02 грудня 2020 рокум. Ужгород№ 260/2622/20
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Скраль Т.В.,
за участю секретаря судового засідання - Поп Н.В.,
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 - в судове засідання не з'явився;
представник позивача: адвокат Гончаров Валентин Вікторович,
відповідач - Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - представник в судове засідання не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (80074, Львівська область, Сокальський р-н, м. Великі Мости, вул. Львівська,166, код ЄДРПОУ 14321498) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 02 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 07 грудня 2020 року.
27 липня 2020 року ОСОБА_1 через уповноваженого адвоката Гончарова Валентина Вікторовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), якою просить: 1) визнати протиправними дії Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення у розмірі 2 984,50 грн.; 2) зобов'язати Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) донарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення у розмірі 15 326,63 грн.
03 серпня 2020 року, ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено судове засідання.
1. Позиції сторін.
Позивач свої позовні вимоги аргументував тим, що при звільненні з військової служби відповідач не виплатив йому грошову компенсацію як за невикористані 23 календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, так і за всі невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій. З огляду на це, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною бездіяльність останнього щодо ненарахування і невиплати компенсації та про зобов'язання нарахувати і виплатити таку. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08.04.2020 року у справі №260/269/20, яке у даний час набрало законної сили, цей позов задоволено. На виконання даного судового рішення Відповідач 12.06.2020р. переказав на банківський рахунок Позивача лише 5 235,23 грн. такої компенсації. На день виключення Позивача зі списків особового складу Центру розмір грошового забезпечення Позивача складав 2 984,50 грн., з яких 1 270,00 грн. - оклад за військовим званням та 1 714,50 грн. - надбавка за вислугу років. Виходячи з такого розміру грошового забезпечення (2 984,50 грн.), Відповідач нарахував і виплатив Позивачеві 1 314,45 грн. грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та 4 000,50 грн. грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік включно, що в загальному склало 5 235,23 грн., за вирахуванням відповідних податків і зборів. Проте дії Відповідача по нарахуванню і виплаті Позивачеві такого розміру грошової компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпустки є протиправними, оскільки з 15 липня 2020 року і до 25 вересня 2019 року (дня виключення зі списків особового складу Центру) Позивач не вважався таким, що відсторонений від посади, а тому на день виключення його зі списків особового складу Центру мав право на отримання всього належного йому грошового забезпечення. Підтвердженням цього є довідка від 16.03.2020р. б/н про суми нарахованого та виплаченого Позивачеві грошового забезпечення, видана самим Відповідачем.
11 листопада 2020 року представником відповідача до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу V Інструкції № 558, військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років. У позовній заяві представник позивача помилково зазначає розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 у сумі 15326,63 гри., з якого проводить розрахунок його одноденного розміру грошового забезпечення та відповідної грошової компенсації за 23 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік у сумі 11 748,40 грн. та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік у сумі 35756,00 грн.. посилаючись на довідку Кінологічного навчального центру від 16.03.2020 року, проте умисно не бере до уваги рядки 2, 3 даної довідки, в яких суми нарахувань та виплат зазначені за мінусом, а також примітку у даній довідці щодо здійснення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 . Так, Кінологічним навчальним центром на день виключення позивача зі списків особового складу Кінологічного навчального центру було здійснено перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 під час якого було встановлено факт переплати йому грошового забезпечення, сума якого становила 16557,70 грн., які були повернуті позивачем 26.09.2019 року до каси Кінологічного навчального центру у готівковій формі, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 116 від 26.09.2019 року та власним підписом позивача у розрахунково-платіжній відомості до зазначеного вище прибуткового касового ордеру. Отже, при обрахунку грошової компенсації за 23 календарних дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік слід керуватись довідкою Кінологічного навчального центру № 94 (вих. № 679 від 14.07.20 року), яка міститься в матеріалах адміністративної справи, відповідно до якої оклад за військовим званням (капітан) позивача на день його звільнення становив 1270,00 грн., надбавка за вислугу років від військового звання (капітан) - 35% становила 444.50 грн. Таким чином, розмір нарахованої компенсації за невикористану додаткову відпустку УБД на день виключення позивача із списків особового складу в 2418 становив 4000,50 грн.; компенсація за невикористані 23 дні основної відпустки - 1314,45 грн.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак 30 листопада 2020 року на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без їх участі.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, 17 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/3878/19 підозрюваного ОСОБА_1 відсторонено від посади старшого офіцера (старшого оперуповноваженого з організації оперативно-розшукової діяльності) оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Дякове) оперативно - розшукового управління Західного регіонального управління Державної прикордонної служби на строк до 14 липня 2019 року включно, (а.с.20).
