Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2020 р. Справа№200/10282/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Бєломєстнова О.Ю.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії, -
04.11.2020 року позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35), у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиплати ОСОБА_1 нарахованої пенсії в розмірі 32015,55 грн.;
- стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену пенсію в розмірі 32015,55 грн.
В обґрунтування позову зазначила, що вона перебуває на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. За час перебування у відповідача на обліку їй нараховано, але не виплачено пенсію в розмірі 32 015,55 грн. Спору відносно розміру нарахованої заборгованості з виплати пенсії між сторонами немає. Згідно наданої інформації відповідача вбачається, що заборгованість не виплачується у зв'язку з відсутністю фінансування територіального управління, яке не є володільцем та безпосереднім розпорядників коштів. Вважає, що її право на отримання нарахованої суми пенсії має бути забезпечено шляхом стягнення цих коштів з відповідача.
Ухвалою суду від 09.11.2020 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 18.11.2020 року відмовлено у задоволенні заяви Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
18.11.2020 року відповідачем засобами електронного зв'язку суду був наданий відзив на адміністративний позов з якого вбачається, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року по справі № 0540/8283/18-а задоволені в повному обсязі позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Зобов'язано Управління поновити позивачу нарахування та виплатити заборгованість пенсії з 01.03.2017 року. У зв'язку з наведеним поновлено нарахування пенсії за період з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року у загальній сумі 32 015,55 грн. Починаючи з грудня 2018 року нарахування та виплата проводиться шляхом включення до сформованої відомості на виплату місячного розміру пенсії. Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду Бахмутсько-Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області виконано відповідно до покладених судом зобов'язань в повному обсязі. Доплата за рішенням суду з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року у загальній сумі 32 015,55 грн. як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу. У зв'язку з наведеним просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Дослідивши подані сторонами документи суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 06.03.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734) є суб'єктом владних повноважень, основним завданням якого згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.
Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач як отримувач пенсії перебуває на обліку у відповідача.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року по справі №0540/8283/18-а позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправними дії відповідача щодо припинення виплати пенсії позивачу з 01 березня 2017 року; зобов'язано відповідача поновити нарахування та виплату позивачу пенсії, і сплатити заборгованість по ній з 01 березня 2017 року.
Вказане рішення набрало законної сили 06.11.2018 року.
Листом від 05.10.2020 року № 0574-03-8/12982 відповідач повідомив позивача, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.10.2018 року по справі №0540/8283/18-а виконано в повному обсязі в межах функціональних повноважень та нормативно-правового поля. Доплата за рішенням суду з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року у загальній сумі 32 015,55 грн. як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу.
Крім того, в матеріалах справи наявний протокол масового перерахунку пенсії від 16.11.2020 року, з якого вбачається, що за період з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року пенсія у розмірі 32 015,55 грн. позивачу нарахована, але не виплачена.
Таким чином, спірним питанням є бездіяльність відповідача саме стосовно не виплати позивачу нарахованої пенсії у розмірі 32 015,55 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Частиною 3 статті 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Згідно зі статтею 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Підстави для припинення виплати пенсії визначені статтею 49 вказаного Закону, згідно з якою виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 6 цього Закону нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Нарахована позивачеві пенсія не отримана без вини з його боку, а тому вважається такою, що не не отримана з вини відповідача. Адже щодо пенсійного забезпечення тільки відповідач знаходиться у безпосередніх правовідносинах з позивачем. Бездіяльність інших органів державної влади у бюджетних відносинах між собою не може оцінюватися у спорі щодо невиплати позивачеві 32 015,55 грн. через їх знеособлені дії при фінансуванні Пенсійного Фонду України. Правові наслідки для позивача має саме бездіяльність органу Пенсійного фонду України, який є кінцевим представником держави у відносинах щодо виплати особі коштів, необхідних для забезпечення мінімально встановленого законом рівня життя.
Реалізація особою права, яке пов'язане з отриманням бюджетних коштів, і яке ґрунтується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена в залежність від наявності бюджетних асигнувань.
Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття «майно» охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (п.74 рішення від 02.03.2005 у справі «Von Maltzan and Others v. Germany»). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, ст.1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань».
Держава в особі відповідача обмежила позивача у праві власності на його актив (нараховану пенсію) без законних підстав для цього та відповідної легітимної мети. Відсутність фінансування або інші особливості бюджетного законодавства не впливають на вказаний висновок, оскільки закон не звільняє з таких підстав відповідача від покладених на нього обов'язків. Фінансове забезпечення виплат позивачеві знаходиться у сфері відповідальності держави та не може виправдовувати обмеження права власності особи.
Суд зазначає, що відповідачем протиправно не виплачено позивачу заборгованість з пенсії з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року у загальній сумі 32 015,55 грн. Спору щодо розміру нарахованої заборгованості з пенсії між сторонами немає.
Також, надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства” (Chahal v. TheUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України” від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02).
Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Рішенням адміністративного суду щодо позивача право на нарахування належної йому пенсії захищено - нарахування пенсії відбулося. Але подальша бездіяльність відповідача та порушення трансформованого внаслідок нарахування права позивача на отримання пенсії вимагає іншого способу захисту.
Тому достатнім, необхідним та ефективним способом захисту є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу нарахованої пенсії за період з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року в розмірі 32015,55 грн. та стягнення з відповідача на користь позивача нарахованої, але не виплаченої пенсії в розмірі 32 015,55 грн.
Зважаючи на наведені обставини в їх сукупності позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, з урахуванням чого суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року сплату судового збору за подання до суду позовної заяви відстрочено до ухвалення судового рішення у справі. У зв'язку з тим, що позивач не сплачував судовий збір при зверненні до суду, при задоволенні позову він підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) нарахованої пенсії за період з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року в розмірі 32015 грн. 55 коп.
Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену пенсію за період з 01.03.2017 року по 30.11.2018 року в розмірі 32015 (тридцять дві тисячі п'ятнадцять) грн. 55 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ: 42172734, місцезнаходження: Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Повний текст судового рішення складено 08 грудня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Бєломєстнов О.Ю.