м. Вінниця
07 грудня 2020 р. Справа № 120/4460/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 17 листопада 2020 року вже після відкриття провадження у адміністративній справі позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв'язку із невідповідністю її вимогам пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали визначитись із змістом позовних вимог та кількістю відповідачів.
На виконання вимог ухвали від 17 листопада 2020 року представником позивача 04 грудня 2020 року подано до суду заяву, у якій просить замінити первісного відповідача в особі Генерального штабу Збройних Сил України на належного відповідача в особі комісії командувань видів Збройних Сил України.
Відтак, представник позивача усунув недоліки, що містила позовна заява.
Відповідно до частини 14 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Відтак, оскільки перешкоди для продовження розгляду справи відсутні, тому розгляд справи слід продовжити.
Визначаючись щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем, суд зважає на таке.
Підстави та порядок заміни неналежної сторони врегульовані статтею 48 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, частиною 3 згаданої статті передбачено, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.
Відповідно до частини 5 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Відтак, аналіз наведених приписів статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про можливість заміни первісного відповідача належним відповідачем лише за згодою позивача.
Судом встановлено, що 01 червня 2020 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про надання статусу учасника бойових дій саме до комісії командувань видів Збройних Сил України, проте відповідачем у позовній заяві визначив Генеральний штаб Збройних Сил України.
На переконання суду, позивачем помилково адресовані позовні вимоги до Генерального штабу Збройних Сил України, адже останній із відповідною заявою звертався до комісії командувань видів Збройних Сил України.
Відтак, з врахуванням заяви представника позивача про згоду на заміну первісного відповідача належним відповідачем суд вважає, що слід замінити первісного відповідача в особі Генерального штабу Збройних Сил України на належного відповідача - комісію командувань видів Збройних Сил України.
Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку (частина 6 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України).
Окрім того, у поданій заяві представник позивача просить допустити участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що розцінюється судом як відповідне клопотання. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 відбуває покарання у Державній установі "Літинська виправна колонія №123", у зв'язку із чим не може бути присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи.
Розглянувши клопотання представника позивача про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд враховує наступне.
Особливості участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції врегульовано статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, цією нормою передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою.
Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України.
У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п'ять днів до відповідного судового засідання.
Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов'язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Водночас, суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників (частина 9 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України).
Аналіз наведених норм дає підстави стверджувати, що учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у двох формах:
1) поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19);
2) у приміщенні іншого суду за умови наявності відповідної технічної можливості (в такому разі суд, який забезпечує проведення відеоконференції, перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників).
При цьому, перший випадок може мати місце після розроблення та затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, або ж під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інший випадок передбачає можливість участі особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у іншому суді (для прикладу, який найбільш територіально зручний для заявника).
Однак, у клопотанні про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції йдеться про таку участь у приміщенні Державної установи "Літинська виправна колонія №123, що не узгоджується із положеннями статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, якою не передбачено можливість доручення проведення відеоконференції будь-якому органу, установі тощо.
Наведене узгоджується із приписами, згідно із якими доручити проведення відеоконференції можливо суду, який, окрім забезпечення проведення відеоконференції, також перевіряє явку і встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників.
Разом із тим, суд зважає на те, що матеріали справи містять доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги №469 від 03 грудня 2020 року, яким ОСОБА_1 призначено адвоката Ткачук І.В. для надання безоплатної вторинної правової допомоги (в тому числі складення процесуальних документів та представництва його інтересів щодо встановлення статусу учасника бойових дій), що не позбавляє позивача брати участь у розгляді справи через свого представника.
Відтак, з урахуванням викладеного клопотання представника позивача про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 48, 171, 195, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Продовжити розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України.
Замінити первісного відповідача в особі Генерального штабу Збройних Сил України на належного відповідача в особі комісії командувань видів Збройних Сил України.
У задоволенні клопотання представника позивача про участь позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовити.
Призначити судове засідання на 14 січня 2021 року о 15:30 год. в залі судового засідання №2 Вінницького окружного адміністративного суду.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович