08 грудня 2020 року
м. Київ
Справа № 910/63/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Булгакової І.В., Колос І.Б.,
розглянув у порядку письмового провадження
касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АБ "Укргазбанк", скаржник)
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 (суддя Чинчин О.В.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 (головуючий - суддя Яковлєв М.Л., судді: Шаптала Є.Ю., Поляк О.І.)
у справі № 910/63/20
за позовом Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни (далі - ПАТ "Радикал Банк")
до ПАТ АБ "Укргазбанк"
про стягнення 428 371,47 грн.
1. Історія справи
1.1. У січні 2020 року ПАТ "Радикал Банк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення 428 371,47 грн, з яких 317 352,77 грн заборгованість за договором про встановлення кореспонденських відносин від 17.03.2011 № 03/М/РБ, 111 018,70 грн заборгованість за договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 № 02/М/РБ.
1.2. Позов обґрунтовано наявністю підстав для стягнення з відповідача 428 371,47 грн незаконно списаних грошових коштів.
2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. До Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" (далі - ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал") 07.07.2020 надійшла заява про заміну позивача у справі - з ПАТ "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал".
2.2. Подана заява обґрунтована тим, що ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" та ПАТ "Радикал Банк" укладено договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості від 02.07.2020, відповідно до умов якого по заявнику відступлено право вимоги до боржника - ПАТ АБ "Укргазбанк" за Договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ та за Договором №03/М/РБ про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011.
2.3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2020, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020, заяву ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" про заміну позивача у справі № 910/63/20 його правонаступником задоволено; замінено позивача у справі № 910/63/20 - з ПАТ "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал".
2.4. Оскаржувані рішення мотивовані тим, що ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", на підставі статей 512, 514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості від 02.07.2020 набуло право вимоги до ПАТ АБ "Укргазбанк" за договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ у сумі 341 116,99 грн та за договором про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011 №03/М/РБ у сумі 317 352,77 грн, а відтак ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" є процесуальним правонаступником позивача у справі №910/63/20.
2.5. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.07.2020 (суддя Чинчин О.В.) у позові ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" до ПАТ АБ "Укргазбанк" про стягнення 428 371,47 грн відмовлено повністю.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду ПАТ АБ "Укргазбанк" просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 910/63/20, ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" про заміну позивача у справі № 910/63/20 на його правонаступника.
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на статтю 287 ГПК України вказує, що оскаржуване судове рішення ухвалено із неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме суд апеляційної інстанції не застосували до спірних правовідносин частину першу статті 517 ЦК України, статі 35, 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів"; та порушенням норм процесуального права - статей 2, 7, частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Разом з тим скаржник відзначає, що укладений між позивачем та заявником договір за своєю юридичною природою є договором факторингу. З укладенням договору відбулась заміна кредитора - банку, який є фінансовою установою та який має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на іншу юридичну особу - ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", яке не відноситься до фінансових установ, що можуть надавати фінансові послуги у формі факторингу, у розумінні Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг". А тому у силу приписів норм Цивільного кодексу України, Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" даний договір за своєю природою є нікчемним.
4.3. Крім того, скаржник вказує, що договір від імені позивача укладено за підписом не уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію позивача, а за підписом представника за довіреністю - Уманської Н.М., яка не є уповноваженою собою Фонду на ліквідацію позивача, та яка не наділена повноваженнями на укладання правочинів, зокрема, правочину пов'язаного з реалізацією активів позивача, як то визначено частиною першою статті 35, частиною другою статті 37 Закону України про систему гарантування вкладів та рішенням Фонду гарантування вкладів Фізичних осіб № 312 від 11.02.2020.
4.4. ПАТ АБ "Укргазбанк" вважає, що вирішуючи питання про заміну позивача його правонаступником як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції не звернули увагу ні на перелік договорів за яким нібито відступились права вимоги (Договором передбачена передача права вимоги по правочину назва якого не відповідає назві правочину, що укладено між банком та первісним позивачем), також судами взагалі не перевірялася сума зобов'язань із визначеними періодами їх нарахування (право вимоги за якими нібито відступлено) та тими сумами які є предметом розгляду справи № 910/63/20, здійснення чого могло хоч в якійсь мірі обґрунтувати правомірність здійснення заміни позивача на його правонаступника у справі № 910/63/20.
4.5. ПАТ АБ "Укргазбанк" зазначає, що судами не досліджувалися первинні документи бухгалтерської звітності визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", які б могли підтвердити відомості про господарські операції, зокрема щодо існування у відповідача дебіторської заборгованості перед позивачем, у силу того, що такі документи заявником не надавались.
4.6. Скаржник звертає увагу суду на те, що заявник відсутній в Державному реєстрі фінансових установ, як особа яка наділена правом надавати фінансову послугу - факторинг.
5. Позиція учасників справи, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5.1. Від ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" на адресу Касаційного господарського суду 24.11.2020 надійшов відзив на касаційну скаргу, направлений засобами поштового зв'язку 20.11.2020.
5.2. У відзиві ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", з посиланням на необґрунтованість доводів скаржника, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
5.3. ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" зазначає таке. ПАТ "Радикал Банк" заявив позовну вимогу за договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ у розмірі 111 018,70 грн. У вищевказаному договорі купівлі-продажу дебіторської заборгованості зазначено, що ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" набуло право вимоги за цим договором у розмірі 341 116, 99 грн. Отже, ПАТ "Радикал Банк" заявило менший розмір позовних вимог, а ніж продано ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", однак це право позивача в силу ГПК України та норм ЦК України, не є порушенням норм матеріального чи процесуального права.
5.4. ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" звертає увагу на те, що доказами, відповідно до статті 517 ЦК України, у цьому випадку є протокол електронного аукціону, договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості з додатком та платіжне доручення. В свою чергу, на переконання товариства, надання оригіналів договорів, з яких виникли зобов'язання та бухгалтерської документації не передбачено статтею 517 ЦК України.
5.5. ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" зазначає, що реалізація активів неплатоспроможних банків здійснюється, в тому числі у відповідності до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням Виконавчої Дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2. У відповідності до пункту 5.11 цього положення реалізація майна банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання здійснюється шляхом проведення відкритого конкурсу. При цьому ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" наголошує на тому, що до пункту 5.11 глави 5 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку (затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 5 липня 2012 року №2) були внесені зміни у зв'язку із набранням чинності рішення виконавчої дирекції Фонду від 21.11.2016 №2526 «Про внесення змін до Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку» (зареєстроване у Міністерстві юстиції України 13.12.2016 та набрало чинності 21.01.2017). Так, зміни до вищевказаного положення стосувалися зняття обмеження щодо переліку осіб, які можуть брати участь в аукціонах з продажу прав вимоги за кредитами.
За таких обставин ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" вважає, що станом на момент укладення договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості (02.07.2020 року) ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" не мало обмежень для участі у електронному аукціоні та мало право на укладення такого договору за результатами проведення торгів.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
6.1. 17.03.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (банк) та ПАТ "Радикал Банк" (кореспондент) укладено Договір № 03/М/РБ про встановлення кореспондентських відносин, відповідно до умов якого банк відкриває кореспонденту кореспондентські рахунки Лоро у доларах США та гривнях, надає комплекс послуг з розрахункового обслуговування за операціями з використанням банківських платіжних карток міжнародної платіжної системи MasterCard Worldwide згідно з умовами Договору доручення від 17.03.2011 №01/М/РБ.
6.2. Згідно з пунктом 3.1 Договору № 03/М/РБ про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011 (в редакції Додаткового договору від 06.07.2015 № 5) банк здійснює операції з розрахункового обслуговування на підставі чинних тарифів. Плата за послуги здійснюється у національній валюті України по курсу НБУ на момент здійснення відповідної операції. Списання з кореспондентських рахунків плати за послуги банку здійснюється відповідно до пункту 3.10 договору при наданні послуги/здійсненні операції або після цього, якщо інше не передбачене умовами договору.
6.3. Відповідно до пункту 8.1 Договору №03/М/РБ про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011 договір набирає сили з дати підписання обома сторонами та діє протягом терміну дії Договору доручення.
