ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
26.11.2020Справа № 910/6388/20
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Демидова В.О., за участю секретаря судового засідання Зінчук С.В.,
розглянувши справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, буд. 33/19, м. Київ, 04116) до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «Інформ-ресурси» (проїзд Військовий, буд. 8, м. Київ, 01103), Товариства з обмеженою відповідальністю «Персевбуд» (проїзд Військовий, буд. 8, м. Київ, 01103), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національне антикорупційне бюро України (вул. Василя Сурікова, буд. 3, м. Київ, 03035) про визнання недійсним договору,
Представники сторін:
від позивача: Литвиненко С.С., Аліфанов Т.Ю.;
від відповідача-1: , не з'явились;
від відповідача-2: Іщенко Г.М.;
від третьої особи: Максим'як А.В.;
07.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ «Інформ-ресурси», Товариства з обмеженою відповідальністю «Персевбуд», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національне антикорупційне бюро України, про визнання недійсним договору. Позовна заява та додані до неї матеріали передані судді Демидову В.О. відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладений між Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-ресурси» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Персевбуд», та застосувати наслідки недійсності, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України, з підстав відсутності згоди контролюючого органу на відчуження майна, що є предметом оспорюваного договору, обов'язковість якої передбачена п.92.1 ст.92 Податкового кодексу України.
Ухвалою суду від 12.05.2020 позовну заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, з урахуванням положень п. 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України.
21.05.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвалою суду від 26.05.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18.06.2020.
05.06.2020 до суду надійшла заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно. Зазначити, на чиє майно. Зазначити сутність заяви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 заяву Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про забезпечення позову у справі № 910/6388/20 повернуто заявнику.
15.06.2020 до суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких остання просила позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що нерухоме майно, яке є предметом купівлі-продажу за договором, знаходилось у податковій заставі та описане в акті опису майна ДП МВС «Інформ-ресурси» від 19.10.2017 №1/26-15-17-02-17.
15.06.2020 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2020 відмовлено у задоволенні заяви позивача - Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, про забезпечення позову у справі № 910/6388/20.
18.06.2020 до суду надійшов відзив ТОВ «Персевбуд» на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позову, оскільки сам факт наявності чи відсутності податкового боргу не є підставою для визнання договору недійсним. Крім того, за доводами відповідача 2, спірний договір укладений саме за результатами проведеного конкурсу, що затверджено протоколами №1 та № 2 від 27.07.2018 та погоджено Фондом державного майна.
18.06.2020 судове засідання відкладено на 16.07.2020, а 16.07.2020 - відкладено на 13.08.2020.
17.07.2020 позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що звернення до суду з даною позовною заявою відбулося не у межах здійснення податкового контролю, а з метою захистити своє право на реалізацію майна платника податків - ДП МВС «Інформ-ресурси», що перебувало у податковій заставі, шляхом оспорення відповідного договору, за яким майно вибуло з власності боржника всупереч положенням п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України.
12.08.2020 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що результати проведеного аукціону від 27.07.2018, за яким ТОВ «Персевбуд» оголошено переможцем та на користь якого прийнято рішення відчужити спірне майно, є чинним та жодним органом державної влади не оскаржувалося. Чинним законодавством передбачено відповідальність за відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу лише у вигляді штрафу та не передбачає процедури повернення такого майна у власність платника податків, а також визнання недійсним правочину, за яким таке майно відчужувалось. У ГУ ДПС відсутні повноваження для ініціювання питання щодо визнання недійсним правочину, а також подання такого позову не передбачено чинним законодавством. Для визнання договору недійсним позивач повинен довести, що від цього залежить подальша можливість законної реалізації ГУ ДПС її прав. При цьому, у разі, якщо зміст правочину суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, наслідки такого правочину визначаються ст. 228 ЦК України, а не 216 ЦК України, яка встановлює загальні правові наслідки недійсності правочину. Втім, виключно ст. 216 ЦК України просить застосувати ГУ ДПС. Також відповідач зазначав, що у зв'язку з тим, що позивач не надав ДП МВС України «Інформ-Ресурс» відповіді щодо надання (ненадання) згоди протягом 10 днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення (тобто не вчинив дій щодо заперечення правочину), останній мав повне право відчужувати майно.
