08 грудня 2020 року м. Житомир справа № 240/11564/20
категорія 111030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Нагірняк М.Ф.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та скасування податкової вимоги,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги про сплату податкового боргу з єдиного податку в розмірі 15702,98грн.
Позивач зазначає, що в період з 11.02.2017року по 16.04.2020року була зареєстрована як фізична особа-підприємець та здійснювала підприємницьку діяльність і сплачувала єдиний податок. При поданні 06.11.2018року звітної податкової декларації Позивач помилково визначила розмір своїх податкових зобов'язань з єдиного податку. 14.11.2018року Позивача самостійно на усунення допущеної помилки подала уточнюючу декларацію за спірний період, якою визначила податкове зобов'язання з єдиного податку в розмірі 59539,21грн., про те в цій податковій декларації також була допущена помилка по причині сумнівів щодо заповнення рядка 15 та графи 17.
21.01.2019року Позивач подала звітну податкову декларацію за 2018рік, в якій також були допущені помилки при заповненні рядків 13 і 14, що призвело до завищення суми єдиного податку. 22.02.2019року Позивач на усунення допущеної помилки подала уточнену податкову декларацію, але знову допустила помилки при її заповненні.
09.04.2019року Позивач подала уточнюючі податкові декларації за 3 кв. 2018року та за 2018рік. Вказані самостійно виправлені помилки Позивачем не були враховані Відповідачем, що протиправно призвело до винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та вимоги про сплату боргу.
Ухвалою суду від 28.07.2020року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовчі судові засідання у справі, призначене на 09.09.2020року, 28.09.2020року та на 20.10.2020року не відбулися по причині неявки представників сторін.
Ухвалою суду від 20.10.2020року закрито підготовче провадження у справі і її призначено до судового розгляду по суті.
Судове засідання у справі, призначене на 23.11.2020року, не відбулося по причині неявки представників сторін та подання відповідних клопотань про проведення розгляду справи в порядку письмового провадження.
Представник Відповідача, Головного управління ДПС у Житомирській області, 14.08.2020року направила до суду відзив на позов і 27.11.2020року додаткові пояснення. У відзиві та в письмових поясненнях проти позову заперечується і зазначається, що дійсно Позивачем самостійно уточнювалися податкові зобов'язання з єдиного податку, але такі уточнення мали місце після закінчення строків сплати податку та призвели до порушення строків їх сплати, що правомірно стало підставою для застосування фінансових санкцій та винесення вимоги про сплату податкового боргу з цього податку.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо порядок нарахування і строків сплати єдиного податку та застосування фінансових санкцій за їх порушення, регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.
В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , Позивач у справі, є фізичною особою-підприємцем, яка в період з 11.02.2017року по 16.04.2020року перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник 3-групи.
За приписами п.295.3 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Фізичні особи - платники податків повинні сплачувати податки і збори, що встановлені цим Кодексом, через установи банків або відділення операторів поштового зв'язку (п.57.5. ст.57 Податкового кодексу України).
Виконанням податкового обов'язку, як передбачено п.38.1 статті 38 Податкового кодексу України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Судом встановлено, що 20.06.2020року уповноваженою особою податкового органу була проведена перевірка щодо сплати Позивачем самостійно визначеного єдиного податку в 2018-2019роках, про що складено акт перевірки. Така перевірка проводилася на підставі податкових декларацій платника та за даними інформаційної системи "Податковий блок" щодо своєчасності сплати Позивачем узгоджених сум єдиного податку в період 2017-2019років (а.с.29).
В ході перевірки були встановлені випадки несвоєчасності сплати Позивачем спірних платежів до відповідного бюджету та сплати таких платежів до відповідного бюджету в неповному розмірі, що стали підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень від 15.07.2020року:
- № 0094935113 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 2418,67грн.;
- № 0094925113 про застосування до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 штрафу в розмірі 13217,32грн.
Судом встановлено, що Позивач в уточнюючій декларації платника єдиного податку № 9250439137 від 14.11.2018 самостійно збільшила суму, яка підлягала перерахуванню до бюджету в розмірі 83247,34 гри. ( рядок 17 уточнюючої декларації) (а.с.14-17).
