08 грудня 2020 року Справа № 160/8989/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. 04.08.2020 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , подана представником ОСОБА_2 , про:
- визнання протиправними дій Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 26.07.2018 включно;
- зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 26.07.2018 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
2. Ухвалою суду від 10.08.2020: прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано докази у відповідача; учасникам справи встановлені строки для подання заяв по суті спору.
3. Ухвала про відкриття провадження у справі направлена учасникам справи та отримана:
- 04.09.2020 ОСОБА_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 49000 84056605;
- 26.08.2020 в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за № 49000 84056613.
4. Оскільки до матеріалів справи долучені всі необхідні документи та судом вжиті всі необхідні заходи з метою повідомлення сторін про розгляд справи, суд перейшов до розгляду справи по суті.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
5. У період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалось не у повному обсязі, а саме у період з 14.08.2015 по 26.07.2018 не в повному розмірі нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв'язку зі зростанням споживчих цін, є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом на день подання позову.
6. На заяву позивача про нарахування та виплату індексації відповідач відповіді не надав.
7. Враховуючи відсутність у Міністерства оборони України особливого порядку нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям за період з 2015 року по 2020 рік, що підтверджується листами директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України, зокрема, листом від 26.03.2018 № 248/1485, на сьогодні військові частини не в змозі самостійно виконати рішення судів щодо нарахування індексації грошового забезпечення в розмірах визначених законодавством, а саме: постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.
8. Наслідком нарахування індексації грошового забезпечення у розмірі, який не відповідає вимогам Постанови № 1078, є повторне звернення до суду.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
9. Відповідач заяв по суті спору не надав.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
10. ОСОБА_1 у період з 14.08.2015 по 26.07.2018 проходив військову службу у в/ч НОМЕР_1 , що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 .
11. Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2018 № 190 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» звільнено з військової служби у запас за підпунктом «й», виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
12. Згідно довідки, наданої в/ч НОМЕР_1 , за вих. № 692/1 від 31.08.2018 ОСОБА_1 у період проходження служби в в/ч НОМЕР_1 з 14.08.2015 по 26.07.2018, що рахується страховим стажем, отримував грошове забезпечення, сплачені страхові внески.
13. 15.05.2020 ОСОБА_1 направив командиру в/ч НОМЕР_1 заяву (згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за № 65065 03879940 отримано 21.05.2020), у якій із посиланням на Закон України від 06.02.2003 № 491-ІV «Про індексацію грошових доходів населення» та постанову Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» просив, у тому числі:
- нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018;
- провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення (враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року) за період з 01.03.2018 по 26.07.2018.
14. Відповідачем відповіді на таку заяву не надано, та не підтверджено суду належними доказами виплату індексації грошового забезпечення позивачу у заявлений період.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
15. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Статтею 1 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
17. Частиною першою статті 9 Закону № 2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
18. Частиною другою вказаної статті встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
19. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац другий частини третьої статті 9 Закону № 2011-ХІІ).
20. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).
21. Статтею 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
22. Згідно частини першої статті 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії, стипендії, оплата праці (грошове забезпечення), оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.
23. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення (частина п'ята статті 2 Закону № 1282-ХІІ).
24. Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 Закону № 1282-ХІІ).
25. Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
26. Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (частина перша статті 9 Закону № 1282-ХІІ).
27. Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-ІІІ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
28. Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).
29. Згідно із абзацом п'ятим пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
30. Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що:
- у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків (абзац перший);
- обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абзац другий);
- сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій);
- якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий).
31. Відповідно до підпункту 2 пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.
32. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
33. Згідно із абзацом 8 пункту 4 Порядку № 1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
34. З матеріалів справи вбачається, відповідачем не спростовано, що у період з 01.12.2015 по 26.07.2018 при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась індексація такого грошового забезпечення.
35. Сума індексації грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних соціальних гарантій, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
36. Оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував йому грошове забезпечення у період у спірний період, саме на відповідача, за наявності законних підстав, покладається обов'язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.
37. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про протиправність ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 у період з 01.12.2015 по 26.07.2018.
38. При цьому суд зауважує, що нездійснення відповідачем нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у встановлений законом строк, всупереч передбаченому законом обов'язку здійснити таке нарахування та виплату, суд кваліфікує як протиправну бездіяльність, а не дії, як визначає позивач.
39. Така позиція суду обумовлена тим, що за своєю правовою природою протиправні дії суб'єкта владних повноважень це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та законних інтересів фізичної чи юридичної особи, тоді як бездіяльність - це пасивна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним тих дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього обов'язків (завдань) згідно із чинним законодавством.
40. Поряд з цим, суд звертає увагу позивача, що питання визначення базового місяця, наявності факту перевищення індексом споживчих цін порогу індексації у взаємозв'язку з розміром грошового забезпечення, що має виплачуватись позивачу, належить до компетенції відповідача при нарахуванні та виплаті відповідних сум.
41. Таким чином, при визнанні протиправної бездіяльності є передчасним спонукання відповідача у судовому порядку визначити базовий місяць для нарахування індексації грошового забезпечення, оскільки у заявленому спорі суд захищає право позивача на отримання індексації грошового забезпечення та надає правову оцінку діям (бездіяльності) відповідача стосовно нарахування чи ненарахування такої індексації.
42. Саме в процесі виконання рішення суду відповідачем, в порядку встановленому Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком № 1078, буде визначено базовий місяць для проведення індексації грошового забезпечення позивача, а тому вимога позивача в частині зобов'язання відповідача встановити базовий місяць для обчислення індексації не підлягає задоволенню, оскільки є передчасною та спрямована на захист ще не порушеного права, що суперечить статті 5 КАС України, у той час як судовий захист може надаватися лише порушеним правам.
43. Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
44. Таким чином, позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними оскаржуваних дій не підлягають задоволенню, при цьому, оскільки судом встановлено допущення протиправної бездіяльності, суд з метою повного захисту порушених прав, виходить за межі позову та частково задовольняє позов у спосіб визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 по 26.07.2018.
45. За таких обставин, враховуючи протиправну бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.12.2015 по 26.07.2018, суд вважає, що у цьому випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2018.
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
46. З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
щодо строку звернення до суду
47. Спірні правовідносини стосуються вирішення питання щодо наявності чи відсутності у позивача права на нарахування йому індексації грошового забезпечення у період проходження військової служби, а саме з 01.12.2015 по 26.07.2018.
48. Вимоги щодо нарахування індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби є однією із форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю, а тому суд повинен керуватися, в тому числі, і положеннями частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, яка визначає право звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком, в даному випадку виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовця.
49. У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
50. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 340/184/19 (ЄДРСР № 85902604).
51. З огляду на викладене, враховуючи, що бездіяльність відповідача є триваючою, а строк звернення до суду щодо захисту права на виплату грошового забезпечення не застосовується, суд приходить до висновку про відсутність пропущення строку звернення до суду.
щодо розподілу судових витрат
52. У зв'язку із тим, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 07.07.2011 № 3674-VI як учасник бойових дій, розподіл судових витрат не здійснюється.
53. Керуючись статтями 241-246 КАС України, суд, -
вирішив:
54. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ; АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
55. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 у період з 01.12.2015 по 26.07.2018 включно.
56. Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 26.07.2018 включно.
57. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
58. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба