03 грудня 2020 року Справа № 280/7154/20 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., представника позивача: адвоката Стадніченка С.В., представника відповідача: Бірюкової Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), у якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000292-5002 від 30.07.2018.
В обґрунтування позову посилається на те, що 20.07.2015 ним отримано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: Транспортний податок з фізичних осіб 18011001 в розмірі 25 000,00 грн. Крім того у вказаному податковому повідомленні-рішенні зазначено, що вказані суми підлягають сплаті протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, відповідно до пункту 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 розділу XII Податкового кодексу України. Так, 18.09.2015 на виконання податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 (форма «Ф») ОСОБА_1 перераховано кошти із зазначенням призначення платежу «транспортний податок з фізичних осіб» у розмірі 25 000,00 грн. Разом з тим, контролюючим органом було проведено перевірку, за результатами якої встановлено, що позивач несвоєчасно сплатив податкове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 №300062015/28, у зв'язку із чим було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0000292-5002 про застосування до позивача штрафу. Вважає податкове повідомлення-рішення №0000292-5002 від 30.07.2018 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивачем сплачено транспортний податок своєчасно. Просить задовольнити позовні вимоги.
Позовну заяву подано адвокатом Стадніченком Сергієм Володимировичем, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія АР №1024611 від 03.10.2020.
Ухвалою суду від 12.10.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 09.11.2020.
Відповідач позов не визнав, 06.11.2020 подав відзив на позовну заяву (вх.№53227), в якому з посиланням на підпункт 267.8.1 пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, яким визначено строки сплати транспортного податку фізичними особами, а саме протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення, зазначає, що податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №30062015/28 від 30.06.2015 було отримано позивачем 18.07.2015, а тому визначене ним податкове зобов'язання з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн. підлягало сплаті до 16.09.2015, проте було сплачено 18.09.2015 із затримкою три календарні дні. Відтак, відповідно до положень статті 126.1 Податкового кодексу України ОСОБА_1 правомірно притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. Також посилається на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі №280/1681/20, яке 18.08.2020 набрало законної сили, яким визнано, що сума штрафних санкцій з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 2500,00 грн., визначена податковим повідомленням-рішенням №0000292-5002 (форма «Ф») від 03.07.2018 є узгодженою та стягнуто податковий борг. За таким обставин, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 09.11.2020 оголошено перерву у судовому засіданні до 03.12.2020.
У судовому засіданні 03.12.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Під час судового розгляду представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення з підстав, викладених у заявах по суті справи, представник позивача просив позов задовольнити, представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши вступне слово та пояснення представників сторін, безпосередньо дослідивши письмові докази, надані сторонами до матеріалів справи, суд встановив такі обставини.
15.05.2018 Головним управлінням ДФС України в Запорізькій області складено акт №1753/08-01-50-02/ НОМЕР_1 про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік, яким встановлено, що ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік відповідно до податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28. Податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 вручено платнику 18.07.2015, граничний термін сплати - 16.09.2015, фактична дата сплати - 18.09.2015. Таким чином, актом камеральної перевірки зафіксовано порушення ОСОБА_1 вимог підпункту 267.8.1 «а» пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України, а саме: порушено граничний термін сплати суми грошового зобов'язання з транспортного податку у сумі 25000,00 грн. на 3 календарних дні.
На підставі акту камеральної перевірки, контролюючим органом 03.07.2018 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292-5002, яким до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 10% на суму 2500,00 грн.
У зв'язку з несплатою у встановлені строки ОСОБА_1 вищезазначених податкових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням, Головне управління ДПС у Запорізькій області у березні 2020 року звернулось до суду.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.07.2020 по справі №280/1681/20, яке 18.08.2020 набрало законної сили, задоволено повністю позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та стягнуто з ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 2500,00 грн.
Як зазначає позивач, під час розгляду справи №280/1681/20 йому стало відомо, що Головним управлінням ДФС у Запорізькій області направлялось податкове повідомлення-рішення від 03.07.2018 №0000292-5002, у якому зазначено, що відповідно до акта 1753/08-01-50-02/ НОМЕР_1 від 15.05.2018 року про встановлено порушення строку суми грошового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб, у зв'язку з чим до нього застосовано штраф у розмірі 10% у суму 2500,00 гривень.
Разом з тим, позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 отримано ним 20.07.2015, отже 18.09.2015 сплата транспортного податку за 2015 рік відбулась своєчасно.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 03.07.2018 №0000292-5002 з цих підстав, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначаються Податковим кодексом України.
Відповідно до підпункту 267.1.1 пункту 267.1, 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України (тут і в подальшому в редакції на момент визначення позивачу податкового зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см. (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 ст.267 Податкового кодексу України).
Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті (підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 267.4 статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Порядок обчислення та сплати транспортного податку встановлюється пунктом 267.6 статті 267 Податкового кодексу України.
Так, за приписами підпунктів 267.6.1, 267.6.2 вказаного пункту, обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Відповідно до підпункту 267.8.1 «а» пункту 267.8 статті 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
З матеріалів справи судом встановлено, що податковим повідомленням-рішенням від 30.06.2015 №300062015/28 позивачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку аз 2015 рік в сумі 25 000,00.
Як встановлено судом, підтверджено матеріали справи та не заперечується сторонами, податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 направлялось контролюючим органом на адресу позивача, а саме: АДРЕСА_2 .
Відповідачем надано до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № Р6900114382828, яким підтверджується, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 вручено позивачу 18.07.2015. Судом також під час судового розгляду досліджено оригінал зазначеного доказу та встановлено, що подана до матеріалів справи копія відповідає наданому для огляду судом оригіналу.
Позивач не надав належних доказів на підтвердження того факту, що податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 отримано ним саме 20.07.2015, як він стверджує у позовній заяві.
При цьому суд не приймає в якості доказу копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, надану позивачем та зазначає таке.
Представника сторін надано до матеріалів справи копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № Р6900114382828 з різним змістом: представник позивача надав копію, яка не містить інформації про вручення поштового відправлення позивачу, однак містить поштовий штамп від 20.07.2015 відділення зв'язку про повернення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відправнику; представник відповідача надав копію, яка містить інформації про вручення поштового відправлення позивачу 18.07.2015, а також поштовий штамп від 20.07.2015 відділення зв'язку про повернення рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення відправнику.
Суперечливість зазначеної інформації усунута представником відповідача, який надав суду для огляду оригінал рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № Р6900114382828, яким підтверджено зміст копії, наданої представником відповідача.
При цьому представник позивача відповідність наданої ним копії оригіналу не підтвердив, будь-яких інших доказів, які б свідчили про отримання позивачем податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 саме 20.07.2015, також не надано.
Таким чином, належними та допустимими доказами підтверджується, що позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 саме 18.07.2015, а отже граничний термін сплати податкового зобов'язання становив 16.09.2015.
До матеріалів справи наданої копію квитанції від 18.09.2015 про сплату позивачем податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2015 рік у розмірі 25000,00 грн., факт та дата сплати сторонами не заперечуються.
До суду не надано доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 30.06.2015 №300062015/28 в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Судом встановлено, що позивачем 18.09.2015 добровільно сплачено грошові зобов'язання з транспортного податку за 2015 рік за податковим повідомленням-рішенням №300062015/28 від 30.06.2015 у розмірі 25000 грн., тоді як граничним днем такої сплати було 16.09.2015, у зв'язку з чим, застосовуючи до позивача штрафні санкції у розмірі 10 відсотків погашеної суми за три календарні дні прострочення, відповідач діяв у спосіб, що передбачений чинним законодавством.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, та письмових доказів, наданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
У зв'язку з відмовою в позові розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: 69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166; код ЄДРПОУ 43143945.
Повне судове рішення виготовлено 08 грудня 2020 року.
Суддя М.О. Семененко