18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
08 грудня 2020 року м. Черкаси справа № 925/1224/20
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., без участі представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, справу за позовом ОСОБА_1 до садівничого товариства “Лісова поляна” про визнання частково недійсним рішення загальних зборів,
Позивач - ОСОБА_1 звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до садівничого товариства “Лісова поляна” (далі-відповідач), в якому просила суд визнати недійсним рішення садівничого товариства “Лісова поляна” від 31.08.2020 року в частині виключення її зі складу членів садівничого товариства “Лісова поляна”, поновити її у садівничому товаристві “Лісова поляна” та відшкодувати понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 01.10.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/1224/20 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2020 року, за клопотанням позивача витребувано у відповідача:
рішення садівничого товариства “Лісова поляна” від 31.08.2020 року, оформлене протоколом від 31.08.2020 року з додатками;
список членів садівничого товариства, що були присутніми під час проведення загальних зборів із зазначенням ПІБ та підписами про прибуття на загальні збори та/або явочні листки;
статут садівничого товариства “Лісова поляна”, чинний на дату проведення загальних зборів;
інші документи, що приєднані додатками до протоколу загальних зборів садівничого товариства “Лісова поляна” від 31.08.2020 року за їх наявності.
Відповідач в особі голови правління подав суду 29.10.2020 року відзив на позовну заяву (вх. № 16752/20, а.с. 31-38), в якому заперечував проти позову повністю з мотивів відсутності порушення прав позивача та її інтересів, оскільки вона не була та не є членом садівничого товариства “Лісова поляна”, загальні збори садівничого товариства “Лісова поляна” 31.08.2020 року не скликалися та не проводилися, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позову та стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката.
Ухвалою суду від 05.11.2020 року підготовче провадження у справі № 925/1224/20 закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.12.2020 року.
Позивач в особі свого представника подав 01.12.2020 року заяву (вх. № 18753/20, а.с. 69), в якій просив суд залишити позов без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України у зв'язку з відсутністю у позивача з вини відповідача на день подачі позову всіх доказів у справі.
В засідання суду 08.12.2020 року сторони явку своїх представників не забезпечили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Відповідач в особі свого представника подав суду 08.12.2020 року заяву (вх. 19062/20 а.с. 71), в якій просив розглянути справу без участі представника відповідача та вирішити питання розподілу понесених витрат на правничу допомогу адвоката, позивач про причини неявки суд не повідомив, що не перешкоджає розгляду справи у відповідності до ст. 202 ГПК України.
Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи або його представника, якщо їх було належним чином повідомлено про судове засідання, у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Дослідивши заяву позивача про залишення позову без розгляду, матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до таких висновків.
Нормами п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 226 ГПК України встановлено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду. Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Судом враховано, що заява позивача про залишення позову без розгляду подана до суду до початку розгляду справи по суті, відповідна заява підписана повноважним представником позивача, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, що така заява суперечить правам та законним інтересам позивача, тому суд дійшов висновку про її задоволення.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Враховуючи, що позовна заява позивача залишається судом без розгляду за його заявою, то в силу вимог п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" відсутні підстави для повернення сплаченого при поданні позову судового збору.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд також враховує наступне.
У статті 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1-3, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності є, зокрема, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч. 3, 5 ст. 130 ГПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідач в обґрунтування розрахунку понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3500 грн. надав суду разом з відзивом на позовну заяву: попередній (орієнтовний)розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв'язку з розглядом справи № 925/1224/20 у розмірі 3500 грн.; копію витягу з договору «Про надання правової допомоги» від 22.10.2020 року, укладеного відповідачем з адвокатом Витріщак Т.І.; копію квитанції до прибуткового касового ордеру № 21/20 від 23.10.2020 року про сплату відповідачем 3500 грн. на користь адвоката Витріщак Т.І. на підставі договору про надання правової допомоги від 22.10.2020 року.
Із витягу з договору «Про надання правової допомоги» від 22.10.2020 року, попереднього розрахунку суми судових витрат, прибуткового касового ордеру вбачається, що сплачені відповідачем адвокату Витріщак Т.І. 3500 грн. складають вартість послуги за складення відзиву у справі № 925/1224/20 та надання консультацій щодо визначення правової позиції відповідача у цій справі (п. 1.1. договору).
Судом також враховано, що у заяві про залишення позову без розгляду представником позивача зазначено, що саме неправильні дії відповідача, які полягають у ненаданні інформації на його запит, спричинили звернення до суду з цим позовом. До позовної заяви і до відзиву на позов представниками сторін додано їх листування, із якого вбачається, що адвокатський запит представника позивача від 02.09.2020 року про надання інформації вручено відповідачу 15.09.2020 року (а.с. 21, 22). Відповідь на цей запит керівником юридичної особи відповідача надана представнику позивача 21.09.2020 року. Проте, ця відповідь не відображала запитуваної інформації, тому представник позивача повторно звернувся до відповідача з адвокатським запитом 24.09.2020 року, на який була надана відповідь 19.10.2020 року.
22.09.2020 року позивач ОСОБА_1 подала позов до суду, ухвалою суду від 01.10.2020 року за її позовною заявою відкрито провадження у справі № 925/1224/20, призначено підготовче засідання на 05.11.2020 року, за клопотанням позивача витребувано у відповідача докази, не надані ним на адвокатські запити представника позивача. У зв'язку з відкриттям провадження у справі № 925/1224/20 керівником юридичної особи відповідача 22.10.2020 року укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Витріщак Т.І., вартість послуг якої відповідач просить відшкодувати з позивача.
Частиною 9 ст. 129 ГПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи викладені обставини справи і наведені норми законодавства, беручи до уваги попередній висновок суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду за її заявою, суд вбачає, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, тому судові витрат відповідача на отримання професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 3500 грн., відповідно до ч. 9 ст. 129 ГПК України, покладає на нього.
Керуючись п.п. 2, 4 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, ст.ст. 129, 130, 226 ч. 1 п. 5, 233, 234, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
Заяву ОСОБА_1 про залишення позову без розгляду вх. № 18753/20 від 01.12.2020 року задовольнити.
Позов ОСОБА_1 до садівничого товариства “Лісова поляна” про визнання частково недійсним рішення загальних зборів залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Грачов В.М.