29 травня 2019 року наказом начальника Західного регіонального управління (1 категорії) № 226-ОС, зараховано у розпорядження начальника Кінологічного навчального центру капітана ОСОБА_1 , звільнивши з посади старшого офіцера (старшого оперуповноваженого з організації оперативно-розшукової діяльності) оперативно-розшукового відділу ( з місцем дислокації н.п. Дякове) оперативно - розшукового управління Західного регіонального управління (1 категорії), згідно п.5, п. 127 та п. 136 Положення, з 18 травня 2019 року.
З 30 травня 2019 року по 25 вересня 2019 року Позивач проходив військову службу за контрактом у Кінологічному навчальному центрі (військовій частині НОМЕР_1 ), ( а.с. 63 відзиву).
24 липня 2019 року вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області по справі № 299/2183/19 (набрав законної сили - 27 серпня 2019 року) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 12 750 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на два роки.
24 вересня 2019 року наказом начальника Центру № 200-00 позивача звільнено з військової служби, що встановлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року, ( а.с.9).
25 вересня 2019 року на підставі наказу начальника Кінологічного навчального центру від 24 вересня 2019 року № 200-ОС, наказом начальника Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 201-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення капітана ОСОБА_1 , який перебуває у розпорядженні начальника Кінологічного навчального центру, звільненого з військової служби в запас за підпунктом “е” ( у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону, 25 вересня 2019 року, (а.с. 7).
08 квітня 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/269/20 (набрало законної сили - 16 липня 2020 року), позов ОСОБА_1 до Західного регіонального управління кінологічного навчального центру Державна прикордонна служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) по ненарахуванню і невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік. Зобов'язано Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної службиУкраїни (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з розміру його грошового забезпечення на день виключення зі списків особового складу вказаного Центру - 25.09.2019 року.
12 червня 2020 року на виконання рішення суду відповідачем нараховано позивачу 5 235,23 грн. грошової компенсації, (а.с. 15,18).
Вважаючи дії відповідача по нарахуванню і виплаті позивачеві грошової компенсації за невикористані дні основної і додаткової відпустки з грошового забезпечення в розмірі 2 984, 50 грн. протиправними, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок та військову службу».
Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі -Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період, визначає Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Положення), затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 року № 1115/2009.
Згідно із пунктом 12 статті 12 Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-ХІІ (в редакції, яка діє з 06.06.2015) учасникам бойових дій надаються такі пільги, як використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.
За приписами пункту 14 статті 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.
Аналогічні положення містяться у пункті 6 Глави 8 Розділу V “Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України”, затвердженої Наказом МВС України від 25.06.2018р. №558 (надалі - Інструкція).
Натомість при виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2020 року відповідач не виплатив ОСОБА_1 в належному розмірі грошову компенсацію за невикористані 23 календарні дні щорічної основної відпустки за 2019 рік, та за всі невикористані дні додаткової відпустки.
З огляду на це позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправними дії останнього щодо нарахування і виплати такої компенсації виходячи із грошового забезпечення у розмірі 2 984, 50 грн. та про зобов'язання донарахувати та виплатити таку виходячи із грошового забезпечення позивача у розмірі 15 326, 63 грн..