13.08.2020 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів направлення відзиву по справі учасникам процесу.
13.08.2020 позивач подав до суду додаткові документи для долучення до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче судове засідання відкладене на 17.09.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2020, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, підготовче провадження закрите та справу призначено до судового розгляду по суті на 01.10.2020.
01.10.2020 відповідач-2 подав до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. розгляд справи з 01.10.2020 відкладено на 16.10.2020.
12.10.2020 позивач подав до суду заперечення на заяву ТОВ «Персевбуд» про долучення до матеріалів справи доказів.
У зв'язку з перебуванням судді Демидова В.О. у відпустці розгляд справи з 16.10.2020 відкладено на 30.10.2020.
У судовому засіданні 30.10.2020 оголошено перерву до 05.11.2020.
05.11.2020 розгляд справи відкладено на 26.11.2020.
У судове засідання 26.11.2020 з'явився представник позивача, відповідача-2 та третьої особи, надали пояснення по справі.
Представники відповідача-1 у судове засідання 26.11.2020 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
В судовому засіданні 26.11.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
У зв'язку з наявністю у ДП МВС України «Інформ-ресурси» податкової заборгованості з податку на додану вартість у сумі 1184 750,87 грн. службовими особами ГУ ДФС у м. Києві в квітні 2017 року направлено податкову вимогу №6303-17 від 24.04.2017 про сплату заборгованості на підставі ст. 89 податкового кодексу України, а також прийнято рішення про опис майна ДП МВС України «Інформ-ресурси» в податкову заставу.
Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576 «Про затвердження Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків» 24.04.2017 сформовано податкову вимогу №6303-17 та в подальшому направлено на адресу ДП МВС України «Інформ-ресурси», яка вручена першому відповідачеві 18.05.2017.
На підставі ст. 89 ПК України прийнято рішення про опис майна ДП МВС України «Інформ-ресурси» в податкову заставу від 24.04.2017 №6303-17.
ДП МВС України «Інформ-ресурси» у відповідь на лист ГУ ДФС у м. Києві від 21.08.2017 №25929/10/26-15-17-07-32 направлено супровідним листом від 29.08.2017 №550 належним чином завірену копію звіту про оцінку майна, розташованого за адресою: Миколаївська область, с. Шевченкове, вул. Дорожня, 2-А, яке пропонувалось для внесення в податкову заставу.
19.10.2017 податковим керуючим проведено опис майна ДП «Інформ-Ресурси» та складено акт опису майна у податкову заставу № 1/26-15-17-02-17, яким описані нежитлові будівлі, загальною площею 3 760,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, та складаються з наступних об'єктів нерухомості:
- під літерою « 2А» - нежитлова будівля загальною площею 297,8 кв.м. (група приміщень №1);
- під літерою « 2Б» - нежитлова будівля загальною площею 772,9 кв.м. (група приміщень №1-10);
- під літерою « 2В» - нежитлова будівля загальною площею 1 196,6 кв.м. (група приміщень №1-9);
- під літерою « 2Г» - нежитлова будівля загальною площею 1 025,0 кв.м. (група приміщень №1-8);
- під літерою « 2Д» - нежитлова будівля загальною площею 15,6 кв.м. (група приміщень №1);
- під літерою « 2Є» - нежитлова будівля загальною площею 137,0 кв.м. (група приміщень №1-2);
- під літерою « 2Ж» - нежитлова будівля загальною площею 78,8 кв.м. (група приміщень №1-4);
- під літерою « 2З» - нежитлова будівля загальною площею 236,7 кв.м. (група приміщень №1).
23.10.2017 відомості про перебування описаного майна у податковій заставі внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
13.11.2017 та 10.01.2018 ДП МВС «Інформ-ресурси» на адресу ГУ ДФС у м. Києві направлено листи №717 та №21 щодо надання згоди на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі.
У відповідь на вказані листи ГУ ДФС у м. Києві надано відповіді від 16.11.2017 №37067/10/26-15-17-02-40 та від 19.01.2018 №2321/10/26-15-17-02-39, за змістом яких повідомлено, що питання згоди (незгоди) на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, буде розглянуте ГУ ДФС у м. Києві після підтвердження настання обставин, передбачених п. 92.2 ст. 92, п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України.
