ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.11.2020Справа № 910/9523/20
За позовом Київського міського центру зайнятості
до Державної фіскальної служби України
про стягнення 62 196,01 грн.
суддя Мельник В.І.
за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.
Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання
Суть спору:
Київський міський центр зайнятості подав на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Державної фіскальної служби України про стягнення коштів.
Позовні вимоги обґрунтовано обов'язком відповідача відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9523/20 та призначено засідання на 31.07.2020.
27.07.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву та про відкладення розгляду справи.
31.07.2020 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
Ухвалою суду від 01.09.2020 розгляд справи призначено на 18.09.2020.
17.09.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
18.09.2020 розгляд справи не відбувся, у зв'язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.
Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи призначено на 20.11.2020.
16.11.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано відзив на позовну заяву.
У зв'язку зі зміною графіка слухання, судове засідання 20.11.2020 не відбудеться.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2020 призначено розгляд справи на 30.11.2020.
19.11.2020 відділом діловодства суду від представника відповідача отримано клопотання про відкладення розгляду справи.
В судове засідання 30.11.2020 представник позивача з'явився, заперечив проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи та просив суд задовольнити позовні вимог в повному обсязі.
В судове засідання 30.11.2020 представник відповідача не з'явився.
Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, та враховуючи строк розгляду справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача в зв'язку із чим відмовляє в задоволенні даного клопотання.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 30.11.2020 було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з'ясовано наступне.
В Солом'янській районній філії Київського міського центру зайнятості 21.02.2019 зареєструвався як такий, що шукає роботу, гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку з відсутністю підходящої роботи гр. ОСОБА_1 надано статус безробітного з 21.02.2019 згідно з наказом № НТ190221, відповідно до ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» та з 28.02.2019 наказом № НТ190416 призначено допомогу по безробіттю на підставі ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
ОСОБА_1 за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з 22.07.2019 по 02.10.2019 пройшов навчання в ПАТ «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом» за навчальною програмою «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності з курсом ділової іноземної мови».
Під час перебування на обліку в центрі зайнятості гр. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування наказу Державної фіскальної служби від 29 грудня 2018 року № 2618-о та поновлення його на посаді.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.08.2019 по справі № 640/3767/19 позовні вимоги гр. ОСОБА_1 задоволено, наказ ДФС від 29.12.2018 №2618-о щодо звільнення скасовано, з моменту винесення та поновлено його на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ Головного управління внутрішньої безпеки ДФС України.
Громадянин ОСОБА_1 25.03.2020 надав до Солом'янської РФ наказ від 02.03.2020 № 215-о про скасування наказу ДФС України від 29.12.2018 № 2618-0 «про звільнення ОСОБА_1 » та поновлення на посаді старшого оперуповноваженого з особливо важливих справ відділу оперативного забезпечення територіальних органів ДФС центральних регіонів України Головного управління внутрішньої безпеки Державної фіскальної служби України, з 03.01.2019.
Наказом Солом'янської РФ від 25.03.2020 № НТ200325 реєстрацію безробітного гр. ОСОБА_1 було припинено у зв'язку з поновленням безробітного на роботі за рішенням суду.
Згідно довідки - розрахунку Київського міського центру зайнятості від 01.04.2020 № 08-644/10-21/20 сума надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття гр. ОСОБА_1 , що був зареєстрований як безробітній в Солом'янській РФ з 21.02.2019 по 24.03.2020 підлягає поверненню відповідачем у розмірі 62 196,01 грн. за період з 28.02.2019 по 22.02.2020.
Враховуючи вищезазначене, наказом Солом'янської РФ від 02.04.2020 № 269.1-992/20 прийнято рішення, про відшкодування вартості навчання (з 22.07.2019 по 02.10.2019 - 6075,50 грн.) та надлишково виплачених коштів матеріального забезпечення на випадок безробіття (з 28.02.2019 по 22.02.2020 -56120,51 грн.) гр. ОСОБА_1 , у зв'язку з поновленням його на роботі за рішенням суду.
Солом'янська районна філія Київського міського центру зайнятості 03.04.2020 на адресу відповідача надіслано лист-повідомлення з розміром суми вартості навчання та виплаченої матеріальної допомоги безробітному гр. ОСОБА_1 для повернення коштів в добровільному порядку протягом 15 календарних днів з моменту отримання листа-повідомлення.
Вищезазначений лист відповідач отримав 08.04.2020, та як зазначив позивач станом на день слухання справи кошти не повернув.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідачможе понести грошове навантаження у подвійному розмірі, адже з одного боку, необхідно буде виплатити поновленому працівникові суму втраченого заробітку без зменшення цієї суми на розмір отриманої допомоги по безробіттю, з іншого боку, центр зайнятості має право в судовому порядку стягнути з роботодавця суму страхових коштів, виплачених працівникові з період його вимушеного прогулу, в зв'язку із чим відповідач буде притягнутий до подвійної відповідальності , що суперечить приписам ст. 61 Конституції України.
Крім того відповідач зазначив, що відповідно до приписів 2, 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають умови виплати ім. забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон) загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Пунктом 8 ст. 1 Закону передбачено, що страховий випадок - це подія, через яку: застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу; застраховані особи опинилися в стані часткового безробіття.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення", реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Виплата допомоги по безробіттю також припиняється у разі поновлення безробітного на роботі за рішенням суду (п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону).
При цьому, ч. 1 ст. 34 Закону визначено, що Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Із роботодавця утримується, зокрема, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду (ч. 4 ст. 35 Закону).
Отже, нормами чинного законодавства, зокрема, положеннями статей 34, 35 Закону визначено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов'язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Частинами 2 та 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.
Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг (ч. 3 ст. 36 Закону).
Пред'явлення громадянином ОСОБА_1 позову до суду про поновлення його на роботі не позбавляло останню права на отримання допомоги по безробіттю до його поновлення на роботі за рішенням суду, а тому не звільняє відповідача від обов'язку компенсувати вартість фактично здійснених громадянину ОСОБА_1 соціальних виплат на підставі частини 4 статті 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».
За таких обставин, оскільки рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва №640/3767/19 від 29.08.2019 визнано незаконним наказ Державної фіскальної служби України №2618 о від 29.12.2018, який став підставою для втрати заробітної плати, а в подальшому ця подія стала підставою для призначення та виплати йому допомоги по безробіттю, позивач має право на відшкодування відповідачем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у відповідності до ст.ст. 34, 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Посилання відповідача на той факт що п. ОСОБА_1 умисно не виконувала свої обов'язки або зловживала ними матеріали справи не містять.
Приймаючи до уваги все вищевикладене в сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог .
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі, у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 13, 52, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути із Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, вул. Львівська площа, 8, ідентифікаційний код 39292197) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-б, ідентифікаційний код 0491091) грошові кошти в розмірі 62196 (шістдесят дві тисячі сто дев'яносто шість) грн. 01 коп., судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн..
4. Видати наказ.
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 01.12.2020
Суддя В.І. Мельник