08 квітня 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/269/20 (набрало законної сили - 16 липня 2020 року), позов ОСОБА_1 до Західного регіонального управління кінологічного навчального центру Державна прикордонна служба України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) по ненарахуванню і невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік. Зобов'язано Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з розміру його грошового забезпечення на день виключення зі списків особового складу вказаного Центру - 25.09.2019 року.
12 червня 2020 року на виконання рішення суду відповідачем нараховано позивачу 5 235,23 грн. грошової компенсації, а саме 1314,45 грн. грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки та 4000,50 грн. за дні додаткової відпустки, (а.с. 15,18).
Відповідно до довідки № 94 від 10 липня 2020 року, компенсація за невикористані дні відпустки проводилися виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого мав військовослужбовець на день виключення зі списків особового складу Держприкордонслужби - грошове забезпечення - 800,10 грн. ( оклад за військовим званням - “капітан” 1 270 грн. та надбавка за вислугу років 35 % - 444,50 грн.), (а.с. 18).
Як вже зазначалося судом, Порядок проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі визначає Положення. Перебування військовослужбовців у розпорядженні начальників органів Держприкордонслужби, визначено пунктом 127 Положення.
Відповідно до підпункту 5 абз. 1 пункту 127 Положення зарахування військовослужбовців у розпорядження начальників, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого проходження такими військовослужбовцями військової служби допускається у разі відсторонення військовослужбовця від посади під час досудового розслідування або судового провадження - до закінчення строку застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження або до його скасування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а якщо вчинено злочин у сфері службової діяльності. - до набрання вироком законної сили.
Згідно пункту 136 цього Положення, військовослужбовець, відсторонений від посади або відсторонений від виконання службових повноважень, зараховується у розпорядження відповідного начальника з дня, що настає за днем відсторонення, про що видається наказ.
Військовослужбовці, які зараховані в розпорядження начальників органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-5, 10-12 і 15 цього пункту, виконують обов'язки військової служби в межах, визначених посадовою особою, в розпорядженні якої вони перебувають. Начальники зобов'язані організовувати службову діяльність військовослужбовців, зарахованих у їх розпорядження, та здійснювати контроль за виконанням покладених на них завдань, що визначено абз. 4 п.127 Положення.
Згідно абз. 6 пункту 127 Положення, за військовослужбовцями, зарахованими у розпорядження начальників органів Держприкордонслужби відповідно до підпунктів 1-3, 7, 8, 11, 12 і 15 цього пункту, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального та грошового забезпечення за останньою посадою, яку вони займали. Порядок грошового забезпечення військовослужбовців, які зараховані у розпорядження з інших підстав, визначається законодавством, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони. Міністерством внутрішніх справ. Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції. Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Відповідач правомірність своїх дій доводив Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, визначено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558 “Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України” (далі - Інструкція).
Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу V Інструкції військовослужбовцям, відстороненим від посад відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, з наступного після відсторонення від посад дня за період, протягом якого вони не перебували на посаді, виплачуються оклад за військовим званням і надбавка за вислугу років.
Згідно підпунктом 6 пункту 8 розділу V Інструкції у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей. Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу. Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.
Суд надаючи оцінку застосованої відповідачем Інструкції, вважає необхідним зазначити наступне.
Судом встановлено, що 17 травня 2019 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова у справі № 463/3878/19 позивача ОСОБА_1 відсторонено від посади на строк до 14 липня 2019 року включно, (
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
Згідно з наказом начальника Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (надалі - ЗахРУ) від 29 травня 2019 року № 226-ОС позивача звільнено з посади старшого офіцера (старшого оперуповноваженого з організації оперативно-розшукової діяльності) оперативно-розшукового відділу (з місцем дислокації н.п. Дякове) оперативно-розшукового управління ЗахРУ з 18 травня 2019 року та зараховано у розпорядження начальника Кінологічного навчального центру ЗахРУ.
