про залишення позовної заяви без руху
08 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/20896/20
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Липа В.А., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
Перевіряючи, після одержання позовної заяви, чи відповідає вона вимогам, установленим Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом ураховано наступне.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Перелік обов'язкових відомостей, які зазначаються в позовній заяві наведено у частині 5 статті 160 КАС України.
Положеннями частини шостої статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
У контексті наведеного суд відмічає, що позовна заява, зокрема її прохальна частина, не може містити вимог про поновлення строку звернення до суду. У разі необхідності заява про поновлення строку звернення до суду викладається окремо та додається до позовної заяви разом з доказами поважності причин його пропуску.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, визначені ст. 167 КАС України.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч наведеним вимогам, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору, однак подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилається на скрутне матеріальне становище та вказує, що отримує пенсію за віком, а інших доходів не має. Зазначає, що пенсії вистачає лише для сплати комунальних послуг та забезпечення мінімального харчування, необхідного для підтримання життєдіяльності, медичного обслуговування. В підтвердження даних обставин позивач надав до суду довідку про пенсію за 2019 рік та відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених доходів за період з 1 кварталу 2019 року по 4 квартал 2019 року.
Дослідивши клопотання про звільнення від сплати судового збору, судом враховано наступне.
Питання про зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано статтею 133 КАС України.
Так, положеннями частини 1 статті 133 КАС України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені в Законі України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14.11.2019 № 294-IX установлено з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні.
Таким чином, враховуючи характер даного позову і розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня 2020 року, ставка судового збору за подання до суду цього позову становить 840,80 грн.
Приписами частини 1 статті 8 Закону №3674-VI встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до частини 2 статті 8 Закону №3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З наведеного слідує, що положеннями частини 1 статті 8 Закону №3674-VI визначено чіткий перелік умов, за наявності яких позивача може бути звільнено від сплати судового збору, де визначальним є майновий стан сторони, а саме її дохід за календарний рік, що передує року звернення до суду з позовною заявою.
Позивачем в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору зазначено про отримання основного доходу у вигляді пенсії, яка відповідно до поданої довідки за 2019 рік становить 26944,60 грн.
З огляду на те, що сума судового збору, яку необхідно сплатити позивачу за подання вказаного позову у розмірі 840,80 грн не перевищує 5 відсотків річного доходу позивача в обрахунку із вказаного ним розміру його пенсії на рік (26944,60 грн х 5% = 1347,23) відстрочення/розстрочення такої сплати на підставі частини 1 статті 8 Закону №3674-VI відсутні, у зв'язку з чим, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що при поданні позову до суду позивачем не дотримано вимог ст.ст. 5, 160-161 КАС України.
Також суд відмічає, що Європейський суду з прав людини у рішенні від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland) указав, що “Право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 169 вказаного Кодексу).
Отже, позов необхідно залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом надання до суду:
- нової позовної заяви до відповідача, оформленої із дотриманням вимог ст.ст. 5, 160-161 КАС України, в 2-х примірниках;
- заяви про поновлення строку звернення до суду, у разі необхідності, оформленої з урахуванням вимог ст. 167 КАС України;
- доказів сплати судового збору в розмірі 840,80 грн. або доказів на підтвердження підстав звільнення від сплати судового збору.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - Житомирська міська отг 22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38035726; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA048999980313181206084006797; код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Призначення платежу:*;101;___(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр)); судовий збір, за позовом __ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд.
Документ на підтвердження сплати судового збору подається в оригіналі.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя В.А. Липа