники поліції повідомили, що із даними запитаннями варто звернутись до водія евакуатора. На задані запитання водій евакуатора повідомив, що можливо, однак йому потрібно сплатити кошти у розмірі 720 грн. На дану пропозицію громадянин ОСОБА_15 погодився та передав кошти водію.»
При цьому, суд зазначає, що окремі недоліки під час проведення службового розслідування, а саме стосовно дати рапорту про події 03.08.2019 року, що стали підставою проведення службового розслідування; пояснення поліцейського взводу №2 роти №1 батальйону №2 УПП у Львівській області сержанта поліції ОСОБА_4 були відібрані оперуповноваженим УВБ у Львівській області ДВБ НП України майором поліції ОСОБА_3 , який не був членом дисциплінарної комісії; 15.08.2019 року повторно були відібрані пояснення у ОСОБА_4 вже членом комісії лейтенантом поліції ОСОБА_24 , хоча вказане звання їй було присвоєне лише 30.09.2019 року, тощо, не робить автоматично протиправними рішення відповідачів, яке прийняте на підставі такого висновку про службове розслідування.
За викладених обставин, суд відхиляє аргументи відповідачів щодо наявності у спірних правовідносинах підстав для накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Суд зазначає, службовим розслідуванням не підтверджується факт отримання грошових коштів від гр. ОСОБА_5 . Будь-яких інших доказів, які б підтверджували висновки службового розслідування, проведеного відносно позивача, відповідачі не надали, а тому доводи відповідачів щодо вчинення позивачем дій, які дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на морально-психологічний клімат у колективі, не сприяють керівнику у зміцненні службової дисципліни, а також знижують рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції, суд вважає передчасними.
Так, Наказом МВС від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (Правила № 1179), які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Абзацом 2 пункту 1 розділу 1 Правил № 1179 передбачено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України (далі - поліція). Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3 розділу 4 Правил № 1179 поліцейський виконує свої службові обов'язки в тісній співпраці та взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об'єднаннями на засадах партнерства і спрямовує свою діяльність на задоволення їхніх потреб. За будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
При цьому, використані у службовому розслідуванні та у спірному наказі формулювання про вчинення позивачем дій, які дискредитують звання поліцейського, негативно впливають на морально-психологічний клімат у колективі, не сприяють керівнику у зміцненні службової дисципліни, а також знижують рівень авторитету та довіри до органів Національної поліції є формальними, не містять посилання на жоден конкретний факт, а таке використання загальних фраз свідчить про недоведеність наведених тверджень, а тому ці висновки відповідачів ґрунтуються лише на припущеннях і з цих підстав до уваги взяті бути не можуть.
Тому, суд приходить до висновку, що рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність відповідно до наказу № 732 від 23 жовтня 2019 року «Про застосування до працівника патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення» є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо службового розслідування, призначеного на підставі наказу УПП у Львівській області ДПП «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 16.09.2019 № 113, суд враховує наступне.
Як зазначено вище, з метою встановлення причин та порушення службової дисципліни в тому числі інспектором взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1, що виразилося у невиконанні вимог законодавства під час несення служби в ніч з 29.07.2019 року на 30.07.2019 року та встановлено з доповідних записок, зареєстрованих за № 18852вн/41//12-2019 від 13.09.2019 та № 18901вн/41/12-2019 від 16.09.2019, відповідачем 2 проведено службове розслідування, в тому числі відносно ОСОБА_1 .
За наслідками даного службового розслідування здійснено аналіз відеозапису, долученого громадянином ОСОБА_6 до свого звернення, а також аналіз відеозаписів, зроблених старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за допомогою портативного відеореєстратора на підставі статті 40 Закону України «Про Національну поліцію», відеозапис також було досліджено судом під час розгляду справи та проаналізовано акт відеозаписів про події, що мала місце 29.07.2019 року (а.с.119 т. ІІ).
Дисциплінарною комісією встановлено, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , не дотримався вимог Правил етичної поведінки поліцейських затверджених наказом № 1179 від 09.11.2016 та всупереч вимогам пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, не здійснює безперервну відеозйомку події та спеціально вимикає портативний відеореєстратор, спонукає громадянина ОСОБА_7 не проводити відеозйомку за допомогою його мобільного телефону. Також встановлений той факт, що старший лейтенант поліції ОСОБА_1 мав на меті застосувати до особи штраф у розмірі 51 гривня, замість визначеного санкцією частиною 3 статті 122 КУпАП - 510 гривень, після чого припинив відеозйомку.
Вказане порушення службової дисципліни, на думку дисциплінарної комісії, завдало негативних наслідків, що виразилося у неможливості встановити достеменно хід та розвиток подій під час реагування на вчинення правопорушення. Також, дисциплінарна комісія вважає, що дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , спрямовані на введення в оману громадянина ОСОБА_7 , а саме: обіцянка винести менший штраф ніж передбачено санкцією статті - неприпустимі.
Щодо доповідної записки заступника начальника відділу моніторингу та аналітичного забезпечення УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_16 , зареєстрованої за № 18901вн/41/12-2019 від 16.09.2019, зі змісту висновку службового розслідування слідує, що в ході службового розслідування здійснено аналіз відеозаписів, зроблених працівниками екіпажу «ОМЕГА-0102» та встановлено, що зазначені відеозаписи не містять достатніх даних для встановлення особи водія, факту складення акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, інформації про наявність свідків огляду. Згідно Журналу обліку матеріалів порушень правил дорожнього руху роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП (інв. № 1223) встановлено відсутність передачі Акту огляду до відділу адміністративної практики УПП у Львівській області ДПП.
Також під час проведення перевірки відповідачем 2 встановлено, що згідно Журналу обліку видачі/приймання драгерів, перевірки внесення даних в базу результатів тестів встановлено, що працівники екіпажу «ОМЕГА-0102» не отримували приладу «Драгер» перед заступанням на службу 29.07.2019.
Зважаючи на викладене вище, за результатами проведення перевірки, на підставі зібраних матеріалів, в діях інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 встановлено ознаки порушення службової дисципліни, що виразилися у неналежному виконанні вимог 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.12.2018 № 1026, вимог розділу IX та пункту 4 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від? 07.11.2015 № 1395, пункту 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735.
У висновках службового розслідування зазначено, що за результатами перевірки встановлено достатньо фактів, котрі вказують на використання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_22 та лейтенантом поліції ОСОБА_17 у службовій діяльності алкотестера, не передбаченого законодавством.
Крім того у висновку службового розслідування зазначено, що дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 негативно впливають на морально-психологічний клімат у колективі, створюють перешкоди щодо зміцнення службової дисципліни та дискредитують органи правопорядку, а неповідомлення причин довготривалої відсутності на службі старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 підриває авторитет командира роти перед підлеглим особовим складом.
Щодо таких висновків відповідача 2, суд враховує наступне.
На виконання статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ наказом МВС України № 230 від 12.03.2013 затверджена Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція).
В силу вимог пункту 2.2 Інструкції підставами для проведення службового розслідування є порушення особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі РНС) службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Відповідно до пункту 2.2.1 Інструкції службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі невиконання або неналежного виконання особами РНС під час службової діяльності вимог чинного законодавства, що призвело до порушення прав та законних інтересів громадян або негативно вплинуло на забезпечення виконання покладених на ОВС завдань з охорони громадського порядку, боротьби зі злочинністю.
Відповідно до пунктів 2.5 та 2.6 Інструкції підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах осіб РНС, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, депутатських запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих в установленому законодавством України порядку. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те начальника.
В силу положень підпункту 6.2.1 Інструкції виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право, зокрема, викликати осіб РНС, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших працівників ОВС, інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування; проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка; здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень. Така згода оформлюється в письмовому вигляді, підписується опитуваним та приєднується до матеріалів службового розслідування.