Враховуючи перебування військовослужбовця на лікуванні (наказ №131-вв від 01.07.2019 року - 10 днів, наказ № 199-ОС від 23.09.2019 року - 10 днів) та у додатковій відпустці (наказ № 132-ОС від 25.06.2019 року - 5 днів, наказ № 153-ОС РІД- 22.07.2019 року - 6 днів) термін збереження належного йому грошового забезпечення продовжено до 28 серпня 2019 року, ( а.с.9 рішення ЗАОС від 08.04.2020 року).
30 травня 2019 року підстави для зарахування військовослужбовця у розпорядження начальника Кінологічного навчального центру визначені у телеграмі ЗХРУ № Т-30-3445 та начальника Кінологічного навчального центру зобов'язано організувати службову діяльність капітана ОСОБА_1 та здійснювати контроль за виконанням покладених на цього завдань.
24 липня 2019 року вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області по справі № 299/2183/19 (набрав законної сили - 27 серпня 2019 року) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 12 750 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на два роки.
Отже, відповідач повинен в силу своїх обов'язків повинен був знати про наявність такого вироку та з моменту набрання таким законної сили виключити зі списків особового складу позивача ОСОБА_1 ..
Як встановлено судом, тільки 24 вересня 2019 року позивача звільнено з військової служби Наказом № 200-00 та 25 вересня 2019 року на підставі наказу начальника Кінологічного навчального центру від 24 вересня 2019 року № 200-ОС, наказом начальника Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України № 201-ОС виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення капітана ОСОБА_1 , який перебував у розпорядженні начальника Кінологічного навчального центру. Позивач ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас за підпунктом “е” (у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання чи позбавлення права займати певні посади) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону днем 25 вересня 2019 року, (а.с. 7).
Ухвалою слідчого судді строк відсторонення позивача від посади був встановлений лише до 14 липня 2019 року включно (а.с.20), а в подальшому строк такого відсторонення слідчим суддею не продовжувався. Вирок відносно ОСОБА_1 набрав законної сили 27 серпня 2020 року.
В силу положень підпункту 5 абз. 1 пункту 127 Положення, позивач був зарахований у розпорядження начальника Кінологічного навчального центру у зв'язку із відстороненням - до закінчення строку застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, який закінчився відносно позивача 14 липня 2019 року та якщо вчинено злочин у сфері службової діяльності - до набрання вироком законної сили.
Отже, позивач за вироком суду від 24 липня 2019 року був засуджений за службовий злочин, то й зарахований був ОСОБА_1 у розпорядження до набрання законної сили вироком, тобто до 27 серпня 2020 року. Інших обставин судом не встановлено.
З аналізу обставин справи та аналізу застосованих правових положень, суд приходить до висновку, що оскільки ухвалою слідчого судді строк відсторонення позивача від посади був встановлений лише до 14 липня 2019 року включно, а в подальшому строк такого відсторонення слідчим суддею не продовжувався, то з 28 серпня 2019 року і до 25 вересня 2019 року (дня виключення зі списків особового складу) позивач не вважався таким, що відсторонений від посади, а тому на день виключення його зі списків особового складу мав право на отримання всього належного йому грошового забезпечення, то відповідно застосування підпункту 2 пункту 5 розділу V Інструкції № 558 у відповідача не було правових підстав.
Відповідно до довідки від 16 березня 2020 року про суми нарахованого та виплаченого грошового забезпечення у вересні 2019 року ОСОБА_1 нараховано грошове забезпечення у розмірі 15 326,63 грн., (а.с. 21).
При цьому, судом критично оцінюються доводи відповідача , що на день виключення позивача зі списків було встановлено факт переплати грошового забезпечення, сума якого становила 16 557, 70 грн., які були повернуті позивачем до каси Кінологічного навчального центру 26 вересня 2019 року згідно прибуткового касового ордеру № 116 та проведення у червні 2020 року службового розслідування пов'язаної із надлишковою переплатою грошового забезпечення ОСОБА_1 , оскільки такі дії відповідача не спростовують встановлених судом обставин та вимог адміністративного позову..