6.4. 17.03.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (повірений) та ПАТ "Радикал Банк" (довіритель) укладено Договір доручення №01/М/РБ, відповідно до умов якого повірений, який є принципіальним учасником міжнародної платіжної системи MasterCard Worldwide, приймає на себе зобов'язання виконувати від імені та за рахунок довірителя всі необхідні дії по наданню довірителю послуг, спрямованих на вступ до MasterCard і подальшу участь довірителя у MasterCard в якості афілійованого учасника, виконувати від імені та за рахунок довірителя розрахунки в іноземній та національній валюті з MasterCard по операціям емісії та еквайрингу довірителя, а також здійснювати всі інші розрахунки, пов'язані з виконанням всіх інших зобов'язань довірителя як афілійованого учасника MasterCard.
6.5. Відповідно до пункту 2.4 Договору доручення від 17.03.2011 №01/М/РБ гарантійне покриття - це сума коштів, що розміщується довірителем на рахунку у довіреного на умовах Договору про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ, розмір якого визначається повіреним відповідно до вимог повіреного та MasterCard, пред'явлених для забезпечення фінансової безпеки при проведенні розрахунків по операціям, що здійснюються з використанням БПК, емітованих довірителем.
6.6. Згідно з пунктом 9.1 Договору доручення від 17.03.2011 №01/М/РБ цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту припинення його дії у встановлених договором порядку та підставах.
6.7. 17.03.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (банк) та ПАТ "Радикал Банк" (вкладник) укладено Договір № 02/М/РБ про міжбанківський депозит, відповідно до умов якого вкладник розміщує в банку на умовах цього договору грошові кошти в дол США (депозит) у розмірі, що розраховується банком відповідно до підпункту 3.3.5 та пункту 4.1.4 Договору доручення від 17.03.2011 №01/М/РБ, і є гарантійним покриттям вкладника при його розрахунках з міжнародною платіжною системою MasterCard через банк.
6.8. Відповідно до пункту 1.5 Договору №02/М/РБ про міжбанківський депозит від 17.03.2011 банк приймає депозит на термін виконання сторонами зобов'язань, що передбачені Договором доручення та Договором про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011 №03/М/РБ, включаючи строк виконання зобов'язань, що мають бути виконані сторонами у випадку припинення вказаних договорів.
6.9. Згідно з пунктом 1.8 Договору №02/М/РБ про міжбанківський депозит від 17.03.2011 сума депозиту повертається банком вкладнику протягом 2-х банківських днів після закінчення терміну залучення депозиту.
6.10. Відповідно до пункту 2.6 Договору №02/М/РБ про міжбанківський депозит від 17.03.2011 банк зобов'язується повернути вкладнику депозит в строк, який встановлений у пункті 1.8 договору, лише за умови повного виконання вкладником зобов'язань перед банком за Договором доручення та за Договором про встановлення кореспондентських відносин.
6.11. Згідно з пунктом 4.1 Договору №02/М/РБ про міжбанківський депозит від 17.03.2011 договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до закінчення терміну залучення суми депозиту, встановленого у пункті 1.5 договору.
6.12. 17.03.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (заставодержатель) та ПАТ "Радикал Банк" (застовадавець) укладено Договір № 04/М/РБ про заставу майнових прав, яким забезпечуються вимоги заставодержателя, що випливають з Договору доручення та Договору про встановлення кореспондентських відносин, за умовами яких заставодавець зобов'язаний перед заставодержателем належним чином виконувати зобов'язання щодо проведення розрахунків у відповідності до пунктів 2.8, 3.2.2, 3.3.3-3.3.6, 3.3.8-3.3.9, 7.7 Договору доручення та у відповідності до пункту 5 Договору про встановлення кореспондентських відносин.
6.13. Відповідно до пункту 1.2 Договору № 04/М/РБ про заставу майнових прав від 17.03.2011 заставодавець передає в заставу заставодержателю право вимоги грошових коштів в межах суми депозиту, розміщеного згідно з Договором міжбанківського депозиту від 17.03.2011 №02/М/РБ.
6.14. Згідно з пунктом 2.2 Договору № 04/М/РБ про заставу майнових прав від 17.03.2011 заставодержатель набуває право вимоги по Депозитному договору згідно з цим договором у разі невиконання заставодавцем забезпечених цим договором зобов'язань за Договором доручення та/або Договором про корвідносини в повному обсязі та/або в частині у встановлені Договором доручення та/або Договором про корвідносини строки.