Обов'язки виконавця (голови, членів комісії) визначені підпунктом 6.2.2 Інструкції, відповідно до якого він зобов'язаний: дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів учасників службового розслідування; доповідати начальнику, який призначив службове розслідування, про виявлені порушення законодавства, вимог нормативно-правових актів, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, готувати пропозиції щодо їх усунення; у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов'язковому порядку документально засвідчити таку відмову складанням акта. Акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов'язково повинна бути виконавцем. Акт у триденний строк з моменту складання в установленому порядку реєструється в канцелярії (секретаріаті) за місцем проходження служби виконавця, а в разі неможливості - в органі (підрозділі) внутрішніх справ, працівник якого допустив порушення, після чого вказаний акт приєднується до матеріалів службового розслідування; у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідати про це відповідному начальнику для вирішення питання про передачу матеріалів до компетентних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства; у разі виявлення в особи РНС, службових приміщеннях, у службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських препаратів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформувати про це компетентні органи для документування та подальшого збереження доказової бази, з одночасним повідомленням про це начальника, який призначив службове розслідування; у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження начальнику, який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами; після затвердження висновку службового розслідування за письмово оформленим бажанням особи РНС, стосовно якої проводилося службове розслідування, знайомити її із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка її стосується, з дотриманням вимог законодавства; за дорученням начальника, який призначив службове розслідування, інформувати зацікавлених осіб на їх вимогу про його результати; здійснювати контроль за реалізацією викладених у висновку службового розслідування пропозицій та розроблених за результатами службового розслідування заходів, періодично інформувати начальника про хід усунення недоліків, які виявлені службовим розслідуванням; виконавець (голова, члени комісії), який (які) проводив (ли) службове розслідування, є відповідальним (и) за повноту, усебічність і об'єктивність висновку службового розслідування та не повинен (ні) допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Відповідно до пункту 5.2. Інструкції початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення. Відповідно до пункту 5.3 Інструкції завершення службового розслідування визначається датою затвердження начальником, який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин (п. 8.1. Інструкції).
В той же час, суд зазначає що у висновку службового розслідування чітко зазначено, що аналізом відеозапису, долученого громадянином ОСОБА_6 до свого звернення, а також аналізом відеозаписів, зроблених старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 за допомогою портативного відеореєстратора, дисциплінарною комісією не встановлено фактів, котрі б могли свідчити про безпідставне затримання громадянина ОСОБА_6 . Крім того, дисциплінарна комісія вважає, що застосування фізичної сили старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , як поліцейського заходу примусу, було таким, що призвело до очікуваного результату, так як особа під час затримання чинила спротив.
Також матеріалами даного службового підтверджено, що Рішенням начальника УПП у Львівській області ДПП майора поліції ОСОБА_28 № 293, по скарзі на постанову серії ДП18 № 631753 від 29.07.2019, постанову залишено без змін, а скаргу ОСОБА_7 - без задоволення.
Комісією також не враховано та не надано оцінки тим фактам, що 11.09.2019 працівниками екіпажу «ОМЕГА-0015» було здійснено виїзд за адресою: місто Львів, вулиця Івана Франка, 98-100, з метою встановлення наявності камер зовнішнього відеоспостереження на прилеглій до місця події території. Виїздом за вказаною адресою встановлено наявність камери зовнішнього відеоспостереження навпроти будинку АДРЕСА_1 , котра належить магазину «Алкомаркет», однак зі слів адміністрації закладу, відеозаписи зберігаються впродовж 14 днів, а тому записи за 30.07.2019 відсутні. Про вказане лейтенант поліції ОСОБА_12 та старший лейтенант поліції ОСОБА_11 доповіли рапортом 12.09.2019, котрий долучено до матеріалів службового розслідування.
Також дисциплінарною комісією не взято до уваги ту обставину, що опитані в ході службового розслідування т.в.о. старшого інспектора ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_12 та інспектор ВМАЗ УПП у Львівській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_11 пояснили, що під час несення служби в складі екіпажу «ОМЕГА-0015», 30.07.2019 на службовий планшет отримали повідомлення про те, що працівники поліції на службовому автомобілі у місті Львові, по вулиці Під Дубом, 7, мають свій Драгер та перебувають у стані алкогольного сп'яніння, а тому працівники екіпажу «ОМЕГА-0015» зв'язалися із заявником в телефонному режимі.
