Іменем України
08 грудня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/4285/20
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
04.11.2020 на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 01.10.2020 щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_2 , з 23.09.2020 пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», здійснити переведення її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та виплатити різницю у пенсії яка склалася з 23.09.2020.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач 19.12.1973 укладала шлюб з ОСОБА_3 , у зв'язку з яким змінила прізвище ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .
Починаючи з 22.10.2009 позивач знаходиться на пенсії за віком та перебиває на обліку у відповідача. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Золоте Попаснянського району Луганської області.
Тобто так як ОСОБА_2 , у зв'язку зі смертю свого чоловіка, втратила джерело засобів до існування та є непрацездатною та вона має право на призначення їй пенсії у зв'язку зі втратою годувальника.
У зв'язку з тим, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника для позивача більш вигідна, тому вона 23.09.2020 звернулася з заявою до відповідача з тим, щоб її перевели зі пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника та надала до заяви всі необхідні документи.
Рішенням від 01.10.2020 позивачу відмовлено у перерахунку, щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Підставою відмові у переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідач стало те, що в матеріалах пенсійної справі померлого годувальника ОСОБА_3 міститься копія його паспорту, у якому прізвище годувальника зазначено « ОСОБА_5 ». Також і у наданому свідоцтві про смерть годувальника його прізвище зазначено « ОСОБА_5 ». А в паспорті ОСОБА_2 її прізвище вказано « ОСОБА_5 », у той час як згідно свідоцтва про одруження від 19.12.1973 вказано, що після укладання шлюбу чоловіку та дружині присвоєні одинакові прізвища.
З посиланням на норми "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач вважає рішення відповідача незаконним.
25.11.2020 до Луганського окружного адміністративного суду через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) відповідачем надано відзив на позов (арк. спр. 30-32), в якому відповідач заперечував проти позову.
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач 23.09.2020 звернулась до з заявою щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
До заяви позивач долучила документи: паспорт НОМЕР_1 , виданий Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області 25.07.2000, свідоцтво про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_2 , трудову книжку від 20.03.1968 годувальника ОСОБА_3 , свідоцтво про одруження серія НОМЕР_3 від 19.12.1973, довідку про спільне проживання № 3162 від 22.09.2020, видану Військово-цивільною адміністрацією м. Золоте та с. Катеринівка Попаснянського району Луганської області.
В матеріалах пенсійної справи ОСОБА_3 міститься завірена належним чином копія паспорта серія НОМЕР_4 , виданого Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області 10.09.1997, в якому прізвище зазначено « ОСОБА_5 ».
У наданих позивачем документах виявлено розбіжності, а саме: в свідоцтві про смерть НОМЕР_2 та в паспорті померлого серія НОМЕР_4 , виданому Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області 10.09.1997, зазначено ОСОБА_3 , а в паспорті заявниці серія НОМЕР_1 , виданому Золотівським ВМ Первомайського МВУМВС України в Луганській області 25.07.2000 - ОСОБА_2 , в той час, як згідно свідоцтва про одруження НОМЕР_3 від 19.12.1973, після укладення шлюбу чоловіку та дружині присвоєні одинакові прізвища.
На підставі вищеозначеного та через розбіжність прізвищ годувальника - ОСОБА_5 та утриманця - ОСОБА_5 , 01.10.2020 прийнято рішення «Про відмову в перерахунку щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 ».
Ухвалою від 09.11.2020 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 24-25).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою від 23.09.2020, про переведення з одного виду на інший, а саме з пенсії за віком на пенсію у разі втрати годувальника (арк. спр. 19, 35).
Рішенням від 01.10.2020 «Про відмову в перерахунку щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 » відповідач відмовив позивачу в переведенні на пенсію у зв'язку з втратою годувальника через розбіжності прізвища годувальника « ОСОБА_5 » та утриманця « ОСОБА_5 » (арк. спр. 20, 34).
Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Золотівським ВМ Первомайського МВ УМВС України в Луганській області 25.07.2000 на ім'я ОСОБА_2 , в розділі «Сімейний стан» зазначено, що 19.12.1973 зареєстровано шлюб з ОСОБА_3 , 1951 року, Казалінським РАЦС Кзил-Ординської області. В розділі місце проживання здійснено запис про прописку за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 6, 35 зв.б-36).
Згідно з копією паспорту громадянина України серії НОМЕР_4 , виданого 10.09.1997 Золотівським ВМ Первомайського МВ УМВС України в Луганської області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розділі «Сімейний стан» зазначено, що 19.12.1973 зареєстровано шлюб з ОСОБА_6 , 1954 року народження. Казалінським РАЦС Кзил-Ординської області. В розділі місце проживання здійснено запис про прописку за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 14, 42).
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого 19.12.1973 Казалінським районним бюро РАЦС Кзил-Ордінської області, російською мовою зазначено, що 19.12.1973 зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження якого м. Златоуст, Челябінської області та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місця народження якої ст. Аральськ, Кзил-Ординської області; після укладання шлюбу чоловіку та дружині присвоєні одинакові прізвища, російською мовою « ОСОБА_5 » та « ОСОБА_5 » (арк. спр. 10, 41 зв.б.).
Відповідно до пенсійного посвідчення виданого 17.06.2015 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , отримує пенсію за віком (арк. спр. 9).
Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_6 , виданого 26.04.1993 на ім'я російською мовою « ОСОБА_7 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , призначено пенсію за віком (арк. спр. 15)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 01.09.2020 Військово-цивільної адміністрацією міста Золоте та села Катеринівка Попаснянського району Луганської області, зазначено, що померлим є ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який народився у м. Златоуст, Челябінської області Російської Федерації, та який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Золоте, Попаснянського району, Луганської області (арк. спр. 16, 37).
Згідно з довідкою ВЦА м. Золоте та с. Катеринівка № 3162 від 22.09.2020, ОСОБА_2 на момент смерті чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживали з ним спільно та вели спільне господарство за адресою: АДРЕСА_3 (арк. спр. 17, 43).
Відповідно до довідки ВЦА м. Золоте та с. Катеринівка № 3222 від 28.09.2020 ОСОБА_2 за реєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , разом з нею станом на 01.09.2020 був зареєстрований чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований з 20.08.1976 по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (арк. спр. 18).
Згідно з ордером № 143 від 05.04.1976 на квартиру за адресою АДРЕСА_3 , складеного російською мовою слідує, що він виданий на ім'я російською мовою « ОСОБА_3 та у цьому ордері вказано, що його дружиною є російською мовою ОСОБА_8 (арк. спр. 11).
Відповідно до копії картки форми Б щодо реєстрації міста проживання осіб за адресою АДРЕСА_3 , внесено відомості російською мовою про наймачів житла за цією адресою з 20.08.1976: російською мовою « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та його дружина російською мовою ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (арк. спр. 12).
Відповідно до копії карток форми А за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровані: російською мовою ОСОБА_8 та російською мовою « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Златоуст, Челябінської області, та що останнім неодноразово втрачався паспорт, а 10.09.1997 року видано паспорт громадянина України серії НОМЕР_4 (арк. спр. 13).
З матеріалів справи встановлено, що довідка № 3222 від 28.09.2020, ордер № 143 від 05.04.1976 картки форми А та Б позивачем до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області разом із заявою про перерахунок пенсії не надавались, тобто відповідачем не надано оцінки вказаним документів.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки (пункт 6 абз. 1 статті 92 Конституції України).
Закон України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Відповідно до частини першої статті 36 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатні члени сім'ї особи, зниклої безвісти, у порядку, передбаченому Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти", які були на її утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу годувальника, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника у порядку, встановленому цим Законом, якщо інше не передбачено Законом України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти.
Відповідно до частини другої статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1).
Згідно з частиною третьою статті 36 Закону № 1058-IV до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
За приписами статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частина друга статті 45 Закону № 1058-IV).
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону (частини друга, п'ята статті 45 Закону № 1058).
Постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, затверджений Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з абзацом першим пункту 1.1 розділу I "Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії" Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Згідно з абзацами першим, третім пункту 4.1 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.2 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 встановлено, що при прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 3), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України (абзац перший пункту 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1).
Згідно з абзацом першим пункту 4.7 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, надає допомогу особам, зазначеним у пунктах 1.1 і 1.2 розділу І цього Порядку, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії (абзац четвертий пункту 3.3 ІІІ "Підготовка і подання документів для призначення пенсій" Порядку № 21-1).
В наданих позивачем документах наявна інформація щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно зі статтею 36 Сімейного кодексу України саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя.
У розумінні пункту 1 частини другої статті 36 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії у зв'язку із втратою годувальника мають чоловік або дружина, які перебували в зареєстрованому шлюбі.
Аналізом наданих документів, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а документи, які підтверджують факт отримання пенсії та смерті ОСОБА_3 стосуються особи ІНФОРМАЦІЯ_3 , та має інше прізвище ніж позивачка, а саме « ОСОБА_5 ».
З урахуванням положень норм Сімейного кодексу України та статті 36 Закону №1058-ІVё суд вважає, що позивач має право переходу на пенсію у разі втрати годувальника у разі смерті саме " ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не « ОСОБА_3 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки надані позивачем документи не підтверджують, що зазначений чоловік є однією і тією ж особою.
Суд зазначає, що встановлення юридичного факту врегульовано нормами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), та вирішення даного питання відновиться до підсудності місцевих загальних судів та зазначає.
Оскільки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у юридичному розумінні є різними особами, в матеріалах справи відсутні дані укладення позивачем шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з урахуванням приписів ЦПК України, позивач має право звернутися безпосередньо до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме щодо належності певних документів чоловіку позивача.
Суд вказує на те, що згідно із пунктом 6 частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Таким чином, законодавством встановлено порядок подання до органів Пенсійного фонду документів про призначення та/або перерахунок, перехід на інший вид пенсії та вимоги до таких документів, які не допускають зазначення даних у них, які не збігаються із даними паспорту особи, яка звернулася щодо її прізвища, ім'я та по батькові. Підтвердження факту приналежності документів, що містять суперечності певній особі здійснюється в рамках цивільного окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. За наявності зазначених умов суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення. Суд може встановлювати факти, які й за іноземним законодавством тягнуть за собою правові наслідки для заявника і рішення суду необхідне заявникові для застосування у відносинах з громадянами інших держав.
У зв'язку із розбіжностями в написанні дати народження та прізвища чоловіка в наданих документах, суд зазначає про необхідність встановлення фактів належності документів померлому чоловіку позивача, що дає право останній у подальшому звернутися до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області для забезпечення можливості переходу на обраний вид пенсії.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач правомірно відмовив позивачу у переході на інший вид пенсії, тобто у суду відсутні правові підстави для скасування рішення від 01.10.2020 «Про відмову в перерахунку щодо переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_2 » та зобов'язання здійснити переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до статті 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами.
Згідно ч. 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 повністю.
Відповідно до вимог статті 139 КАС України судовий збір відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Смішлива