08 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/18458/20
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Попова О. Г.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом приватного підприємства-фірми "Мрія 2000" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося приватне підприємство-фірма "Мрія 2000" із позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 31.08.2020 року №UA 100000/2020/300211/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100530/2020/00578 від 31.08.2020 року.
- стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений при подачі позовної заяви судовий збір.
В обґрунтування позову вказує, що 26.08.2020 року позивачем було подано відповідачу для митного оформлення в режимі «Імпорт-40» ЕМД №UA100530/2020/040757, за якою на адресу позивача надійшов інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою із змінними механізмами обтяження в асортименті з країни виробника Китаю, постачальник - «TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED. Митна вартість була визначена декларантом за основним методом - за ціною договору та подано відповідачу документи на підтвердження митної вартості товару, а саме: пакувальний лист б/н від 08.07.2020 року, рахунок-фактуру (інвойс) №TYN2020UAl0 від 08.07.2020 року, коносамент №МЕ0820072271 від 17.07.2020 року, автотранспортна накладна (C.MR) №2098 від 21.08.2020 року, зовнішньоекономічний договір - контракт №TYN2019/010 від 06.03.2019 року, платіжні доручення про оплату товару №88 від 14.08.2020 року та №89 від 17.08.2020 року, рахунок-фактура (інвойс) з перевезення №TYN2020UA 10/1 від 08.07.2020 року.
Вказує, що додатково надано відповідачу копію експертного висновку Житомирської торгово-промислової, рахунок-фактура №TYN2020UA09 від 19.06.2020 року за попередньою аналогічною поставкою та платіжні доручення №81 від 24.07.2020 та №82 від 27.07.2020 про фактичну його оплату, експортна декларація країни відправлення №530420200020526499 від 17.07.2020 року, висновок «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків» від 26.06.2020 року №221/120. Визначена декларантом митна вартість за декларацією №UA100530/2020/040757 склала 785903,70 гривен, сума митних платежів склали 251489,18 гривен.
Однак, 31.08.2020 року відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості №UA 100000/2020/300211/1 та митна вартість визначена за резервним методом.
Позивач вважає рішення відповідача протиправними та такими, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 28.10.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 19 листопада 2020 року 11:00.
18.11.2020 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару за ціною товар. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Методи 2а і 26 не могли бути застосовані у зв'язку з відсутністю цінової інформації про вартість операції на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, що прийнята митним органом; методи 2в і 2г - в зв'язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених ч. 3 ст. 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами вартості товарів. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що рішення митного органу є правомірним та відповідає вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позову.
19.11.2020 протокольною ухвалою судом закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті на 03.12.2020 о 12:00.
Протокольною ухвалою від 03.12.2020, суд заслухавши думку сторін, перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
26.08.2020 до митного посту «Житомир» Київської митниці Держмитслужби уповноваженою особою декларантом надано електронну митну декларацію (далі ЕМД), яка зареєстрована за № UA100530/2020/040757 з метою імпорту товару «Інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою (тренажер бігова доріжка)», що надійшов на адресу ПП - фірма «Мрія 2000» (код ЄДРПОУ 39256447) (а.с.67).
Митну вартість товару визначено декларантом самостійно за основним методом на рівні 2,86 доларів США за кілограм.
Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації надано такі документи (а.с.72-82):
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № TYN2019/010 від 06.03.2019;
- додаткова угода № 1 від 21.06.2019 до зовнішньоекономічного договору (контракту) № TYN2019/010 від 06.03.2019;
- рахунок-фактура № TYN2020UA10 від 08.07.2020;
- лакувальний лист №б/н від 08.07.2020;
- коносамент № МЕ0820072271 від 17.07.2020;
- автотранспортна накладна № 2098 від 21.08.2020;
- банківські платіжні документи № 88 від 14.08.2020 та № 89 від 17.08.2020.
- документ, що підтверджує вартість перевезення № TYN2020UA10/1 від 08.07.2020.
