Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 грудня 2020 р. Справа№200/9051/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Абдукадирової К.Е., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 88, м. Волноваха, Донецька область; код ЄДРПОУ: 42849315) про зобов'язання вчинити певні дії,
01 жовтня 2020 року до Донецького окружного адміністративного суду подано позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха, в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Військово-цивільну адміністрацію м. Волноваха Волноваського району Донецької області надати ОСОБА_1 повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту.
Ухвалою суду від 05 жовтня прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військово - цивільної адміністрації м. Волновахи, про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.09.2020р. позивач звернувся до Військово - цивільної адміністрації м. Волноваха в особі керівника І. Лубінця з запитом щодо надання інформації та документів, що містять публічну інформацію, а саме: скільки разів та на який період (із зазначенням дат) керівник військово - цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_2 користався правом на щорічну відпустку з часу його призначення на посаду та копії наказів про надання щорічної відпустки за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) керівник військово- цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_2 користався правом на відпустку без збереження заробітної плати з часу його призначення на посаду та копії наказів про відпустку без збереження заробітної плати за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) керівник військово - цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_2 перебував у відрядженні для виконання службових обов'язків поза місцем його постійної роботи з часу його призначення на посаду і по день надання відповіді на запит та копії наказів про відрядження за цей період; інформацію про те, скільки разів та у який період (із зазначенням дат) керівник військово - цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_3 не виходив на роботу внаслідок тимчасової втрати працездатності (хвороби), інформацію про те, яку суму зарплати, надбавок та премій, компенсації за роботу у відрядженнях, святкові і неробочі дні тощо, виплачено керівнику військово - цивільної адміністрації м. Волноваха Івану Лубінцю з часу його призначення на посаду по день надання відповіді на запит з розбивкою по місяцях та розшифровкою виплат за кожен місяць; копію табелю обліку робочого часу ОСОБА_4 з часу його призначення на посаду і по день надання відповіді на запит.
Проте позивачу було відмовлено з посиланням на те, що запитувана інформація відноситься до державної таємниці та Кодекс законів про працю України не розповсюджується на військовослужбовців.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у наданні інформації такими, що порушують його конституційні права, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду і просить суд зобов'язати відповідача надати вказану інформацію.
Представник відповідача надав до суду відзив проти адміністративного позову. У відзиві відповідач зазначив, що відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації», військово-цивільні адміністрації населених пунктів це тимчасові державні органи у селах, селищах, містах, районах та областях, що діють у складі Антитерористичного центру при Службі безпеки України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі проведення антитерористичної операції) або у складі Об'єднаного оперативного штабу Збройних Сил України (у разі їх утворення для виконання повноважень відповідних органів у районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях) і призначені для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення безпеки і нормалізації життєдіяльності населення, правопорядку, участі у протидії актам збройної агресії, диверсійним проявам і терористичним актам, недопущення гуманітарної катастрофи в районі відсічі збройної агресії Російської Федерації, зокрема проведення антитерористичної операції.
У відповідності до пункту 3 статті 3 Цього закону військово-цивільні адміністрації населених пунктів формуються з військовослужбовців військових формувань, утворених відповідно до законів України, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних органів, які відряджаються до них у встановленому законодавством порядку для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, службі в правоохоронних органах без виключення зі списків особового складу, а також працівників, які уклали з Антитерористичним центром при Службі безпеки України або з Об'єднаним оперативним штабом Збройних Сил України трудовий договір.
Зазначає, що частиною 5 статті 6 Закону України «Про Збройні Сили України» передбачено, що відомості про особовий склад Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, а також про осіб, які співпрацюють або раніше співпрацювали на конфіденційній основі з Силами спеціальних операцій Збройних Сил України, становлять державну таємницю і підлягають захисту відповідно до Закону України "Про держави) таємницю".
Також зазначає, що відповідно до частин 2 статті 6 Закону України «Про публічну інформацію», не надається публічна інформація, розголошення якої може завдати шкоди інтересам національної безпеки України.
За таких обставин просить відмовити у задоволенні позову.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд установив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, відповідно до паспорту серії НОМЕР_2 .
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомості якого розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch) Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області зареєстровано в якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 42849315, місцезнаходження: 85700, Донецька обл., Волноваський район, місто Волноваха, вул.. Центральна, будинок 88; створений відповідно до Указу Президента України №12/2019 від 17.01.2019; Дата запису: 27.02.2019; Номер запису: 1 239 102 0000 001474.