6.15. У разі невиконання заставодавцем зобов'язань щодо проведення розрахунків у відповідності до пунктів 2.8, 3.2.2, 3.3.3-3.3.6, 3.3.8-3.3.9, 7.7 Договору доручення та у відповідності до пункту 5 Договору про встановлення кореспондентських відносин, звернення стягнення на предмет застави проводиться на підставі та відповідно до умов договору відступлення заставодавцем заставодержателю права вимоги боргу по депозитному договору, який укладається сторонами одночасно з цим договором (пункт 2.3 Договору №04/М/РБ про заставу майнових прав від 17.03.2011).
6.16. 17.03.2011 між ПАТ АБ "Укргазбанк" (заставодержатель) та ПАТ "Радикал Банк" (застовадавець) укладено Договір відступлення права вимоги №05/М/РБ, відповідно до умов якого з метою реалізації прав вимоги, що є предметом застави згідно з Договором про заставу майнових прав від 17.03.2011 №04/М/РБ, заставодавець відступає на умовах цього договору заставодержателю свої права, набуті згідно з Договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ, і за яким заставодержатель є боржником (депозитний договір). Під правом вимоги сторони розуміють вимогу на виплату боржником заставодавцю суми депозиту або його частини згідно з умовами Депозитного договору.
6.17. Відповідно до пункту 1.1 Договору відступлення прав вимоги від 17.03.2011 №05/М/РБ заставодержатель набуває право вимоги за цим договором у випадку невиконання або неналежного виконання заставодавцем умов щодо проведення розрахунків у відповідності до пунктів 2.8, 3.2.2, 3.3.3-3.3.6, 3.3.8-3.3.9, 7.7 Договору доручення та у відповідності до п. 5 Договору про встановлення кореспондентських відносин.
6.18. На підставі постанови Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.07.2015 № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк», згідно з яким з 10.07.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію в банку строком на 3 місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015 включно.
6.19. З метою забезпечення збереження активів неплатоспроможного банку ПАТ "Радикал Банк", запобігання втрати майна та збитків банку і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, керуючись частиною четвертою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 184 від 08.10.2015 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у банку до 09.11.2015 включно.
6.20. Відповідно до постанови Правління НБУ від 09.11.2015 № 769 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 09.11.2015 № 203 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку».
6.21. Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Радикал Банк", призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора банку, визначені статтями 37, 38 47-51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Савельєвій Анні Миколаївні на два роки з 10.11.2015 до 09.11.2017 включно.
6.22. На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 23.10.2017 № 4780 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" строком на один рік до 09.11.2018 включно.
6.23. На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 01.11.2018 № 2936 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" строком на один рік з 10.11.2018 до 09.11.2019 включно.
6.24. На підставі пункту 2 частини п'ятої статті 12, частини першої статті 35, частини п'ятої статті 44, частини третьої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 24.10.2019 №2712 про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ "Радикал Банк" строком на один рік з 10.11.2019 до 09.11.2020 включно.
6.25. Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що в період тимчасової адміністрації, запровадженої в ПАТ "Радикал Банк" з 10.07.2015, відповідач в односторонньому порядку списав з кореспондентських рахунків позивача грошові кошти у сумі 317 352,77 грн, та не повернув позивачу частину депозиту у розмірі 111 018,70 грн, що свідчить про неправомірну поведінку відповідача, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 428 371,47 грн.
6.26. 02.07.2020 між ПАТ "Радикал Банк" (продавець) та ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості, предметом якого є купівля-продаж прав вимоги сплати дебіторської заборгованості боржників, перелік яких наведено у Додатку №1 до договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників, та інші майнові права, що належать продавцю та пов'язані з правом вимоги сплати дебіторської заборгованості боржників згідно з переліком, який наведений у Додатку №1 до цього договору.
6.27. Відповідно до пункту 2 Договору ціна продажу заборгованості становить 126 155,00 грн. На момент укладення цього договору покупець у повному обсязі сплатив банку ціну договору у відповідності до протоколу електронних торгів від 02.06.2020 №UA-EA-2020-05-27-000007-b.
6.28. Відповідно до платіжного доручення від 12.06.2020 №81 ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" сплатило на користь банку грошові кошти за придбані права вимоги згідно з протоколом від 02.06.2020 №UA-EA-2020-05-27-000007-b.
6.29. Відповідно до Додатку №1 до Договору (Перелік дебіторської заборгованості), новому кредитору (ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал") банком були відступлені права вимоги до боржника - ПАТ АБ "Укргазбанк" за Договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ у сумі 341116,99 грн та за Договором №03/М/РБ про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011 у сумі 317352,77 грн.