У зв'язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею направлено електронне повідомлення декларанту, про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
На виконання вимог митного органу позивачем додатково надано копію експертного висновку Житомирської торгово-промислової, рахунок-фактура №TYN2020UA09 від 19.06.2020 року за попередньою аналогічною поставкою та платіжні доручення №81 від 24.07.2020 та №82 від 27.07.2020 про фактичну його оплату, експортна декларація країни відправлення №530420200020526499 від 17.07.2020 року, Висновок Дії «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх ринків» від 26.06.2020 року №221/120 (а.с.88-92).
31.08.2020 року митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA 100000/2020/300211/1. Митна вартість визначена за резервним методом (а.с.41).
Вирішуючи питання про правомірність прийнятого відповідачем рішень про коригування митної вартості товару, суд враховує наступні приписи діючого законодавства.
Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 Митного кодексу Українивстановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов'язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни договору (угоди), що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника.
Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 встановлений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Крім того згідно з частиною 6 вищевказаної статті, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.
Так, за змістом оскаржуваного рішення, підставами для здійснення відповідачем спірного коригування митної вартості стало те, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору, оскільки документи, подані для митного оформлення містять розбіжності і не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару до митного кордону України надано рахунок №TYN2020UA10/1 від 08.07.2020, що складений TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED. Разом з тим, відповідно до відомостей, що містяться в коносаменті №МЕ0820072271 від 17.07.2020 перевезення товару здійснювалось іншою особою - SHENZHEN MAKEASY INT'L LOGISTICS CO., LTD. У зв'язку із тим, що інші товаросупровідні документи не містять інформації про те, що перевезення оцінюваного товару здійснювало саме TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED, рахунок №TYN2020UA 10/1 від 08.07.2020 не може бути використано митним органом як належний доказ фактично понесених покупцем витрат на транспортування товару. Згідно із рахунок №TYN2020UA10/l від 08.07.2020 оплата за транспортування здійснюється після отримання товару. Згідно із даних, що містяться у коносаменті №МЕ0820072271, товар прибув у порт призначення 21.08.2020, однак на момент митного оформлення витрати на транспортування не оплачені покупцем, і документ про оплату не долучено до митного оформлення. Додатково наданий Експертний висновок №В-1597 від 26.08.2020 року не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості товару. Також, додатково наданий лист ДП «Держзовнішінформ» від 26.06.2020 року №221/120 з висновком про вартість оцінюваного товару не може бути використано для підтвердження заявленої митної вартості. Додатково надана копія митної декларації країни відправлення містить інформацію про те, що експорт товару з митної території Китаю здійснювався на підставі документа, що має наступні реквізити: «TYN2019/010». Даний документ може містити інформацію, яка впливатиме на правильність здійсненого розрахунку митної вартості, однак даний документ не долучено до митної декларації. Додатково надані інформацію про формування вартості по партіях товару без дати і без номера, рахунок-фактура № TYN2020UA09 від 19.06.2020, платіжні доручення від 24.07.2020 та 27.07.2020 не усувають, виявлені митним органом розбіжності у документах, що стосуються витрат на транспортування оцінюваного товару.
Проаналізувавши зазначені підстави для коригування митної вартості, слід зазначити наступне.
Суд звертає увагу, що при співставленні наданих декларантом документів до митного органу, у тому числі інвойси, слідує, що найменування товарів, їх кількість та вартість є однаковими, з чого можна дійти висновку, що інвойс відноситься саме до цієї поставки і саме до контракту, відповідно до якого поставлені товари щодо яких здійснюється митне оформлення.
Доводи митного органу, що додатково надана копія митної декларації країни відправлення містить інформацію про те, що експорт товару з митної території Китаю здійснювався на підставі документа, що має наступні реквізити: «TYN2019/010», який не долучено до митної декларації, то цей факт не відповідає дійсності. Цим документом є зовнішньоекономічний контракт №7'YN2019/010 від 06.03.2019 року, який було подано митному органу, про що свідчить його зазначення у графі 44 ЕМД №UA 100530/2020/040757 та у Картці відмови.