17 вересня 2020 року позивач звернувся до Військово - цивільної адміністрації м. Волноваха в особі керівника І. Лубінця з запитом щодо надання інформації та документів, що містять публічну інформацію, а саме: скільки разів та на який період (із зазначенням дат) керівник військово - цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_2 користався правом на щорічну відпустку з часу його призначення на посаду та копії наказів про надання щорічної відпустки за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) керівник військово- цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_2 користався правом на відпустку без збереження заробітної плати з часу його призначення на посаду та копії наказів про відпустку без збереження заробітної плати за цей період; інформацію про те, скільки разів та на який період (із зазначенням дат) керівник військово - цивільної адміністрації м. Волноваха ОСОБА_2 перебував у відрядженні для виконання службових обов'язків поза місцем його постійної роботи з часу його призначення на посаду і по день надання відповіді на запит та копії наказів про відрядження за цей період; інформацію про те, скільки разів та у який період (із зазначенням дат) керівник військово - цивільної адміністрації м. Волноваха Іван Лубтець не виходив на роботу внаслідок тимчасової втрати працездатності (хвороби), інформацію про те, яку суму зарплати, надбавок та премій, компенсації за роботу у відрядженнях, святкові і неробочі дні тощо, виплачено керівнику військово - цивільної адміністрації м. Волноваха Івану Лубінцю з часу його призначення на посаду по день надання відповіді на запит з розбивкою по місяцях та розшифровкою виплат за кожен місяць; копію табелю обліку робочого часу ОСОБА_4 з часу його призначення на посаду і по день надання відповіді на запит.
23 вересня 2020 року за № 02/02-2760 відповідачем відмовлено у наданні запитуваної позивачем інформації.
Відмовляючи у наданні позивачу інформації, відповідачі зазначив, що згідно зі статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Окремо зазначаємо, що загальні обов'язки посадових осіб, рядових Збройних сил України визначено Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України. Обов'язки посадових осіб щодо підтримання військової дисципліни визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України. Обов'язки військових службових осіб гарнізон визначено Статутом гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України. Службові обов'язки військовослужбовців, які знаходяться на посадах, що не визначені Статутом внутрішньої служби, визначаються, виходячи із загальних обов'язків військовослужбовців за аналогічними посадами, з урахуванням існуючої специфіки та затверджуються старшими командирами. Виходячи з Листа Міністерства соціальної політики від 24.07.2013 № 774/13/84-13 на військовослужбовців, які проходять військову службу у військових формуваннях, утворених відповідно до законів України. Кодекс законів про працю України не поширюється. Наразі в законодавчій базі України немає затвердженого порядку обліку службового часу військовослужбовців. Таким чином облік часу керівника ВЦА м. Волноваха у табелі обліку робочого часу працівників ВЦА м. Волноваха не передбачено чинним законодавством.
Спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача щодо ненадання інформації на запит про надання публічної інформації.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як зазначено у преамбулі Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939) цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно з приписами статті 1 Закону № 2939 публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 3 Закону № 2939 право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно з приписами статті 6 Закону № 2939 інформацією з обмеженим доступом є:
1) конфіденційна інформація;
2) таємна інформація;
3) службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог:
1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя;
2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам;
3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо він правомірно оприлюднив її раніше.
Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше.
Не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.
Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім випадків, визначених зазначеним Законом.
Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.
Згідно з статтею 7 Закону № 2939 конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.
Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Статтею 8 Закону № 2939 визначено, що таємна інформація - інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю. Порядок доступу до таємної інформації регулюється цим Законом та спеціальними законами.
Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація:
1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень;
2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.
Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.
Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі (ст. 9 Закону).
Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:
1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень;
2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону;
3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до статті 13 Закону № 2939 розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону № 2939 запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
За приписами статті 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:
1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;
2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;
3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком;
4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем запитувалася інформація стосовно перебування керівника Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області у відпустках, відрядженнях, лікарняних. Відповідно до частини 5 статті 6 Закону № 2939 не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.
Крім того, суд зазначає, що інформація про дати перебування посадових осіб у відпустках не може належати до жодного з видів інформації з обмеженим доступом за визначенням.
Практика застосування цих положень Закону № 2939-VI, у тому числі судова, вказує на те, що інформація про розмір заробітної плати, що виплачена особі державним чи комунальним закладом, а також інформація про перебування особи на лікарняному чи у відпустці не містить у собі тих ознак, за яких розпорядник інформації може обмежити до неї доступ.
Судом також установлено, що відповідно до наказу голови облдержадміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації від 26 лютого 2019 року № 9/7-19-рк на посаду керівника військово-цивільної адміністрації міста Волноваха Волноваського району Донецької області призначено ОСОБА_4 , як відрядженого з військової частини НОМЕР_3 на підставі наказу командира в/ч А-0139 від 08 лютого 2019 року № 34 о/с.
Враховуючи викладене вище, приписи статті 22 Закону № 2939 суд дійшов висновку, що в даному випадку належним розпорядником публічної інформації є військова частина НОМЕР_3 , а за таких обставин, відповідач допустив протиправну бездіяльність.
За таких обставин позов підлягає задоволенню.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні, оскільки позивач звільнений від його сплати в силу Закону України «Про судовий збір».
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області (місце знаходження: вул. Центральна, буд. 88, м. Волноваха, Донецька область; код ЄДРПОУ: 42849315) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військово-цивільної адміністрації м. Волноваха Волноваського району Донецької області щодо відмови у задоволенні інформаційного запиту ОСОБА_1 .
Зобов'язати Військово-цивільну адміністрацію м. Волноваха Волноваського району Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду та надати повну інформацію, що запитувалась згідно інформаційного запиту.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 грудня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя К.Е. Абдукадирова