про залишення позову без розгляду
03 грудня 2020 року Справа № 320/6987/20
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №3153-41-VII від 24.04.2018 "Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.09.2020 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження; розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
У судове засідання, призначене на 03.12.2020, з'явився представник відповідача.
Позивач у судове засідання, призначене на 03.12.2020, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно.
18.11.2020 на електронну адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про застосування строку позовної давності, у якому відповідач просить суд залиши позов без розгляду.
19.11.2020 на адресу суду засобами поштового зв'язку від відповідача надійшло аналогічне за змістом клопотання про застосування строку позовної давності.
У вказаному клопотанні відповідач зазначив, що спірне рішення було оприлюднене на офіційному веб-сайті Бориспільської міської ради 24.04.2018 та у газеті "Трудова слава" 18.05.2020.
Крім того, відповідач зауважив, що ОСОБА_1 є представником Громадської організації "Прозоро", яка є позивачем в адміністративній справі №320/5731/18, в рамках якої оскаржується рішення Бориспільської міської ради Київської області №3153-41-VII від 24.04.2018 "Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)".
На думку відповідача, вказані обставини свідчать про те, що позивачу відомо про існування спірного рішення вже більше двох років.
У зв'язку з цим, відповідач вважає, що позивач звернувся до суду з позовною заявою з пропуском шестимісячного строку.
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої-другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить з наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Водночас, навіть наявність об'єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", п. 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.
Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.
За висновками Європейського суду з прав людини, загалом прийнятним вважається встановлення в національному законодавстві процесуальних обмежень та вимог з метою належного здійснення правосуддя; проте вони не повинні підривати саму суть права на доступ до суду (рішення Європейського суду з прав людини від 16 грудня 1992 року у справі "Хаджіанастасіу проти Греції", пункти 32-37).
При цьому очікується, що заявник продемонструє уважне ставлення до дотримання процесуальних вимог національного законодавства, наприклад до строків для подання адміністративного позову (рішення Європейського суду з прав людини від 7 вересня 1999 року у справі "Йодко против Литви (Jodko v. Lithuania).
У позовній заяві позивач зазначив, що про спірне рішення йому стало відомо після його опублікування Бориспільською міською радою Київської області на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2020 у справі №320/1843/20.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Бучанська міська рада ще 24.04.2018 розмістила на своєму офіційному веб-сайті текст рішення Бориспільської міської ради Київської області №3153-41-VII від 24.04.2018 "Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)", про що свідчить роздруківка з офіційного веб-сайту органу місцевого самоврядування за посиланням: https://borispol-rada.gov.ua/item/33812-24-kvitnia-2018-roku-315341vii-pro-zatverdzhennia-vnesennia-zmin-do-planu-zonuvannia-terytorii-mista-boryspolia-zoninhu.html.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що текст спірного рішення був опублікований відповідачем у газеті "Трудова слава" від 18.05.2018.
Суд зауважує, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме: з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Поняття "особа повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
У зв'язку з цим, суд вважає, що позивач мав дізнатись про прийняття відповідачем спірного рішення ще 24.04.2018, тобто у день його оприлюднення на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування.
Крім того, відповідно до відомостей з автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" 26.10.2018 Громадська організація "Прозоро!" звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення Бориспільської міської ради Київської області №3153-41-VII від 24.04.2018 "Про затвердження внесення змін до плану зонування території міста Борисполя (зонінгу)".
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2020 відкрито провадження у справі №320/5731/18, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є уповноваженим представником Громадської організації "Прозоро!" в адміністративній справі №320/5731/18 на підставі договору про надання правової допомоги від 21.01.2019.
Вказані обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 як представнику Громадської організації "Прозоро!" також було відомо про прийняття Бориспільською міською радою спірного рішення ще 21.01.2019.
Враховуючи вказане, суд вважає, що позивач, звернувшись до суду з позовною заявою 12.08.2020, пропустив шестимісячний строк звернення до суду.
Позивачем під час розгляду справи не було надано жодних пояснень та доказів на підтвердження наявності поважних причин пропуску строку звернення з позовною заявою до суду.
Відповідно до пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне позовну ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без розгляду.
У судовому засіданні 03.12.2020 були проголошені вступна та резолютивна частини ухвали.
Керуючись статтями 123, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву Бориспільської міської ради про застосування строку позовної давності - задовольнити.
2. Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом двох днів з дня її проголошення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст ухвали складений та підписаний 08.12.2020 р.
Суддя Дудін С.О.