09 грудня 2020 року Справа № 160/8040/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
15.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку ст.16 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язати Міністерство оборони України призначити та забезпечити виплату одноразової щорічної грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку ст.16 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.11.2017 року йому встановлено 25% втрати працездатності, у зв'язку з захворюванням з боку серцево-судинної системи, пов'язаного із захистом Батьківщини та проходженням військової служби, що підтверджується довідками МСЕК. Вказує на те, що оскільки втрата працездатності настала як наслідок виконання ним обов'язків військової служби, то він має право на отримання одноразової грошової допомоги. Зазначає, що він у встановленому законодавством порядку звернувся через уповноважений орган до відповідача із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, проте, рішенням відповідача позивачу було відмовлено у нарахуванні та виплаті одноразової грошової допомоги.
Ухвалою суду від 20.07.2020 року було відкрито провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 12.10.2020 року здійснено заміну неналежного відповідача - Міністерство оборони України на належного - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат та здійснено заміну відповідача по справі - Дніпропетровський обласний військовий комісаріат на його правонаступника - Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки.
03.12.2020 року представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що відповідно до пункту 7 Порядку №975, виплата одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності передбачена лише військовослужбовцям які отримали поранення під час виконання обов'язків військової служби, що призвели до такої часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
На момент звернення позивача до Дніпропетровського обласного військового комісаріату з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, законних підстав для такої виплати не було, та як наслідок підстав для направлення пакету документів на розгляд комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, не було підстав. В зв'язку з чим позивачу було повідомлено про відсутність підстав направлення його пакету документів на розгляд до Комісії.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних силах України на підставі контракту від 26.02.2016 року.
В період з 30.04.2016 року по 20.10.2016 року та з 31.10.2016 року по 09.12.2016 року позивач брав участь в антитерористичній операції відповідно до розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 27.01.2016 року №01.
Наказом командира військової частини - польова пошта НОМЕР_3 від 18.05.2017 року №31 -PC позивача звільнено з військової служби у запас з урахуванням п. б ч. 6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а саме за станом здоров'я - на підставі висновку військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби в мирний час.
06.11.2017 року Державним закладом «Центральної медико - експертної комісії Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_1 встановлено 25% втрати працездатності у зв'язку з захворюванням з боку серцево - судинної системи, пов'язаного із захистом Батьківщини та проходженням військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК серії АГ№0007578 від 06.11.2017 року та довідка ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» від 10.11.2017 року №578/11.
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського обласного військового комісаріату з заявою та документами для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням втрати професійної працездатності від захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Втім, листом Дніпропетровського обласного військового комісаріату позивачу було відмовлено з тих підстав, що йому не встановлено органами МСЕК інвалідності від захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Отже, вказаний спір виник у зв'язку із незгодою позивача з відмовою відповідача у виплаті йому одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням втрати професійної працездатності від захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до ст. 41 Закону № 2232-ХІІ виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом № 2011-ХІІ.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 2011-XII дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 16 Закону № 2011-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.
Згідно п. «б» ч. 1 ст. 16-2 Закону № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт 4 пункту 2 статті 16 цього Закону).
Водночас, у відповідності до ст. 16-4 Закону № 2011-XII призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:
а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;
б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;
в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);
г) подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.
Відповідно до ч. 9 ст. 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї статті Закону, Кабінет Міністрів України постановою від 25 грудня 2013 року № 975 затвердив Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (Порядок № 975).
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Як видно з матеріалів справи, а саме згідно змісту листа Дніпропетровського обласного військкомату, позивачу було відмовлено лише з тих підстав, що йому не встановлено органами МСЕК інвалідності від захворювання, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Втім, суд зазначає, що згідно означених вище правових норм, позивач має право на виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності, під час виконання ними обов'язків військової служби.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити і про таке.
Надані позивачем документи, на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), а саме: довідка про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках АГ №0007578 виданої Центральною МСЕК МОЗ України, свідоцтво про хворобу №758 за вх. №1147 від 28.04.2017 року, виписка із медичної карти стаціонарного хворого №1130 та лист ДЗ Центральної МСЕК МОЗ України, містять усі необхідні відомості про обставини втрати професійної працездатності позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.
Навпаки, означені вище документи вказують, що 25 % втрата позивачем професійної працездатності пов'язана із захистом Батьківщини.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2019 року у справі №822/220/18.
Відтак, суд доходить висновку, що відмова Дніпропетровського обласного військового комісаріату, яка оформлена листом №7/13758/7, є протиправною та необґрунтованою.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача призначити та забезпечити виплату одноразової щорічної грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку ст.16 Закону України «про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд вважає за потрібне зазначити таке.
Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до пункту 13 Порядку №975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.
Основні функції, завдання, повноваження Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум (далі - Комісія), а також порядок організації її роботи, визначені Положенням про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженим наказом Міністра оборони України від 26.10.2016 № 564, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2016 за № 1497/29627, (далі - Положення №564).
Відповідно до п.2 розділу ІІ Положення №564 з метою забезпечення виконання покладених на неї завдань Комісія зобов'язана, зокрема: приймати до розгляду документи, що надходять до Міністерства оборони України для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 21-4 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовцям Збройних Сил України, особам, звільненим з військової служби зі Збройних Сил України та СРСР, які стали інвалідами, військовозобов'язаним та резервістам, які стали інвалідами внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва) чи захворювання, пов'язаних з їх призовом на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, членам родин загиблих (померлих) військовослужбовців Збройних Сил України; приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги в місячний строк із дня надходження всіх необхідних документів.
Як встановлено судом, Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум рішення щодо виплати позивачу не приймалось.
Таким чином, оскільки відповідно до п.13 Порядку №975 розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих військовослужбовцем для призначення і виплати одноразової грошової допомоги повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що відповідачем зроблено не було.
Наявність або відсутність підстав для призначення та виплати одноразової грошової допомоги має бути встановлено виключно Комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум за результатами повного та всебічного розгляду документів, чого відповідачем зроблено не було.
У зв'язку із тим, що питання наявності чи відсутності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги як військовослужбовцю строкової військової служби на підставі документів, поданих із заявою, відповідачем не вирішено, оскільки рішення передбаченого Порядком №975, суб'єкт владних повноважень не приймав, то зобов'язання судом Міністерства оборони України прийняти конкретне рішення є передчасним.
Тому, належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання Дніпропетровського обласного військового комісаріату підготувати та направити документи ОСОБА_1 , із врахуванням висновків суду у цьому рішенні, до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (03168, м. Київ, пр. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 00034022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 в порядку ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зобов'язати Дніпропетровський обласний військовий комісаріат підготувати та направити до Комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум висновок для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та пакет документів ОСОБА_1 , передбачений пунктом 4.7 наказу №530 від 14.08.2014 року «Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей».
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський