ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
24.11.2020Справа № 910/7863/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участі секретаря судового засідання Ципки А.М., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄГАЗ"
про визнання додаткової угоди укладеною
Представники:
від позивача: Тітов І.С.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Єгаз" про визнання додаткової угоди укладеною.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відмова відповідача укласти додаткову угоду до Договору купівлі-продажу природного газу № ХКЗ-Н-02-2019-270/13 від 19.03.2019 суперечить положенням Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018, тому просить суд визнати укладеною додаткову угоду до вказаного договору в редакції, зазначеній в прохальній частині позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 суд ухвалив: позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви: зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.
22.06.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на категорію та складність спору, суд приходить до висновку про здійснення розгляду даної справи у порядку загального позовного провадження.
Згідно з приписами статті 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 28.07.2020.
03.07.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення.
20.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив.
28.07.2020 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без участі представника відповідача.
У підготовче засідання 28.07.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в підготовче засідання не прибули.
Відповідно до ст. 177 Господарського процесуального кодексу України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.
З метою належної підготовки справи для розгляду судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 08.09.2020.
Разом з тим, підготовче засідання призначене на 08.09.2020 не відбулося у зв'язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на навчанні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність призначення підготовчого засідання на іншу дату.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2020 суд ухвалив: підготовче засідання призначити на 06.10.2020.
У підготовче засідання 06.10.2020 прибули представники сторін.
У підготовчому засіданні 06.10.2020 судом з'ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10.11.2020.
У судове засідання 10.11.2020 прибув представник позивача. Представники відповідача в судове засідання не прибули.
У судовому засіданні оголошено перерву до 24.11.2020.
У судове засідання 24.11.2020 прибув представник позивача, який підтримав позовні вимоги. Представники відповідача в судове засідання не прибули.
За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 24.11.2020, за відсутності представника відповідача, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.
У судовому засіданні 24.11.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
19.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РГК Трейдінг» (в подальшому перейменовано в ТОВ «Єгаз») (продавець) та ТОВ «Харківгаз збут» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № ХКЗ-Н-02-2019-270/13 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується передати покупцеві у 2019 році природний газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що природний газ передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
За змістом п. 3.2 Договору передача газу за цим договором здійснюється шляхом надання оператору ГТС сторонами торгових сповіщень (в розумінні Кодексу ГТС) на відчуження/набуття природного газу, в якому зокрема зазначаються обсяги природного газу, визначені покупцем (заявка покупця) згідно з пунктом 2.1 цього договору. У разі відхилення оператором ГТС торгових сповіщень по незалежним від продавця причинам (в тому числі, якщо зазначені в торговому сповіщенні покупця обсяги відрізняються від обсягів, визначених в пункті 2.1 цього договору), продавець не несе відповідальність за невиконання умов цього договору в частині передачі природного газу. Приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.
Пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що ціна за 1000 кубічних метрів газу становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Всього до сплати за 1000 куб. м. разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Додатковими угодами до Договору сторони погоджували обсяг природного газу, який має бути переданий на користь позивача за кожен місяць окремо, а також його ціну.
Пунктом 1 Додаткової угоди № 10 доповнено пункт 2.1 розділу 2 Договору абзацом десятим у наступній редакції: «продавець передає покупцеві з 01.01.2020 по 31.01.2020 природний газ обсягом до 41730,103 тис. куб. метрів».
Разом з тим, додатковою угодою № 10 від 11.12.2019 Договір доповнено п. 5.1 розділу 5 Договору підпунктами 5.1.8 та 5.1.9 у наступній редакції:
« 5.1.8. Ціна за 1000 куб.м природного газу з 01.12.2019 по 31.12.2019 (включно) - 4276,6958 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 5132,035 грн.
5.1.9. Ціна за 1000 куб.м кубічний природного газу з 01.01.2020 по 31.01.2020 (включно) - 5500,00 грн., крім того податок на додану вартість - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6600,00 грн.».
Постановою Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020 «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» були внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» в частині визначення ціни продажу/постачання НАК «Нафтогаз України» природного газу з 01.01.2020 відповідно до пунктів 7, 8 і 11 Положення.
У результаті прийняття цієї постанови, на думку позивача, ціна продажу ТОВ «Харківгаз Збут» природного газу для потреб побутових споживачів у січні 2020 року, відповідно до постанови КМУ від 19.10.2018 № 867, повинна становити разом з податком на додану вартість - 5,58 грн. за 1 куб м.
З метою приведення договірних відносин між ТОВ «Харківгаз Збут» та ТОВ «Єгаз» до вимог постанови КМУ №17, позивач ініціював внесення змін до договору в частині ціни природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року, а саме: встановити ціну за 1 куб.м. природного газу у розмірі - 5,58 грн. за 1 куб м., шляхом направлення відповідачу проекту відповідної додаткової угоди.
Спір у справі виник у зв'язку з відмовою відповідача укладати відповідну додаткову угоду до Договору в частині визначення ціни на постачання природного газу за січень 2020 року.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 19.10.2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №867 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу» (надалі - «Положення»).
Пунктом 1 Положення визначено обсяг та умови виконання спеціальних обов'язків, що покладаються на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (далі - спеціальні обов'язки), зокрема для забезпечення стабільності, належної якості та доступності природного газу, підтримання належного рівня безпеки його постачання споживачам без загрози першочерговій цілі створення повноцінного ринку природного газу, заснованого на засадах вільної конкуренції з дотриманням принципів пропорційності, прозорості та недискримінації. Це положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов'язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності.
Таким суб'єктом, на якого покладені спеціальні обов'язки відповідно до вимог даного Положення, є ТОВ «Харківгаз Збут», що вбачається з додатку до Положення, яким визначено перелік постачальників природного газу, на яких покладено спеціальні обов'язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям. Позивач має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу та, зокрема, здійснює постачання природного газу населенню на території Харківської області.
Відповідно до пункту 7 Положення постачальник природного газу, який має ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем, релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються для провадження її виробничо-комерційної діяльності) або державним підприємством України «Міжнародний дитячий центр «Артек» та є постачальником такого споживача у місяці (місяцях) постачання з 1 листопада 2018 року по 1 липня 2020 року, має право подати до НАК «Нафтогаз України» заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві. У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, встановлених законодавством.
Згідно абзацу другого пункту 7 Положення НАК «Нафтогаз України» не має права до 1 липня 2020 року відмовити в задоволенні зазначеної заявки.
Відповідно до п. 13 Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) з 1 січня 2020 року НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем) на відповідні періоди поставки (місяць або квартал), але не вище середньої арифметичної ціни газу, за якою Компанія пропонує газ промисловим споживачам за умови попередньої оплати до відповідного періоду поставки газу (місяць або квартал). Вимоги щодо граничного рівня ціни застосовуються окремо до кожного періоду поставки.
Отже, відповідно до умов Положення (в редакції, що діяла до змін, внесених Постановою КМУ № 17 від 24.01.2020) НАК «Нафтогаз України» здійснювала продаж/постачання природного газу з 01 січня 2020 року по 31 січня 2020 року за ціною, що визначалась на рівні 5,50 гривень без урахування податку на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього разом з податком на додану вартість - 6,60 гривень.
В подальшому 24.01.2020 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про внесення змін до Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», якою внесені зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №867 від 19.10.2018 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу».
Абзац п'ятий пункту 6 Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 викладено в такій редакції: «З 1 січня 2020 року ціна придбання природного газу не може бути вищою за ціну продажу природного газу, визначену відповідно до пункту 13 цього Положення, за вирахуванням торговельної надбавки (націнки) НАК «Нафтогаз України» на рівні 1,917 відсотка зазначеної ціни».