6.30. ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про включення до державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, виданим Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.2014; Ліцензією Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 16.12.2014 на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами).
6.31. У відповідності до даних, які містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності вказаного вище товариства, зокрема є надання інших фінансових послуг (крім страхування та пенсійного забезпечення) та управління фондами.
6.32. ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" при укладанні Договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості діяло від свого імені, в інтересах та за рахунок активів Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Лайт Інвест".
6.33. Пайовий венчурний недиверсифікований закритий інвестиційний фонд "Лайт Інвест" діє у відповідності до Закону України «Про інститут спільного інвестування».
6.34. Судами встановлено, що станом на момент укладання Договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" не мало обмежень для участі у електронному аукціоні та мало право на укладення такого договору за результати проведення торгів.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 06.11.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/63/20 за касаційною скаргою ПАТ АБ "Укргазбанк" на підставі абзацу другого частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.12.2020 №29.3-02/3320 у зв'язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/63/20, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Булгакова І.В., Колос І.Б.
7.3. Розгляд касаційної скарги ПАТ АБ "Укргазбанк" здійснено судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи, у відповідності до частини п'ятої статті 301 ГПК України.
7.4. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.5. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
8.1. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо здійснення заміни позивача у справі № 910/63/20 з ПАТ "Радикал Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Радикал Банк" Савельєвої Анни Миколаївни на ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал".
8.2. Правонаступництво - це перехід суб'єктивного права від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника) в порядку похідного правонабуття. Перехід суб'єктивних прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого відбувається через набуття суб'єктивного права та/чи суб'єктивного обов'язку однією особою і, відповідно, їх втрату іншою. Однак при цьому спостерігається зв'язок між набутими суб'єктивними правами і обов'язками та правовідносинами, в яких перебував їх носій-попередник, з іншими особами, в силу чого і було можливе їх існування.
8.3. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв'язок матеріального і процесуального права. Фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним.
8.4. Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов'язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
8.5. Наявність або відсутність процесуального правонаступництва підлягає встановленню окремо у кожному випадку.
8.6. Верховний Суд констатує, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав правопопередника. Тобто, підставою заміни учасника процесуальних правовідносин є факт набуття таким учасником відповідних прав, у даному випадку кредитора, у матеріальних правовідносинах.
8.7. Перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта матеріального правовідношення до іншого не тягне автоматичної зміни осіб у процесуальному відношенні, разом з тим, стаття 52 ГПК України не виключає можливості, суду, за наявності клопотання, зокрема, позивача, залучити до участі у справі правонаступника позивача у справі у разі його заміни у відносинах, щодо яких виник спір, іншою особою.
8.8. Через дію принципу диспозитивності вступ до справи (процесу) правонаступника позивача залежить від його бажання.
8.9. За приписами статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
8.10. Таким чином, виходячи зі змісту наведеної вище норми, процесуальне правонаступництво передбачено не лише у зв'язку зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших випадках заміни особи у відносинах.
8.11. Процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу.
8.12. Як вже зазначалося, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
8.13. Адже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
8.14. Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором купівлі-продажу прав вимоги сплати заборгованості є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони та надання йому статусу сторони у справі.
8.15. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.
8.16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
8.17. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
8.18. Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
8.19. Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
8.20. Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
8.21. Висновок щодо розмежування договорів факторингу та інших способів відступлення права вимоги викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 909/968/16, в якій Суд зазначив, що під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов'язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України).
Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).
Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (частина третя статті 656 ЦК України).
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.
8.22. Згідно з частиною першою статті 1084 ЦК України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Також розмежування розглядуваних договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 ЦК України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
При цьому Суд резюмував, що факторинг є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб'єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у статті 6 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".
Разом з цим, як зазначено у вказаній постанові Великої Палати Верховного Суду, правочин, якому не притаманні перелічені ознаки, є не договором факторингу, а правочином з відступлення права вимоги. Порушення вимог до форми, змісту, суб'єктного складу договору факторингу відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зумовлює його недійсність.
8.23. Водночас, відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
8.24. Таким чином, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Такий висновок міститься у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.01.2020 у справі №916/2286/16 з посиланням на правову позицію викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 916/2286/16.
