вул. Солом'янська, 2-а, м. Київ, 03110
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Унікальний номер справи 761/14925/19 Апеляційне провадження № 22-ц/824/10230/2020Головуючий у суді першої інстанції - Макаренко І.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.
02 грудня 2020 року Київський апеляційний суд у складі:
суддя-доповідач Оніщук М.І.,
судді Шебуєва В.А., Крижанівська Г.В.,
секретар Ющенко Я.М.,
за участю:
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Гриненка С.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Скай Банк» про стягнення коштів,
У квітні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до Акціонерного товариства «Скай Банк», згідно з яким, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, просила: стягнути з Акціонерного товариства «Скай Банк» на її користь 123 237 грн. 46 коп. пені та інших збитків за несвоєчасне повернення суми вкладу та нарахованих відсотків відповідно до умов укладеного депозитного договору - Угоди-Заяви № 1016/980/9620 від 12.11.2018 року.
В обґрунтування позовних вимог вказувала, що 12.11.2018 року уповноважена нею на підставі довіреності особа - ОСОБА_1 вніс в касу Київського відділення № 1 АТ «Скай Банк» 145 000 грн. 00 коп.
При цьому, з підписанням Угоди-Заяви № 1016/980/9620 від 12.11.2018 року про надання послуг з розміщення банківського вкладу в національній/іноземній валюті внесені кошти були зараховані на відкритий депозитний рахунок строком на 91 день з виплатою відсотків щомісячно.
11.02.2019 року, тобто після спливу терміну дії укладеного договору, ОСОБА_1 звернувся в банк для отримання готівкою коштів по вкладу та нарахованих відсотків.
Разом з тим, банк відмовив в можливості отримати внесені кошти через неможливість верифікації (ідентифікації) представника за наданою довіреністю у зв'язку зі зміною паспорта довіреної особи.
Крім того, 07.03.2019 року ОСОБА_1 отримав від відповідача лист, в якому було зазначено, що для отримання вкладу готівкою через касу банка з нарахованими процентами на підставі довіреності йому необхідно надати відповідний витяг з Єдиного реєстру довіреностей з метою підтвердження дії довіреності або скористатися платіжною карткою безпосередньо.
За вказаних обставин, а також посилаючись на протиправність вищенаведених дій банку, позивач звернувся до суду з цим позовом, який просив задовольнити у повному обсязі.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2029 року у задоволенні позову відмовлено (а.с. 70-72).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Так, в обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, адже безпідставною невидачею коштів у визначений договором день, що підтверджено належними та допустимими доказами, відповідач порушив умови укладеного депозитного договору та вимоги Закону України «Про банки та банківську діяльність».
При цьому, зазначає, що оскаржуване рішення постановлено судом першої інстанції у вихідний день (а.с. 85-89).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 03.02.2020 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 07.12.2019 року закрито (а.с. 110).
Постановою Верховного Суду від 24.06.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано ухвалу Київського апеляційного суду від 03.02.2020 року. Справу № 761/14925/19 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 137-141).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 14.07.2020 року справу призначено до розгляду (а.с. 145, 146).
Протокольною ухвалою Київського апеляційного суду від 16.09.2020 року ОСОБА_1 залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача - ОСОБА_3 (а.с. 157).
16.09.2020 року до Київського апеляційного суду надійшов запит Шевченківського районного суду м. Києва про направлення справи до суду першої інстанції для виправлення описки в даті ухвалення рішення (а.с. 152).
21.09.2020 року справа направлена до суду першої інстанції (а.с. 160).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2020 року виправлено описку, допущену в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва у даній справі, а саме: вказано правильну дату його ухвалення - "12 грудня 2019 року" (а.с. 161).
Постановою Київського апеляційного суду від 30.11.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2020 року - без змін (а.с.178-181).
Позивач у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав її необгрунтованості та безпідставності.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 12.11.2018 року між АТ "Скай Банк" та ОСОБА_1 , який діяв на підставі довіреності № 2896, посвідченої Приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Полтавської області Шимкою О.М, було укладено Угоду-Заяву № 1016/980/9620 про надання послуг з розміщення банківського вкладу в національній валюті на ім'я ОСОБА_3 у сумі 145 000,00 грн. строком з 12.11.2018 року по 11.02.2019 року з можливістю автопролонгації на новий строк.
При цьому, відповідно до п.п. 1.1.9.1 та 1.1.9.2 Угоди-Заяви виплата суми процентів та суми вкладу здійснюється на поточний/картковий/вкладний (депозитний) рахунок вкладника, зазначений у цій Угоді-Заяві. Згідно з приміткою до вказаних пунктів Угоди-Заяви, інший, ніж визначений, порядок виплати коштів, а саме, готівкою через касу Банку, передбачений лише для вкладів в іноземній валюті.
08.02.2019 року представником вкладника ОСОБА_1 була подана заява про відмову від автопролонгації (вхід. № 579 від 08.02.2019 року) з проханням повернути суму вкладу з нарахованими процентами на картковий рахунок № НОМЕР_1 , який вкладник (його представник) зазначив в Угоді-Заяві про розміщення банківського вкладу (а.с. 56).
11.02.2019 року банком повернуто суму вкладу на картковий рахунок вкладника( ОСОБА_3 ), згідно умов договору, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 41-43) та не заперечувалося у судовому засіданні ОСОБА_1
11.02.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про повернення вкладу з нарахованими процентами шляхом їх видачі з каси банку без використання платіжної картки.
Листом від 07.03.2019 року банк повідомив ОСОБА_1 , що для отримання вкладу за нарахованими процентами на підставі довіреності йому необхідно надати відповідний витяг з Єдиного реєстру довіреностей з метою підтвердження дії довіреності або скористатись платіжною карткою безпосередньо.