Відповідно до положень пункту 295.3 статті 295 Податкового кодексу України граничним строком сплати задекларованого такого зобов'язання з єдиного податку є 19.11.2018року.
Станом на 19.11.2018 р. по інтегрованій картці платника за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" рахувалась переплата в сумі 79431,97 грн. Таким чином, залишок до сплати самостійно узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку є 3815,37грн. (по терміну - 19.11.2018р.). Погашення податкового зобов'язання по єдиному податку в сумі 3815,37 грн. було здійснено лише 23.11.2018року (з затримкою на 4 календарних дні).
Крім того, судом встановлено, що Позивач в поданій податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2018рік № 9308185304 від 21.01.2019року самостійно визначено податкове зобов'язання по єдиному податку в сумі 141130,53 грн.
Граничний строк сплати єдиного податку по поданій податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 2018рік № 9308185304 від 21.01.2019року- є 21.02.2019року.
Станом на 21.02.2019року по інтегрованій картці платника за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" рахувалась переплата в сумі 54002,59 грн. Таким чином, залишок до сплати узгодженого податкового зобов'язання з єдиного податку є 87127,94 грн. (по терміну - 21.02.2019р.). Погашення цього податкового зобов'язання по єдиному податку було здійснено 27.02.2019року (з затримкою на 6 календарних дні) шляхом сплати частини коштів в розмірі 21041,30грн.
Приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, затримка в кількості 6 календарних днів не сплачених узгоджених податкових зобов'язань на суму 21041,30грн. та затримка на 4 календарні дні на суму 3815,37грн. правомірно стали підставою для застосування штрафу на загальна суму 2485,67 грн.
Аналогічно судом встановлено та визнається Позивачем в позовній заяві, що Позивач в поданих уточнених податкових декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця за 3 квартали 2018року та за 2018рік від 22.01.2019року самостійно визначені податкові зобов'язання по єдиному податку з граничним терміном сплати 21.02.2019року.
За даними інтегрованої картки платника за платежем "єдиний податок з фізичних осіб" терміни сплати таких узгоджених зобов'язань платником були порушені, а саме:
- кошти в сумі 20340,70грн. були зараховані до бюджету 29.03.2019року, тобто з порушенням строку на 36 календарних дня;
- кошти в сумі 45745,90грн. були зараховані до бюджету 09.04.2019року, тобто з порушенням строку на 47 календарних дня.
Приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, затримка в кількості 36 календарних днів не сплачених узгоджених податкових зобов'язань на суму 20340,70 грн. та затримка на 47 календарних днів на суму 45745,90 грн. правомірно стали підставою для застосування штрафу на загальна суму 13217,32 грн.
Зазначене свідчить про правомірність висновків податкового органу щодо порушення Позивачем строків сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з єдиного податку, що стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень про застосування штрафів.
Безспірно, внесення змін до податкової звітності є правом платника та врегульовано правовими нормами ст.50 Податкового кодексу України.
Разом з тим, Позивач не врахував, що подання ним уточнених податкових декларацій мали місце після закінчення граничних строків сплати узгоджених самим платником своїх податкових зобов'язань згідно декларацій, що їм передували. Подання таких уточнених декларацій після закінчення граничних строків сплати узгоджених самим платником своїх податкових зобов'язань не можуть звільняти платника від застосування фінансових санкцій за порушення строків сплати таких узгоджених зобов'язань.
Більш того, в розумінні вимог п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України подання у наступних податкових періодах уточнюючих декларацій є підставою для незастосування штрафів лише у випадку подання таких уточнюючих декларацій внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу (перерахунок податку, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги).
Суд також зазначає, що відповідно до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Зазначене свідчить, що несплата Позивачем нарахованих податкових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій на загальну суму 15702,99 грн. (13217,32 грн. + 2485,67 грн.) правомірно стали підставою для надсилання оскаржуваної вимоги.
Таким чином, позовні вимоги Позивача не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного податкового законодавства, а тому є безпідставними і задоволенню не підлягають в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для відшкодування або стягнення судових витрат по даній справі відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.Ф. Нагірняк