Приблизно через 30 хвилин після вказаної розмови капітан поліції ОСОБА_19 перетелефонував працівникам екіпажу «ОМЕГА-0015» та повідомив, що інформація у скарзі не підтвердилася, оскільки алкотестера та ознак алкогольного сп'яніння в працівників поліції на службовому автомобілі з номерним знаком НОМЕР_4 не виявлено.
Крім того дисциплінарною комісією не надано оцінки та не перевірено інформацію ІПНП, якою встановлено, що 30.07.2019 о 03 годині 37 хвилин, за допомогою приладу «Драгер» № 0212 проведено огляд громадянина ОСОБА_25 , результат огляду - 0 проміле, інформацію внесено лейтенантом поліції ОСОБА_17 . Згідно Журналу видачі/приймання драгерів, перевірки внесення даних в базу результатів тестів перед заступанням на службу 29.07.2019 прилад «Драгер» № 0212 отримав інспектор взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП лейтенант поліції ОСОБА_26 , а відтак, як зазначено у висновок службового розслідування дисциплінарна комісія не ставить під сумнів передачу вказаного приладу для використання працівникам екіпажу «ОМЕГА-0102».
Не враховано та не надано оцінки дисциплінарною комісією і поясненням позивача від 30.09.2019 року, суд зазначає в матеріалах службового розслідування міститься лише їх цитування.
Тому висновки відповідача 2 , що за результатами перевірки встановлено достатньо фактів, котрі вказують на використання старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 у службовій діяльності алкотестера, не передбаченого законодавством, суд оцінює критично, оскільки висновки службового розслідування базуються виключно на вибіркових доказах і не містять жодних обґрунтувань, чому не враховані та не перевірені докази і факти, зазначені судом вище. Разом з тим, відеозапис, який покладений в основу висновку службового розслідування від 15.11.2019 року, долучений до матеріалів справи та досліджений судом, не є беззаперечним доказом вчинення позивачем порушень, за які його було звільнено зі служби в поліції. Таким чином, даний Висновок службового розслідування є абсолютно необ'єктивним, поверховим та суперечливим.
В той же час, суд звертає увагу на те, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, які свідчать про його низькі морально-ділові якості, суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема, протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ним і дією порушника дисципліни.
Фактично службовим розслідуванням об'єктивно не доведено ні наявності самої протиправної поведінки ОСОБА_1 , ні тим більше, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними. У Висновку від 15.11.2019 року відсутня аргументація з приводу того, яким чином діяння позивача якщо такі і мали місце, негативно вплинули на забезпечення виконання покладених на поліцію завдань з охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю.
Всупереч вимог Інструкції, Дисциплінарною комісією не виявлено та не досліджено причини і умови, що сприяли скоєному дисциплінарному проступку, а відповідно, відсутні, і будь-які пропозиції щодо їх усунення. Відсутня і сама мотивація вибору виду дисциплінарного стягнення, хоча за правилами частини п'ятнадцятої статті 14 Дисциплінарного статуту, звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім та найсуворішим заходом дисциплінарного впливу.
Водночас, суд звертає, що відповідно до частини десятої статті 14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
При застосуванні до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, тяжкість проступку, якщо такий взагалі мав місце, врахована не була, як і ставлення позивача до виконання службових обов'язків. Окремо суд зауважує на існування двох різних службових характеристик на позивача (а.с. 244 т. 1, а. с. 145 т. 2), при тому, що долучена до матеріалів службового розслідування менш позитивна характеристика, яка складена за короткий проміжок часу від першої.
Щодо доводів відповідачів про створення перешкод щодо встановлення законності відсутності його на службі під час проведення службового розслідування, суд зазначає наступне.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у ході службового розслідування позивачем надано пояснення, відомості про ухилення позивача від проведення службового розслідування чи вчинення дій, які б свідчили про намагання зашкодити його проведенню, у справі відсутні і відповідачами такі дії не доведені.
До матеріалів службового розслідування також долучено рапорти командира роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Лоштина А.Т. та командира взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_20 від 22.10.2019 та 25.09.2019 відповідно, про те, що останніми неодноразово вживалися заходи з метою встановити причини відсутності на службі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , однак вказане не призвело до результату.