Пункт 13 Постанови КМУ № 867 від 19.10.2018 викладено в такій редакції: « 13. З 1 січня 2020 року НАК «Нафтогаз України» здійснює продаж/постачання природного газу відповідно до пунктів 7, 8 і 11 цього Положення за цінами, що встановлюються продавцем (постачальником) і покупцем (споживачем), але не вище рівня, який, зокрема, враховує середньоарифметичне значення фактичних цін (End of Day) природного газу на наступну добу поставки газу (Day-Ahead and Weekend) на нідерландському газовому хабі (ТТF) за період 1-22 числа місяця постачання газу відповідно до інформації біржі Powernext/EEX, різницю (спред) між ціною на хабі TTF та кордоні України і тариф на послуги транспортування природного газу для точки входу в Україну на міждержавному з'єднанні з Польщею/Словаччиною/Угорщиною».
У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.
Саме спрямованість цього принципу поставити заслін ущемленню прав і свобод людини з боку влади робить його важливою гарантією безпеки людини і громадянина, їх довіри до держави, про що вірно зазначається в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України.
У контексті наведеного вбачається, що 24.01.2020 Кабінет Міністрів України, приймаючи постанову КМУ №17 змінив ціну на продаж/постачання природного газу з 1 січня 2020 року, надавши нормативно-правовому акту зворотної дії в часі.
Після прийняття даної постанови на офіційному веб-сайті НАК «Нафтогаз України» опубліковано повідомлення, що у січні 2020 року оптова ціна на природний газ для потреб населення, виробників тепла та інших захищених споживачів, яким НАК «Нафтогаз України» постачає газ в рамках спеціальних обов'язків (ПСО), становитиме 4,65 грн. за кубометр (без врахування ПДВ, націнки газзбутів та витрат на транспортування газу магістральними і розподільними трубопроводами). Нова ціна була розрахована НАК «Нафтогаз України» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №17 від 24.01.2020.
Зі змісту Положення вбачається, що ТОВ «Єгаз» не є суб'єктом на якого покладені будь-які спеціальні обов'язки відповідно до Положення, відтак обов'язки, визначені даним Положенням, в тому числі в частині застосування ціни, не розповсюджуються на ТОВ «Єгаз», що спростовує правову позицію позивача відносно розповсюдження дій Постанови КМУ №867 від 19.10.2018, з у рахуванням змін внесених Постановою КМУ №17 від 24.01.2020 на постачальника ТОВ «Єгаз».
Між тим, Положення не позбавляє постачальників природного газу, зокрема із спеціальними обов'язками, права вільно обирати оптового продавця природного газу для потреб їх господарської діяльності (абз.5 пункту 1 Положення).
Як встановлено судом, ціна природного газу в Договорі, зокрема, протягом січня 2020 року була визначена на рівні 6600,00 грн. за 1000 куб м. Така ціна в спірному періоді відповідала цінам, що встановлювались для потреб споживачів «Положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу», затвердженого постанови КМУ від 19.10.2018 №867 та тим, які пропонувалися НАК «Нафтогаз України».
Відтак ціни, що були визначені сторонами в Договорі, зокрема, в січні 2020 року не були дискримінаційними по відношенню до позивача, та як наслідок до його кінцевих споживачів, і повністю відповідали вимогам постанови КМУ від 19.10.2018 №867 до внесення змін Постановою КМУ №17 від 24.01.2020.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів врегульований статтею 188 Господарського кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Отже, частинами 2, 3 статті 188 Господарського кодексу України встановлений порядок проведення сторонами договору переговорів щодо добровільної зміни чи розірвання договору, а частиною 4 цієї статті визначено, що заінтересована сторона може звернутися до суду, якщо виник спір.
За загальним правилом відповідно до частин 1-2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається (ч. 3 статті 632 Цивільного кодексу України).
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами підписаний Договір, в якому сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема, щодо предмета, ціни та строку дії договору; договір виконаний ТОВ «Єгаз» в частині поставки природного газу в січні 2020 року.
