08 грудня 2020 року
м. Київ
справа № 910/18119/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючий), Колос І. Б. та Львова Б. Ю.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" (далі - Товариство) ,
на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020
за позовом Товариства
до акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк"
про визнання договору недійсним,
18.09.2020 (згідно з накладною кур'єрської доставки) Товариство звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 зі справи № 910/18119/19.
Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 касаційну скаргу Товариства залишено без руху у зв'язку з тим, що скаржником у касаційній скарзі не наведено передбачених частиною другою статті 287 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підстав касаційного оскарження; надано скаржнику строк для усунення зазначених недоліків.
За приписами частини другої статті 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
12.11.2020 (згідно з поштовою відміткою на конверті) Товариство на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 22.10.2020 направило на адресу Касаційного господарського суду заяву про усунення недоліків, в якій підставами касаційного оскарження судових рішень скаржником визначено пункти 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
З огляду на зміст вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
Проте саме лише посилання скаржника у вказаній заяві на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України без зазначення конкретної норми права щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок її застосування не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 зазначеного Кодексу.
Крім того, заявник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень також є пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України з посиланням на постанову Верховного Суду від 21.07.2020 у справі 910/28007/19, що також не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 зазначеного Кодексу, оскільки не зазначено норми права, які, на думку скаржника, застосовано судами попередніх інстанції в оскаржуваних судових рішеннях без урахування висновку Верховного Суду щодо застосування саме цих норми.
Суд звертає увагу скаржника на те, що системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права потрібно обов'язково наводити у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу касаційного оскарження судового рішення.
Отже, одночасне посилання скаржника на відсутність висновків Верховного Суду у подібних спірних правовідносинах, а також неврахування висновків Верховного Суду судами попередніх інстанцій як на підстави касаційного оскарження судових рішень без зазначення конкретних норм права, щодо яких такий висновок відсутній (неврахований) є суперечливими та не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України, а Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті.
За приписами ГПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Товариство не усунуло недоліків поданої ним касаційної скарги, що є підставою для її повернення без розгляду як такої, що не відповідає вимогам процесуального закону щодо її змісту і форми.
Відповідно до частини п'ятої статті 292 ГПК України питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Керуючись статтями 234, 292 ГПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Лекс Грант" на рішення господарського суду міста Києва від 12.05.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 зі справи № 910/18119/19 повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос
Суддя Б. Львов