З даного приводу, суд зазначає, що відповідачі не надали пояснень яким чином вказані вище дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призвели до настання негативних наслідків у створенні позитивного іміджу Національної поліції України та дискредитували високе звання поліцейського та у який спосіб вплинули на морально-психологічний клімат у колективі та авторитет командирів роти та взводу, що в свою чергу призвело до створення перешкод у зміцненні дисципліни серед особового складу.
Окремо суд звертає увагу на те, що такі твердження відповідача не можуть бути самостійною підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в межах спірних правовідносин, позаяк не слугували підставою для проведення службового розслідування відповідно до наказу №113 від 16.09.2019 року «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії».
Також відповідачі зазначили, що дисциплінарною комісією враховано, що вказані вище дії старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 призвели до настання негативних наслідків у створенні позитивного іміджу Національної поліції України та дискредитували високе звання поліцейського. При цьому, суд повторно наголошує, що використані у службовому розслідуванні та у спірному наказі твердження відповідача 2 під час проведення службового розслідування є формальними, не містять посилання на жоден конкретний факт, а таке використання загальних фраз свідчить про недоведеність наведених тверджень, а тому ці висновки відповідача ґрунтуються лише на припущеннях і з цих підстав до уваги взяті бути не можуть.
Щодо доводів позивача відносно незаконного звільнення, оскільки в день прийняття наказу №845 від 13.12.2019 року «Про застосування до працівників патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» він перебував на лікарняному, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність від 04.12.2019 року, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 16 Статуту дисциплінарне стягнення накладається у строк до одного місяця з дня, коли про проступок стало відомо начальнику. У разі проведення за фактом учинення проступку службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення на осіб рядового і начальницького складу дисциплінарне стягнення може бути накладено не пізніше одного місяця з дня закінчення службового розслідування, провадження в кримінальній справі або справі про адміністративне правопорушення, не враховуючи періоду тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.
Згідно зі статтею 18 Статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його накладення, не враховуючи періоду перебування особи рядового або начальницького складу у відпустці, відрядженні або її тимчасової непрацездатності. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з посади та звільнення з органів внутрішніх справ, накладені на осіб рядового і начальницького складу, які тимчасово непрацездатні або перебувають у відпустці, відрядженні, виконуються після їх прибуття до місця проходження служби.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що на осіб рядового і начальницького складу за вчинення порушень службової дисципліни наказ про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з посади видається з дотриманням строків, передбачених статтею 16 Статуту, у тому числі й щодо осіб, які тимчасово непрацездатні. Подальше виконання такого наказу відповідно до статті 18 Статуту здійснюється після прибуття їх до місця проходження служби.
Відтак, суд не враховує такі доводи позивача,оскільки під час вирішення спорів, пов'язаних з проходженням публічної служби, пріоритетними є норми спеціальних законів. Трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціальних законів не врегульовано спірних правовідносин або коли про це йдеться у спеціальному законі.
При цьому, оскільки висновок службового розслідування та прийнятий на його підставі наказ №845 від 13 грудня 2019 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині притягнення інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби, таке рішення, незалежно від форми його оформлення, повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.
Зазначене вбачається також і з огляду на те, що ст. 13 Дисциплінарного статуту, передбачено 8 видів дисциплінарних стягнень, останній і найтяжчим з яких є звільнення з поліції.
Частиною 3 ст. 19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
Звільнення із служби в поліції, як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Так, дійсно визначення виду стягнення належить до дискреційних повноважень, однак таке рішення повинно бути певним чином обґрунтовано.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Департамент патрульної поліції Національної поліції України, приймаючи наказ №845 від 13 грудня 2019 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 найсуворішого виду дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, а спірний наказ у частині відносно позивача не відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, встановленими в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушують права та законні свободи позивача, які підлягають до судового захисту шляхом скасування відповідного рішення суб'єкта владних повноважень та шляхом поновлення позивача на службі.