Зокрема, на виконання умов Договору ТОВ «Єгаз» було передано ТОВ «Харківгаз Збут» в січні 2020 року природний газ в обсязі 49170735,02 м.куб. що підтверджується актом приймання-передачі природного газу та в частині обсягу сторонами не оспорюється.
Окрім того, відповідно до вимог Кодексу газотранспортної системи (надалі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, сторонами були вчинені юридично значимі дії, що передували постачанню природного газу.
Відповідно до загальних термінів, визначених в розділі 1 глави 1 Кодексу ГТС торгове сповіщення - інформаційне повідомлення відповідно до форми, встановленої цим Кодексом, що направляється оператору газотранспортної системи від замовника послуг транспортування природного газу щодо обсягів природного газу, які він відчужив або набув.
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу XIV передача природного газу, поданого в газотранспортну систему, між двома портфоліо балансування замовників послуг транспортування здійснюється шляхом надання оператору газотранспортної системи торгових сповіщень на відчуження чи набуття природного газу, що були надані оператору газотранспортної системи по відношенню до однієї газової доби. Замовник послуг транспортування має право надавати торгове сповіщення виключно після набуття/відчуження права власності на такий обсяг (об'єм) природного газу за договором купівлі-продажу природного газу (або іншою цивільно-правовою угодою) іншому замовнику послуг транспортування у відповідну газову добу на віртуальну торгову точку.
Оператор газотранспортної системи забезпечує функціонування інформаційної платформи, на якій здійснюється опрацювання наданих торгових сповіщень (п. 1 Глави 2 розділу XIV Кодексу ГТС).
Протягом січня 2020 року щодобово в розрахунковому місяці Оператором ГТС через інформаційну платформу було погоджено передачу природного газу у віртуальній точці (разом по категоріям: побутові споживачі та релігійні організації) від ТОВ «Єгаз» до ТОВ «Харківгаз Збут» в обсязі 57683350,00 м.куб. шляхом погодження торгових сповіщень, що в подальшому було відображено у відповідному акті приймання-передачі природного газу до Договору в обсязі 49170735,02 м.куб. (обсяг, що становить частину із загального, зокрема, для потреб побутових споживачів), який сторонами не оспорюється.
Таким чином, в січні 2020 року договір в частині поставки товару виконаний.
Відповідно до п. 7 р. 6 гл. XII Кодексу ГТС алокація відборів природного газу споживача можлива тільки на замовника послуг транспортування природного газу, що є діючим постачальником такого споживача згідно з даними Реєстру споживачів постачальника, та відноситься на нього оператором газотранспортної системи до моменту припинення постачання природного газу такому споживачу в установленому порядку, крім випадків, передбачених нижче.
Отже, алокація в розумінні Кодексу ГТС є визначенням обсягу фактично поданого/відібраного природного газу до/з газотранспортної системи замовником послуг транспортування в розрахунковому періоді.
В подальшому зазначені обсяги були відображені Оператором ГТС за січень 2020 року, відповідно до встановлених Кодексом ГТС процедур, в алокаціях на ТОВ «Харківгаз Збут».
Відтак, зміна ціни на вже переданий відповідачу природний газ відповідно до умов Договору, та з дотриманням вже закінчених процедур передачі природного газу, в порядку передбаченому Кодексом ГТС, через торгові сповіщення та здійснення остаточних алокацій щодобових подач та відборів природного газу в січні 2020 року, є недопустимим і суперечить вимогам статті 632 Цивільного кодексу України.
Твердження позивача про завдання йому збитків у розмірі 41795124,77 грн у зв'язку з відмовою відповідача укладати спірну додаткову угоду судом до уваги не беруться, оскільки, не входять до предмета розгляду даної справи.
Разом з тим, позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом до особи, внаслідок дій якої позивачу були завдані відповідні збитки, у порядку окремого позовного провадження.
З огляду на встановлені вище обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 04.12.2020
Суддя Ю.В. Картавцева