09 грудня 2020 року Справа № 160/9974/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,-
20.08.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби: Рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 28.07.2020 за № UA110130/2020/000091/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110130/2020/00205.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення усі документи оформленні відповідно до вимог МК України, які підтверджують заявлену митну вартість товарів, містять належні та повні відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Незважаючи на надані позивачем відомості, відповідачем було прийняте протиправне рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди), та керуючись ч. 6 ст. 54, статтями 57-64 МК України Дніпровською митницею Держмитслужби було прийняте рішення про коригування митної вартості оцінюваних товарів № UA110130/2020/000091/1 від 28.07.2020 за резервним методом та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00205.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.08.2020 відкрито провадження у справі № 160/9974/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
22.09.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що за результатами проведеного митного контролю заявленої позивачем митної вартості товару було встановлено, що документи надані на підтвердження митної вартості містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, відповідач вважає, що посадові особи Дніпровської митниці Держмитслужби при прийнятті рішення про коригування митної вартості заявленого позивачем товару та оформленні картки відмови діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, у зв'язку з чим представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.
Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 15.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» та VAVCHI HK LIMITED (Китай) був укладений зовнішньоекономічний контракт № ТКА-20 на придбання автомобільних запчастин в асортименті.
27.07.2020 ФОП ОСОБА_1 , що надає позивачеві митно-брокерські послуги, подана Дніпровській митниці Держмитслужби декларація № UA110130/2020/020595.
До митної декларації були подані документи, які підтверджують митну вартість товару, а саме разом з ЕМД № № UA110130/2020/020595 від 27.07.2020 були подані наступні документи:
- пакувальний лист (Packing list) пак.лист б/н від 01.06.2020;
- рахунок-фактура (інвойс) (Commercialinvoice) за № 1 від 01.06.2020;
- коносамент (Bill of lading) EURFLB2051401 ODS від 07.06.2020;
- автотранспортна накладна (Roadconsignment note) № 58 від 22.07.2020;
- декларація про походження товapy (Declaration of origin) за № 1 від 01.06.2020;
- некласифікований комерційний документ Комерційна пропозиція від 08.04.2020;
- банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 15.05.2020;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 216 від 13.07.2020;
- банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 36 від 13.07.2020;
- документ, що підтверджує вартість перевезення товару Заявка №1 від 15.05.2020;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.04.2020;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) Специфікація № 1 від 15.04.2020;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення за № ТКА-20 від 15.01.2020;
- Договір про надання послуг митного Брокера № 18 від 12.05.2017;
- Договір (контракт) про перевезення за № ТЕО40246222 від 15.05.2020;
- інші некласифіковані документи Заявка №1 на виготовлення продукції від 05.05.2020.
У відповідь на подані митну декларацію № UA110130/2020/020595 від 27.07.2020 та документи, від відповідача надійшло Повідомлення № 1, в якому, останній зазначив, що в платіжному дорученні не має вказівки на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж; у графі 34 митної декларації зазначено країну походження «Китай», при цьому контракт укладено з Гонг Конгом; не надано сертифікат якості від виробника товару.
Отримавши зазначене Повідомлення декларантом було повідомлено, що він немає можливості надати інші додаткові запитувані документи за ЕМД за № UA110130/2020/020595 від 27.07.2020 у встановлений 10-ти денний строк.
За результатами перевірки наданих відомостей щодо митної вартості товару, відповідачем було прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2020/000091/1 від 28.07.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00205.
Згідно рішення про коригування, суб'єкт владних повноважень збільшив митну вартість товару, в результаті чого сума переплати митних платежів склала 225 182,05 грн.
Вважаючи рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними позивач звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Пунктом 1 частини 3 статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Беручи до уваги викладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що фактично підставою для прийняття спірного рішення стало те, що в платіжному дорученні від 15.05.2020 не має вказівки на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж; у графі 34 митної декларації зазначено країну походження «Китай», при цьому контракт укладено з Гонг Конгом; не надано сертифікат якості від виробника товару.
Щодо тверджень відповідача відносно того що в платіжному дорученні від 15.05.2020 не має вказівки на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, то з цього приводу суд зазначає наступне.
Так, п. 4.3. контракту № ТКА-20 від 15.01.2020 визначено, що оплата товару і накладних витрат здійснюється згідно відповідного інвойсу або специфікації покупця шляхом банківського переводу грошових коштів на банківський рахунок Продавця в строки за поточним погодженням з Продавцем протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження. Умови оплати можуть бути змінені Сторонами в Специфікації к діючому контракту на окремі партії товару.
Відповідно до п. 4.3. контракту № ТКА-20 від 15.01.2020 декларантом здійснено оплату за товар у розмірі 37 705,00 дол.США, що підтверджується SWIFT квитанцією від 15.05.2020 по контракту ТКА-20 від 15.01.2020.
При цьому, в призначенні платежу вказано, що передплата за товари здійснена за контрактом № ТКА-20 від 15.01.2020.
Відповідно до абз. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
З урахуванням викладеного, платіжне доручення від 15.05.2020 містить посилання на контракт № ТКА-20 від 15.01.2020, що відповідно дає можливість ідентифікувати товар за який була здійснена оплата.
Крім того, декларант перерахував більше на 2 955,50 дол.США в рахунок майбутніх замовлень, а 34 749,50 дол.США були сплачені згідно інвойсу № 1 від 01.06.2020.
Разом з тим, означений факт жодним чином не може впливати на зміну митної вартості даної поставки.
Відносно тверджень митного органу щодо того, що у графі 34 митної декларації зазначено країну походження «Китай», при цьому контракт укладено з Гонг Конгом, то з цього приводу слід зазначити, що Гонконг - це особливий адміністративний район Китайської Народної Республіки, саме тому декларантом було зазначено країну походження Китай.
Щодо тверджень відповідача відносно не надання ТОВ «ТК АТЛАНТ» сертифікату якості від виробника товару, то з цього приводу слід зазначити, що перелік документів, який підтверджує митну вартість товару та підлягає наданню митному органу встановлений ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Зазначеною нормою не передбачено надання декларантом ані документів, які містять відомості про виробника товарів, ані документів, які підтверджують якість товару, в тому числі сертифікатів відповідності. Вказані документи не визнаються Митним кодексом України такими, які підтверджують митну вартість та підлягають наданню декларантом.
Частиною 5 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Не заперечуючи повноважень митного органу здійснювати контроль за правильністю визначення митної вартості товарів, суд звертає увагу на те, що згідно частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
При розгляді справи митницею не обґрунтовано свій сумнів у правильності визначення митної вартості декларантом у декларації № UA110130/2020/020595 від 27.07.2020.
Наявні матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA110130/2020/000091/1 від 28.07.2020 відповідач посилається на декларацію № UA 11015/2019/239822 від 20.09.2019, разом з цим у рішенні відсутні порівняння якісних та кількісних характеристик задекларованих позивачем товарів та характеристик товарів, ціна на які взята за основу при коригуванні митної вартості.
Враховуючи все викладене вище, суд дійшов висновку, що позивач надав всі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, тобто не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню, відмінного від основного методу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2020/000091/1 від 28.07.2020 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110130/2020/00205 є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби: Рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 28.07.2020 за № UA110130/2020/000091/1 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA110130/2020/00205.
Стягнути з Дніпровської митниці Держмитслужби (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ 43350935) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» (49000, м. Дніпро, пр. Богдана Хмельницького, буд. 171, код ЄДРПОУ 40246222) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3 377,73 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.
Повний текст рішення суду складений 09 грудня 2020 року.
Суддя А. Ю. Рищенко