На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення у розмірі 2 984,50 грн. та зобов'язати Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) донарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення у розмірі 15 326,63 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1 статті 134 КАС України).
Частинами 2, 3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Таким чином, до правової допомоги належать консультації та роз'яснення з правових питань, складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 134 КАС України).
За вимогами частини 7 статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частин 7, 9 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 року у справі “East/West Alliance Limited” проти України”, заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (п.п. 268, 269).
Згідно з висновком, сформованим Європейським судом з прав людини у рішенні у справі “Лавентс проти Латвії” (Lavents v. Latvia), від 28.11.2002 року, відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і які були дійсно необхідними.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
На підтвердження складу та розміру понесених витрат на правничу допомогу представником позивача приєднано до матеріалів справи: ордер на надання правничої (правової) допомоги від 26 липня 2020 року серії АО № 1012785 ОСОБА_1 адвокатом Гончаровим В.В.; договір № 06/с від 30 січня 2020 року “Про надання правничої допомоги”; опис наданих адвокатом послуг згідно з укладеним з клієнтом ОСОБА_1 договором від 30.01.2020 р. № 06/с “Про надання правничої допомоги”; квитанцію до прибуткового касового ордеру № 09 від 27 липня 2020 року на суму 9 000,00 грн., (а.с. 22-25).
Відповідач з розміром таких витрат не погодився та вказав на те, що надані документи та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено належними та допустимими доказами, а відтак відсутні підстави для компенсації витрат на правову допомогу.
Надаючи оцінку переліченим послугам правничої допомоги, суд зазначає, що такий вид правничої послуги, як підготовка позовної заяви і подання її до суду включає в себе і ряд інших супутніх послуг таких, як: вивчення наданих клієнтом документів; перегляд законодавчої бази; пошук і вивчення судової практики. Таким чином, перелічені супутні послуги охоплюються поняттям підготовка позовної заяви і подання її до суду.
Водночас суд зазначає, що аналіз законодавства та судової практики, формування правової позиції та надання відповідної консультації, підготовка позовної заяви, відповіді на відзив не вимагала від представника позивача надмірного обсягу юридичної і технічної роботи з огляду на незначну складність вказаної справи (малозначна справа).
Також суд зазначає, що позивач та його представник не надали обґрунтованих доказів того, що підготовка позовної заяви та інших документів у даній справі вимагала значного обсягу та за своїми характеристиками була віднесено до обсягу складних справ.
Тому суд не вважає належним чином обґрунтованою суму компенсації витрат на правничу допомогу у контексті дослідження обсягу фактично наданих адвокатом послуг та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що відповідає позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 23.04.2019 року у справі №826/9047/16 (касаційне провадження №К/9901/5750/19).
Також, суд зважає на складність предмету позову та відсутність репутаційних ризиків та публічного інтересу до справи.
Таким чином, з врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, пропорційності до ціни позову, виходячи з конкретних обставин справи та змісту виконаних послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу та покласти на відповідача понесені позивачем судові витрати на оплату правничої допомоги адвоката в суді в загальній сумі 4000,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, беручи до уваги, що ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, оцінивши належність, доступність, достовірність кожного доказу окремо, на достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупність, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, які підлягають до часткового задоволення, з вище визначених судом підстав.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судового збору відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 134, 139, 242-246, 255 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_1 ) по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення у розмірі 2 984,50 грн.
3. Зобов'язати Кінологічний навчальний центр Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) донарахувати і виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за 23 календарні дні невикористаної щорічної основної відпустки за 2019 рік та грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, передбаченої для учасників бойових дій, за період з 2015 року по 2019 рік, виходячи з його грошового забезпечення у розмірі 15 326,63 грн.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кінологічного навчального центру Західного регіонального управління (1 категорії) Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 14321498) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу понесені у зв'язку з розглядом справи в суді в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
4. В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).
Суддя Т.В.Скраль