08 грудня 2020 року Справа № 160/16073/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., перевіривши у місті Дніпрі матеріали скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Кривозуб О.С., -
встановив:
1. 02.12.2020 ОСОБА_1 подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду скаргу на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Кривозуб О.С., у якій заявник просить:
- поновити строк на оскарження бездіяльності дій, рішень та бездіяльності державного виконавця;
- визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Кривозуб О.С. про відкриття виконавчого провадження, про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, про стягнення виконавчого збору та постанову про арешт коштів боржника;
- зобов'язати уповноважених осіб Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі повернути стягнуті кошти у розмірі 1422 грн на рахунок боржника протягом 5 днів з дня набуття рішенням суду законної сили.
2. Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
3. Суддею встановлено, що адміністративний позов не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
4. Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
5. Оскільки скарга надійшла до суду 02.12.2020 (середа), п'ятим днем для вирішення питання про залишення її без руху є 07.12.2020 (понеділок).
6. За правилами частини шостої статті 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
7. З урахуванням участі головуючого у справі судді у підготовці суддів окружних адміністративних судів для підтримання кваліфікації, суд вирішив питання про залишення поданої скарги без руху в адміністративній справі № 160/16073/20 08.12.2020.
(1) щодо звернення до адміністративного суду
8. Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист
9. Відповідно до частини першої статті 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
10. Згідно із частинами першою, другою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
11. ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду із скаргою, а не з позовною заявою.
(2) щодо учасників справи
12. Згідно із пунктом 2 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
13. Відповідно до положень частин першої третьої статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
14. У поданій скарзі заявником визначено лише скаржника, із зазначенням його реквізитів, проте сторін судового спору не визначено, у тому числі не зазначено хто є відповідачем у справі та не зазначено його реквізити.
(3) щодо заявлених позовних вимог
15. Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
16. Згідно із пунктом 4 частини п'ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
17. Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця, проте у змісті позовних вимог не зазначає дати та номеру таких постанов, тобто не визначає реквізити рішень, правомірнсіть прийняття яких може бути предметом спору.
18. Крім того, позивачем не визначено до якого відповідача звернуто позовну вимогу про повернення стягнутих коштів.
19. Поряд з цим, суд зазначає, що за правилами частини третьої статті 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.
20. Отже, позивачу належить визазначити відповідача за поданим позовом та викласти зміст позовних вимог до такого відповідача.
(4) щодо сплати судового збору
21. Згідно із частиною третьою статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
22. Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову:
- майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2020 становить 2102 грн, та відповідно дорівнює 840,80 грн, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- немайнового характеру, який подано фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01.01.2020 становить 2102 грн, та відповідно дорівнює 840,80 грн.
23. Позивачем при зверненні до адміністративного суду не надано підтвердження сплати судового збору.
24. Таким чином, позивачу належить розрахувати суму судового збору, виходячи зі змісту заявлених позовних вимог, з урахуванням того, що оскарження постанов про відкриття виконавчого провадження та про арешт коштів боржника є немайновими вимогами та кожна з таких вимог є самостійною, а оскарження постанов про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та про стягнення виконавчого збору є майновими позовними вимогами.
(5) щодо строку звернення до суду
25. Позивач у скарзі просить поновити строк звернення до суду, зазначає, що про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження дізнався 29.10.2020, коли повернувся до України, після чого намагався врегулювати спір у досудовому порядку, зокрема, 30.10.2020 направив скаргу на ім'я начальника Шевченківського відділу ДВС та на адресу Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, також звернувся до Бабушкінського районного суду із скаргою (справа № 932/1229/20). Позивач зазначив, що строк оскарження дій, рішень та бездіяльності державного виконавця був пропущений через неправильно визначену підсудність, що може вважатися поважною причиною пропущення строку звернення до суду.
26. Надаючи оцінку доводам позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що заявлені підстави є неповажними, з огляду на наступне.
27. Відповідно до частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
28. Суд зазначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
29. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
30. Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
31. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
32. При цьому строк у десять днів визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця.
33. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть визнаватись лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи, що звернулася до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
34. У процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду суд виходить із наступного:
1) поновлення пропущеного строку звернення до суду є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим;
2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин;
3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі;
4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку;
5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
35. Позивачем не визначено поважної причини пропуску строку звернення до суду, який складає 10 днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, отже, позов мав бути поданим у період часу з 29.10.2020 по 09.11.2020.
36. Доводи про досудове врегулювання спору та звернення до суду із порушенням підсудності суд вважає такими, що не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до суду у справі з приводу рішень органу державної виконавчої служби, оскільки заявлені підстави не є об'єктивно непереборними.
37. Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, наведені підстави суд вважає неповажними, у зв'язку із чим пропонує заявнику вказати інші підстави для поновлення строку.
38. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 по справі № 706/1272/14-ц висловлена позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.
39. За таких обставин, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
40. Керуючись статтями 160, 161, 169 КАС України, суд, -
ухвалив:
41. Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Кривозуб О.С. - залишити без руху.
42. Надати строк для усунення недоліків позовної заяви, який складає 10 (календарних) днів з дня отримання копії цієї ухвали.
43. Недоліки можуть бути усунені шляхом надання:
1) клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до суду та наданням підтверджуючих документів;
2) належним чином оформленого адміністративного позову з урахуванням вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:
- із зазначенням сторін, у тому числі відповідача, його повного найменування, місцезнаходження, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси;
- викладенням змісту позовних вимог до належного відповідача із зазначенням дати та номеру рішень, які оскаржуються;
3) надання копій виправленого позову відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі;
4) документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову у розмірі 2522,40 грн за реквізитами:
Отримувач: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37989253
Рахунок: UA238999980313131206084004008
Банк: Казначейство України (ЕАП)
МФО: 899998
Код класифікації доходів бюджету: 22030101
Призначення платежу: «Судовий збір за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 34824364».
44. Копію ухвали направити особі, що звернулась із позовною заявою.
45. Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде повернута позивачеві.
46. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та не може бути оскаржена.
Суддя І.О. Верба