Листом від 25.01.2018 №56 ДП МВС «Інформ-ресурси» просило позивача зняти податкову заставу з об'єкта нерухомості, розташованого за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8.
За результатами розгляду вказаного листа позивачем надано відповідь від 02.02.2018 №4883/10/26-15-17-02-39, якою повідомлено, що питання згоди (незгоди) на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, буде розглянуте ГУ ДФС у м. Києві після підтвердження настання обставин, передбачених п. 92.2 ст. 92, п. 93.1 ст. 93 Податкового кодексу України.
На підставі ст. 91 Податкового кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №584 «Про затвердження Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі» прийнято та вручено 22.02.2019 голові ліквідаційної комісії ДП МВС «Інформ-ресурси» повідомлення від 22.02.2019 №1/26-15-17-05-24 про проведення перевірки стану збереження майна ДП МВС «Інформ-ресурси», яке перебуває в податковій заставі.
За результатами проведеної перевірки складено акт про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі від 04.03.2019 №1/26-15-17-05-24, за результатами якого встановлено факт реалізації майна ДП МВС «Інформ-ресурси».
Так, 28.08.2018 між ДП МВС «Інформ-ресурси» та ТОВ «Персевбуд» укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до п. 1.2.1 якого, предметом вказаної угоди є нежитлові будівлі, загальною площею 3 760,4 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8 та складаються з наступних об'єктів нерухомості:
- під літерою « 2А» - нежитлова будівля, загальною площею 297,8 кв.м. (група приміщень №1);
- під літерою « 2Б» - нежитлова будівля, загальною площею 772,9 кв.м. (група приміщень №1-10);
- під літерою « 2В» - нежитлова будівля, загальною площею 1 196,6 кв.м. (група приміщень №1-9);
- під літерою « 2Г» - нежитлова будівля, загальною площею 1 025,0 кв.м. (група приміщень №1-8);
- під літерою « 2Д» - нежитлова будівля, загальною площею 15,6 кв.м. (група приміщень №1);
- під літерою « 2Є» - нежитлова будівля, загальною площею 137,0 кв.м. (група приміщень №1-2);
- під літерою « 2Ж» - нежитлова будівля, загальною площею 78,8 кв.м. (група приміщень №1-4);
- під літерою « 2З» - нежитлова будівля, загальною площею 236,7 кв.м. (група приміщень №1).
Факт реалізації вказаного майна підтверджується зареєстрованою податковою накладною від 28.08.2018 №160 на загальну суму 18 999 840,00 грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 3 166 640,00 грн).
Згідно відомостей з Державного реєстру прав на нерухоме майно встановлено, що 15.08.2018 записи в реєстрі №22970459 та №22971596 від 23.10.2017 скасовані на підставі ухвали Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі №205/9453/18.
В Єдиному реєстрі судових рішень відсутня інформація щодо розгляду Ленінським районним судом м. Дніпропетровська справи №205/9453/18.
Листом від 18.03.2019 №02-39/2019/4912019 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська повідомив, що справи про припинення арештів, накладених ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на майно ДП МВС «Інформ-ресурси» не розглядалися.
22.03.2019 Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000021705, яким ДП «Інформ-Ресурси» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 18999840 грн. за відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу на таке відчуження.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням №0000021705 від 22.03.2019 ДП МВС «Інформ-ресурси» подано до ДФС України скаргу щодо визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000021705 від 22.03.2019.
Рішенням про результат розгляду скарги ДП МВС «Інформ-ресурси» від 29.05.2019 №246984/6/99-99-11-06-01-25 ДФС залишено без змін податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 22.03.2019 №0000021705, а скаргу ДП МВС «Інформ-ресурси» - без задоволення.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2020 у справі №640/12558/19 у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0000021705 відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2020 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 31.03.2020 у справі №640/12558/19 залишено без змін.
Посилаючись на те, що звернення до суду з даною позовною заявою відбулося не у межах здійснення податкового контролю, а з метою захистити своє право на реалізацію майна платника податків - ДП МВС «Інформ-ресурси», що перебувало у податковій заставі, шляхом оспорення відповідного договору, за яким майно вибуло з власності боржника всупереч п. 92.1 ст. 92 Податкового кодексу України, ГУ ДПС у м. Києві просить визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладений між ДП МВС України «Інформ-ресурси» та ТОВ «Персевбуд» та застосувати наслідки недійсності, передбачені ст. 216 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 (провадження № 12-255гс18), правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні способом встановленим для захисту права та інтересу, внаслідок чого право або інтерес будуть імперативно відновлені.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав.
В той же час законодавцем передбачено, що такий перелік не є вичерпним, та суду надане право захистити цивільне право або інтерес особи іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (частина 3 статті 16).
Особа, законне право або інтерес якої порушено, може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту. Якщо спеціальні норми права визначають конкретні заходи з урахуванням специфіки порушеного права та характеру правопорушення, особа вправі скористатися такими способами захисту. Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання даної норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.
У пункті 145 Рішення Європейського суду з прав людини від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного королівства" суд зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, її суть зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органу розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист. Засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 Рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2015).
В постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі № 910/2411/18 наведено правову позицію, згідно з якою завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
В силу пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до пункту 14.1.155 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 зазначеного Кодексу унормовано, що погашення заборгованості шляхом звернення стягнення на майно платника податків, що перебуває у податковій заставі, проводиться на підставі відповідного рішення суду, який надає дозвіл на це.
Абзацом другим пункту 92.1 статті 92 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган впродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.
Як вбачається з договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, він укладений між ДП МВС «Інформ-ресурси» та ТОВ «Персевбуд» відповідно до результатів проведеного повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі ДП МВС «Інформ-ресурси», оформлених протоколом №1 та протоколом №2 від 27.07.2018.
Відповідач -2 подав до суду копію протоколу №1 від 27.07.2018 проведення повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі ДП МВС «Інформ-ресурси», а саме нежитлової будівлі виробничих майстерень із підсобними приміщеннями (Літ. 2Г), загальною площею 1 025 кв. м, інвентарний номер - 10300027, місце знаходження - м. Київ, Військовий проїзд, 8, а також копію протоколу №2 від 27.07.2018 проведення повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі ДП МВС «Інформ-ресурси», а саме: нежитлової будівлі виробничої бази (Літ. 2А, 2Б, 2В, 2Д, 2Є, 2Ж, 2З) загальною площею 2735,4 кв.м., інвентарний номер - 10300026, місце знаходження - м. Київ, Військовий проїзд, 8.
Таким чином, судом установлено, що спірний договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладений між ДП МВС «Інформ-ресурси» та ТОВ «Персевбуд», укладений за результатами проведеного повторного аукціону з продажу державного майна, що обліковується на балансі ДП МВС «Інформ-ресурси».
Відповідно до підпункту 14.1.8. пункту 14 статті 14 Податкового кодексу України аукціон (публічні торги) - це публічний спосіб продажу активів з метою отримання максимальної виручки від продажу активів у визначений час і в установленому місці.
Згідно із частиною 2 статті 16, частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зокрема у зв'язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 Цивільного кодексу України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу, або не випливає з їхньої суті.
Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнати торги недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 Цивільного кодексу України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.
Зазначене узгоджується з висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №2а/0370/2362/11 (провадження №11-630апп19).
При цьому підставою для визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, а правочину недійсним є порушення встановлених законодавством правил проведення таких торгів, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки та проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію майна; розміщення оголошення; правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів, тощо.
Разом з тим, результати проведеного аукціону від 27.07.2018, за яким ТОВ «Персевбуд» оголошено переможцем та на користь якого прийнято рішення відчужити майно, станом на час розгляду справи є чинними та жодним органом державної влади та/ або іншим суб'єктом господарювання не оскаржувалися.
Оспорюваний у даній справі договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладений між ДП МВС «Інформ-ресурси» та ТОВ «Персевбуд», є юридичним наслідком результатів зазначеного вище аукціону, проведеного 27.07.2018.
З огляду на вказане відсутні правові підстави для задоволення позову Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2018, укладеного між ДП МВС «Інформ-ресурси» та ТОВ «Персевбуд» та застосування наслідків недійсності, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 74, 76-79, 86, 123, 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 07.12.2020
Суддя В.О.Демидов