11.03.2019 року на підставі отриманого від ОСОБА_1 скороченого витягу з Єдиного реєстру довіреностей з каси банку були виплачені грошові кошти, а саме сума вкладу з нарахованими процентами у загальному розмірі 146 106 грн. 96 коп., про що свідчить заява про видачу готівки № 17836 від 11.03.2019 року.
Крім того, 03.04.2019 року з каси банку були виплачені нараховані за період з 11.03.2019 року по 03.04.2019 року проценти у розмірі 257 грн.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або доходів в іншій формі на умовах та в порядку встановлених договором.
Згідно зі ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Разом з тим, у відповідності до положень ст. 526 України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством.
Водночас, як передбачено ч. 6 ст. 10 Закону України "Про захист прав споживачів", виконавець не несе відповідальності на невиконання, прострочення виконання або інше неналежне виконання зобов'язання та недоліки у виконаних роботах або наданих послугах, якщо доведе, що вони виникли з вини самого споживача чи внаслідок дії непереробної сили.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 614 ЦК України).
Звертаючись до суду з позовом, позивач, як на підставу для його задоволення, вказував, що 11.02.2019 року, тобто після спливу терміну дії укладеного договору, він звернувся в банк для отримання готівкою коштів по вкладу та нарахованих відсотків, проте банк, відмовив в можливості отримати внесені кошти через неможливість верифікації (ідентифікації) представника за наданою довіреністю у зв'язку зі зміною паспорта довіреної особи, та, як наслідок протиправно не виплатив належні йому кошти у встановлений договором строк.
Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказані твердження позивача щодо несвоєчасного повернення банківського вкладу спростовуються наявною в матеріалах справи випискою по особовим рахункам позивача за період з 01.01.2019 року по 03.04.2019 року, з якої вбачається, що 11.02.2019 року, враховуючи відмову вкладника від автопролонгації договору, висловлену у заяві від 08.02.2018 року за вх. № 579, сума вкладу з нарахованими процентами у розмірі 145 665 грн. 16 коп. була перерахована банком на картковий рахунок ОСОБА_3 , що відповідає умовам п.п. 1.1.9.1 та 1.1.9.2 Угоди-Заяви від 12.11.2018 року.
Тобто, із спливом строку, зазначеного у договорі банківського вкладу, зобов'язання з повернення вкладу з нарахованими процентами були виконані банком шляхом перерахуванням коштів на картковий рахунок вкладника на умовах, в строк та в порядку, передбаченими Угодою-Заявою та чинним законодавством України.
Також, слід зазначити, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється, зокрема, у разі скасування довіреності особою, яка її видала.
Відповідно до п. 10.8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджених постановою НБУ від 12.11.2003 року за № 492 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) відкриття вкладного (депозитного) рахунку однією фізичною особою на ім'я іншої фізичної особи може здійснюватися на підставі довіреності, засвідченої в установленому законодавством порядку.
За змістом п. 10.13 Інструкції з метою використання рахунку довірена особа має пред'явити паспорт або інший документ, що посвідчує особу, документ, виданий контролюючим органом, що засвідчує її реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (для резидентів) і підтвердити свої повноваження щодо розпорядження рахунком. На підставі цих документів уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію та верифікацію довіреної особи.
Як передбачено п. 2.9 Інструкції, банк має право витребувати від клієнта інші документи та відомості, крім визначених цією Інструкцією, з метою ідентифікації та верифікації його особи, змісту діяльності та фінансового стану.
При цьому, наказом Міністерства юстиції України від 28.12.2006 року за № 111/5 запроваджений Єдиний реєстр довіреностей та затверджений Порядок реєстрації довіреностей, у п. 2.2 якого зазначено, що реєстрація довіреностей (їх дубликатів), посвідчених посадовими, службовими особами, перерахованими в ч. 3 ст. 245 ЦК України, ст.ст. 37, 38 Закону України "Про нотаріат", а також відомості про припинення їх дії, здійснюється в Єдиному реєстрі за заявою довірителя про реєстрацію таких довіреностей.
Отже, враховуючи встановлений в Угоді-Заяві порядок видачі депозитних коштів, а також те, що можливість витребування банком від позивача витягу з Єдиного реєстру довіреностей з метою перевірки строку повноважень та її чинності передабчена вищеневаденими вимогами законодавства, твердження апелянта про несвоєчасне отримання ним коштів через вищенаведені дії відповідача, які він вважає протиправними, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях самого позивача.
Також, слід зазначити, що банк в даному випадку діяв в інтересах вкладника, оскільки ОСОБА_1 діяв від імені вкладника на підставі довіреності, яка могла бути скасованою довірителем, а тому для забезпечення інтересів вкладника вимагав від повіреної особи витяг з реєстру довіреностей.
У свою чергу, у відповідності до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено вимогами ст.ст. 77, 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Також, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року, предметом доказування є факти, якими обґрунтовуються заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Таким чином, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за недоведеністю позивачем останніх. При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Посилання апелянта на те, що оскаржуване рішення постановлено судом першої інстанції у вихідний день, колегія суддів відхиляє, адже зазначена у рішенні першої інстанції дата ухвалення рішення - 07.12.2019 року є опискою, яка була виправлена ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12.10.2020 року.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін.
Також слід зауважити, що дана справа віднесена процесуальним законом до категорії малозначних справ, а тому, в силу положень ч. 6 ст. 19 та ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 грудня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 , правонаступником якої є ОСОБА_1 , до Акціонерного товариства «Скай Банк» про стягнення коштів, - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складений 07 грудня 2020 року.
Суддя-доповідач М.І. Оніщук
Судді В.А. Шебуєва
Г.В. Крижанівська