Суд не погоджується із позицією відповідача щодо того, що декларантом не подано документів на підтвердження суми витрат на транспортування, оскільки позивачем було надано рахунок №TYN2020UA 10/1 від 08.07.2020, що складений TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED, однак зі змісту коносаменту та інших товаросупровідних документів слідує, що TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED не здійснював перевезення, тому як вказує позивач, доручив організацію морського перевезення постачальнику - TENGYUXIN ELECTRONIC TRADING CO., LIMITED, за власні кошти позивача. Тому саме постачальник здійснював організацію морського перевезення з відшкодуванням йому позивачем суми фрахту на підставі окремо виставленого рахунку №TYN2020UAl 0/1 від 08.07.2020. У рахунку №TYN2020UA10/l від 08.07.2020 року вказано номер контейнера TEMU8007476, який, також, зазначений в експортній декларації. Стосовно зазначення в рахунку №TYN2020UAl 0/1 від 08.07.2020 року того, здійснюється після отримання товару, а на момент митного оформлення транспортування не оплачені покупцем і документ про оплату не долучено до митного оформлення, то в рахунку не вказано, протягом якого саме проміжку часу після отримання фрахт має бути оплачений, тому ототожнювати момент перебігу терміну оплати фрахту з моментом прибуття контейнеру в порт, підстав у відповідача не було.
У постанові від 05.03.2019 у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).
Суд враховує, що митний орган має повноваження вимагати додаткові документи лише у разі, коли подані декларантом для митного оформлення документи містять розбіжності, ознаки підробки або відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.
Також, слід зазначати, що відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проаналізувавши наведені норми права у постанові від 05.02.2019 у справі №816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов'язкових відомостей визначених ч.2 ст.55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що зі змісту оскаржуваного у даній справі рішення слідує, що останнє не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Суд встановив, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару за резервним методом митним органом взято за основу МД № UА500030/2020/207550 від 18.07.2020, № UА UA500030/2020/202434 від 26.02.2020.
Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, не зазначено маркування товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Вказані митні декларації МД № UА500030/2020/207550 від 18.07.2020, № UА UA500030/2020/202434 від 26.02.2020 не містять жодних параметрів, об'єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з'ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, як з'ясовано судом, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було. А відтак, висновок митниці про можливість визначення митної вартості оцінюваних товарів на рівні митної вартості раніше імпортованого товару є недоведеним за правилами ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України через відсутність доказів відповідності оцінюваних товарів раніше імпортованим.
Суд не приймає посилання Митного органу на положення ст. VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, як на підставу для коригування митної вартості, через заниження декларантом вартості товару, оскільки відповідачем не наведено обґрунтувань та не надано доказів, яким чином подані позивачем документи порушують чи не відповідають статті VII (GATT).
Крім того, митна вартість товарів може бути визначена із застосуванням принципів і положень Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) у разі якщо така вартість не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не довів, що вартість ввезеного товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак товарів, що можуть свідчити про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товаром, ввезеним позивачем та не надано доказів, що ввезення вказаних товарів відбувалось на тих же умовах доставки та з тією ж самою відстанню.
Відтак, враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не надано до суду належних та достатніх доказів правомірності винесеного рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.
Як встановлено ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними та скасування Рішення про коригування митної вартості від 31.08.2020 року №UA 100000/2020/300211/1 та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100530/2020/00578 від 31.08.2020 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов приватного підприємства - фірми "Мрія 2000" (вул. Львівська, 8-А,Житомир,10030, ідентифікаційний код 39256447) до Київської митниці Держмитслужби (бульвар Вацлава Гавела, 8 А, Київ 124,03124, код ЄДРПОУ 43337359) про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості від 31.08.2020 року №UA 100000/2020/300211/1.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100530/2020/00578 від 31.08.2020 року.
Стягнути на користь приватного підприємства - фірми "Мрія 2000" за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби сплачений при подачі позовної заяви судовий збір у розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду складено у повному обсязі: 08 грудня 2020 року.
Суддя О.Г. Попова