ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"09" грудня 2020 р. справа № 300/1840/20
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківський обласний військовий комісаріат про визнання протиправним та скасування пункту 4 протоколу засідання комісії від 27.12.2019 №182 та зобов'язання до вчинення дій, -
28.07.2020 адвокат Остапенко Володимир Володимирович звернувся в суд в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування пункту 4 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 27.12.2019 №182 та зобов'язання призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності, з врахуванням висновків, викладених в рішенні суду.
03.08.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадженням (у письмовому провадженні), в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постановою Кабінету Міністрів України “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” за №211 від 11.03.2020, та подальшими змінами до неї, на усій території України установлено карантин. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-ІХ від 30.03.2020 розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3, в силу дії якого суд продовжив процесуальні строки розгляду даної адміністративної справи на строк дії такого карантину. З набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 № 731-IX продовження процесуальних строків у справі закінчено, у зв'язку із чим суд продовжив розгляд даної справи.
29.09.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду до даної адміністративної справи залучено Івано-Франківський обласний військовий комісаріат як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Позивач позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовує тим, що комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності, з тих підстав, що позивач звільнений з військової служби у 2002 році до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погодився, із посиланням на відповідні норми права та твердження, просив в задоволенні позову відмовити на тій підставі, що виплата одноразової грошової допомоги обмежується дворічним строком з моменту встановлення первинної групи інвалідності та встановлення вищої групи інвалідності. Оскільки, позивачу призначено ІІІ групу інвалідності 30.09.2002, а ІІ групу - 19.12.2018, тобто більше двох років з часу первинного встановлення інвалідності, то підстав для виплати одноразової грошової допомоги немає.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив військову службу на посадах офіцерського складу в Демократичній республіці Афганістан та приймав участь у бойових діях.
30.09.2002 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби про перебуванні в країнах, де велися бойові дії.
05.12.2018 під час повторного огляду позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.
27.12.2019 на заяву позивача комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності.
Підставою для відмови позивачу у виплаті такої допомоги були висновки про те, що позивач звільнений з військової служби до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» за № 3597-VІ від 04.04.2006, яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, а інвалідність встановлена до 01.01.2014, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач не має права на одержання одноразової грошової допомоги.
Згідно з пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пунктом 8 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 975 від 25.12.2013, у разі зміни групи інвалідності доплата одноразової грошової допомоги здійснюється за умови, якщо зміна відбулася протягом двох років після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності.
Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, відповідно до Конституції України визначає Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції Закону, чинного на момент встановлення позивачу ІІІ групи інвалідності) військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті.
Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань соціального захисту військовослужбовців» за № 5040-VI від 04.07.2012, який набрав чинності 01.01.2014 у Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» статтю 16 викладено у новій редакції та доповнено цей статтями 16-1 - 16-4.
Відповідно до пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, що діяла з 01.01.2014), якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» за № 1774-VIII від 06.12.2016, який набрав чинності з 01.01.2017, пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено абзацом другим такого змісту: "У разі зміни групи інвалідності, її причини або ступеня втрати працездатності понад дворічний термін після первинного встановлення інвалідності виплата одноразової грошової допомоги у зв'язку із змінами, що відбулися, не здійснюється".
Змістовно абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є конкретизацією правової норми, яка міститься в абзаці першому. Якщо в абзаці першому передбачено умови, коли здійснюється виплата допомоги, то абзац другий передбачає умови, за відсутності яких виплата допомоги не здійснюється.
Окрім того, абзац другий пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлює обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Обидві ці норми (абзац перший та другий пункту 4 статті 16-3 Закону) передбачають дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Зазначені правові норми є нормами прямої дії і поширюються на всіх військовослужбовців.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок про застосування пункту 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням військовослужбовцю під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду; передбачені пунктом 4 статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності застосовуються починаючи з 01.01.2014; зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, незалежно від дати, коли їх встановлено вперше (до 01.01.2014 чи після).
Застосовуючи цей висновок до обставин даної справи, суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 05.12.2018, а первинно інвалідність ІІІ групи встановлено 30.09.2002. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Такі висновки суду відповідають застосованій в даній адміністративній справі правовій позиції Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду в справі за № 240/10153/19, адміністративне провадження № К/9901/13038/20, у якій судова палата відступила від правового висновку, зробленого у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 (справа №295/3091/17), 21.06.2018 (справа № 760/11440/17), 30.09.2019 (справа № 825/1380/18) та інших.
За таких обставини, комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум правомірно відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги в розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності.
Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги є необґрунтованим, тому в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати, які підлягаю розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, місто Київ, код ЄДРПОУ 00034022, 03168), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Івано-Франківський обласний військовий комісаріат ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування пункту 4 протоколу засідання комісії від 27.12.2019 №182 та зобов'язання до вчинення дій, відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.