8.25. Судами попередніх інстанцій встановлено, що:
- 02.07.2020 між ПАТ "Радикал Банк" (продавець) та ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу дебіторської заборгованості, предметом якого є купівля-продаж права вимоги сплати дебіторської заборгованості боржників, перелік яких наведено у Додатку №1 до договору;
- відповідно до Додатку №1 до Договору (Перелік дебіторської заборгованості), новому кредитору (ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал") банком були відступлені права вимоги до боржника - ПАТ АБ "Укргазбанк" за Договором про міжбанківський депозит від 17.03.2011 №02/М/РБ у сумі 341116,99 грн та за Договором №03/М/РБ про встановлення кореспондентських відносин від 17.03.2011 у сумі 317352,77 грн;
- відповідно до платіжного доручення від 12.06.2020 № 81 ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" сплатило на користь банку грошові кошти за придбані права вимоги згідно з протоколом від 02.06.2020 №UA-EA-2020-05-27-000007-b;
- доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості від 02.07.2020, укладеного ПАТ "Радикал Банк" та ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал", сторонами суду не надано.
8.26. З огляду на вище викладене та обставини встановлені судами попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень, не знайшли підтвердження доводи скаржника щодо неправильного застосування статті 517 ЦК України та порушення статей 2, 7, частини першої статті 170 ГПК України, зазначених у пункті 4.1 цієї постанови, під час ухвалення оскаржуваних рішень.
8.27. Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо підписання договору купівлі-продажу дебіторської заборгованості від 02.07.2020 неуповноваженою особою на укладання таких правочинів зі сторони ПАТ "Радикал Банк" та неправильного застосування судами статей 35, 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів", з огляду на таке.
Верховний Суд виходить з того, що договори можуть бути нікчемними в силу приписів (на підставі) закону, і у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається, та недійсними (оспорюваними), коли недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом.
Статтею 204 ЦК України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на презумпцію правомірності правочину, питання щодо підписання договору уповноваженою чи неуповноваженою особою може бути предметом розгляду справи щодо дійсності/недійсності договору (оспорюваного договору) у іншому (відмінному) провадженні, тобто поза межами вирішення питання щодо процесуального правонаступництва.
8.28. Також Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій не досліджувалися первинні документи які б могли підтвердити відомості про господарські операції, зокрема щодо існування у відповідача дебіторської заборгованості перед позивачем. Верховний Суд зазначає, що вирішення питання щодо наявності чи відсутності дебіторської заборгованості у відповідача перед позивачем лежить за межами питання наявності/відсутності підстав щодо правонаступництва позивача, так як питання щодо наявності/відсутності заборгованості підлягає вирішенню судом під час розгляду справи по суті.
8.29. Інші доводи ПАТ АБ "Укргазбанк", які наведені в касаційній скарзі, по-перше, не є ключовими і вирішальними у питанні щодо дотримання судами норм права в контексті наявності/відсутності підстав щодо процесуального правонаступництва, з огляду на те, що Верховний Суд є «судом права», а не «судом факту»; по-друге, доводи касаційної скарги не є достатніми і переконливими, оскільки зводяться до власного тлумачення норм законодавства та безпосередньо пов'язані із встановленням фактичних обставин справи та оцінкою доказів у ній, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у постанові суду чи відхилені ним (стаття 300 ГПК України). Тому пов'язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Касаційним господарським судом.
8.30. З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції відхиляє доводи ПАТ АБ "Укргазбанк", викладені у пунктах 4.1 - 4.6 цієї постанови.
8.31. Касаційний господарський суд частково приймає аргументи, викладені у відзиві ТОВ "Компанія з управління активами "Аста-Капітал" на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.
8.32. Суд касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі важливі, доречні та істотні питання, що виникають при кваліфікації саме цих спірних відносин щодо вирішення питання про процесуальне правонаступництво, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненнях до неї, не спростовують вказаного висновку.
9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
9.1. Звертаючись з касаційною скаргою, ПАТ АБ "Укргазбанк" не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
9.2. За таких обставин суд касаційної інстанції вважає за необхідне касаційну скаргу ПАТ АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення, а оскаржувані ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій - без змін як таких, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.
10. Судові витрати
10.1. Понесені ПАТ АБ "Укргазбанк" у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.
Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 13.07.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.09.2020 у справі № 910/63/20 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос