Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" грудня 2020 р.Справа № 922/3549/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Калініченко Н.В.
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (вх. № 28613 від 07 грудня 2020 року) про відвід судді у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "Новаагро", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома", с.Мартове,
про стягнення коштів
07 грудня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" скерувало до господарського суду Харківської області заяву (вх. № 28613), в якій заявила відвід судді Ємельяновій О.О.
За результатами розгляду заяви, 07 грудня 2020 року була постановлена суддею Ємельяновою О.О. ухвала про визнання заявленого відповідачем відводу судді Ємельяновій О.О. необґрунтованим та передано справу № 922/3549/20 для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому статтею 32 Господарського процесуального кодексу України.
08 грудня 2020 року, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, заява про відвід (вх. № 28613 від 07 грудня 2020 року) визначена судді Калініченко Наталії Вадимівні.
Суддя Калініченко Наталія Вадимівна, ретельно проаналізувавши подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрома " заяву про відвід судді Ємельяновій О.О., вважає за необхідне зазначити наступне.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу (частини 1, 9 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов'язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Відповідно до статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.
Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.
Підставою, покладеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрома" для відводу судді Ємельяновій О.О., стає те, що позивач декілька разів подавав до господарського суду Харківської області позовну заяву, яка залишалась без руху, проте до моменту відкриття провадження у справі, представник позивача подавав заяви про її відкликання, чим зумовлювалося застосування судами норми статті 174 Господарського процесуального кодексу України та повернення позовної заяви. Однак, як зазначає відповідач, коли матеріали позовної заяви потрапили до судді Ємельяновій О.О., то позивач швидко усунув недоліки позовної заяви та провадження у даній справі було відкрито. Відповідач не може довіряти складу суду у складі судді Ємельянової О.О., оскільки, через процесуальну поведінку позивача виникають сумніви відносно неупередженості та об'єктивності судді.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Хаушильд проти Данії" зазначено, що найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96). У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49). Стосовно об'єктивного критерію Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України", пункт 52). У пунктах 105, 106 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" зазначено, що у деяких випадках, коли може бути важко забезпечити докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді, вимога об'єктивної безсторонності забезпечує ще одну важливу гарантію. У зв'язку з цим, навіть отримане враження щодо безсторонності судді має важливе значення, бо, іншими словами "правосуддя має не лише здійснюватися, але й виглядати таким, що здійснюється". На кону стоїть довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти громадськості.
З огляду на викладену вище практику Європейського суду з прав людини, вивчивши доводи, викладені у заяві Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про відвід судді Ємельянової О.О., суддею Калініченко Наталією Вадимівною встановлено відсутність в діях судді Ємельянової О.О. всіх складових (суб'єктивних та об'єктивних критеріїв) в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Так, подана відповідачем заява не містить обґрунтованих посилань на дійсні обставини, які викликають сумнів у об'єктивності або неупередженості судді Ємельянової О.О. та можуть бути підставою для її відводу відповідно до статей 35, 36, 38 Господарського процесуального кодексу України.
Суд наголошує на тому, що відкриттю провадження у справі передує встановлення відповідності позовної заяви статтям 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України і якщо позовна заява не відповідає визначеним вимогам, постановляється ухвала про залишення позовної заяви без руху, із встановлення строку на усунення недоліків. Якщо позивач усуне недоліки позовної заяви в строк встановлений судом, то застосуванню підлягає норма статті 176 Господарського процесуального кодексу України, яка є імперативною та зобов'язує суд відкрити провадження у справі в разі виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.
Наведені відповідачем доводи щодо сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді Ємельянової О.О. мають суб'єктивний характер, оскільки жодного прикладу чи факту вчинення дій, які б свідчили про її упередженість чи ставили б під сумнів безсторонність судді, не наведено.
Крім того, з доводів та меж перегляду заяви не простежується будь-яка залежність чи взаємозв'язок, що прямо чи опосередковано вказували б на упередженість чи необ'єктивність судді, якому заявлено відвід.
Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23 від 19 травня 2006 року, незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах. Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
У пункті 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарабін проти Словаччини" (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.
Однак, в світлі наведених обставин та норм чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства, суддею Калініченко Наталією Вадимівною не встановлено обставин, які б свідчили про упередженість судді Ємельянової О.О. під час відкриття провадження у даній справі чи про її необ'єктивне ставлення до сторін у справі, внаслідок чого відсутні правові підстави для відводу судді, що має своїм наслідком відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" про відвід судді Ємельянової О.О.
Керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області, -
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" (вх. № 28613 від 07 грудня 2020 року) про відвід судді.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Ухвалу підписано 09 грудня 2020 року.
Суддя Н.В. Калініченко