Із урахування наведеного, суд вважає, що позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 845 від 13 грудня 2019 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 14о/с від 09 січня 2020 року «Про особовий склад» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 з 09 січня 2020 року, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що даний наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 14о/с від 09 січня 2020 року «Про особовий склад» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 з 09 січня 2020 року був прийнятий на реалізацію наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 845 від 13 грудня 2019 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Суд вважає, що оскільки вище встановлено протиправність наказу від № 845 від 13 грудня 2019 року в частині, яка стосується позивача, то наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 14о/с від 09 січня 2020 року «Про особовий склад» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 з 09 січня 2020 року також є необґрунтованим та підлягає скасуванню як похідна вимога.
Щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 10 січня 2020 року, суд зазначає наступне.
У силу вимог ч. 1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відтак, протиправність наказу від № 845 від 13 грудня 2019 року в частині, яка стосується позивача та наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 14о/с від 09 січня 2020 року «Про особовий склад» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вказує на необхідність поновлення позивача на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 10 січня 2020 року (наступний день за днем звільнення позивача зі служби в поліції).
Що стосується позовної вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, то суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України встановлено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу слід обчислювати відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.95 року. Вказаним Порядком визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 6 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України N 260 від 06.04.2016, поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення. Згідно з пунктом 9 вказаного Порядку, при виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата.
Таким чином грошове забезпечення поліцейських обраховується та виплачується з розрахунку календарних днів відповідного місяця їх служби.
Судом встановлено, що загальна тривалість вимушеного прогулу позивача, який утворився внаслідок винесення спірних наказів про звільнення, необхідно обраховувати з 10.01.2020 року по 26.11.2020 року (день винесення рішення суду).
Відповідно до довідки №495 від 14.04.2020 (а.с. 188 т. І), загальна сума доходу за два місяці, що передували даті звільнення позивача склала 12284,26 грн. + 7929,08 грн. = 20213,34 грн. Відповідно, середньоденне грошове утримання позивача склало 20213,34 грн.: 61 день = 331,37 грн.
Календарна кількість днів вимушеного прогулу з 10.01.2020 по 26.11.2020 становить 322 дні. Таким чином, з урахуванням кількості днів вимушеного прогулу за період з 10.01.2020 по 26.11.2020, розмір грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, що підлягає виплаті позивачу складає: 331,37грн./день х 322 днів = 106701,14 грн.
За правилами частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць,- виконуються негайно. В свою чергу, середньомісячне грошове утримання позивача складає 10106,67 грн., виплату якого у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання.
Також, надаючи оцінку всім доводам учасників справи, суд також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду відповідачі не довели правомірність та наявність обґрунтованих підстав для прийняття наказів в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження про неповну службову відповідність та звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до вимог ч. 1, п.4 ч.2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити повністю.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем сплачено судовий збір в сумі 1681,60 грн. згідно квитанцій № 63 від 26 лютого 2020 року та № 64 від 26 лютого 2020 року, то такий слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень, п.3 Розділу VI Прикінцевих положень КАС України, суд,-
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції (вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, 03048), Управління патрульної поліції у Львівській області (вул. Перфецького, 19, м. Львів, 79053) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 732 від 23 жовтня 2019 року «Про застосування до працівника патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарного стягнення».
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 845 від 13 грудня 2019 року «Про застосування до працівників управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» в частині застосування до інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 УПП у Львівській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України № 14о/с від 09 січня 2020 року «Про особовий склад» в частині звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 з 09 січня 2020 року.
Поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 10 січня 2020 року.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції (вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 10 січня 2020 року по 26 листопада 2020 року в сумі 106701,14 грн. з проведенням необхідних відрахувань відповідно до вимог чинного законодавства.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора взводу № 1 роти № 1 батальйону № 2 Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції з 10 січня 2020 року та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 10106,67 грн. допустити до негайного виконання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (вул. Ф. Ернста, 3, м. Київ, 03048, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) 1681,60 грн. сплаченого судового збору згідно квитанцій № 63 від 26 лютого 2020 року та № 64 від 26 лютого 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII «Перехідні положення» та п. 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» цього Кодексу.
Повний текст рішення складено 07 грудня 2020 року.
Суддя Клименко О.М.