Справа № 409/1465/16-к
Провадження №11-кп/991/72/20
Головуючий колегії суддів ВАКС: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
08 грудня 2020 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
іншої особи, права, свободи та інтереси якої зачіпаються - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого - ОСОБА_2 , членів колегії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від розгляду справи № 409/1465/16,
До початку судового розгляду клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 про поновлення йому строку на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 29 жовтня 2020 року, його захисником - ОСОБА_7 було заявлено відвід колегії суддів у складі головуючого ОСОБА_2 , членів колегії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від розгляду справи № 409/1465/16 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України (за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості).
Прокурор ОСОБА_6 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення заяви про відвід.
Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про відвід колегії суддів.
Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Згідно із ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Положення статей 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відчуття упередженості - це формування у судді до тієї чи іншої людини, яка є учасником судового розгляду, власного ставлення, заснованого не на об'єктивному критерії, а на особистих симпатіях або антипатіях.
Норма про відвід гарантує неупередженість у здійсненні правосуддя, проте відповідно до положень кримінального процесуального кодексу заявлений відвід має бути мотивований.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п.1 ст.6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, враховуючи особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (i) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та серед інших аспектів його склад достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Однак, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Відповідно до п.п. 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів, при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що заява захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів не містить підтвердження наявності упередженості у членів колегії суддів під час розгляду даної справи. А відтак - підстави для його задоволення відсутні.
Керуючись ст.ст. 75, 80 - 81 КПК України, колегія суддів -
Заяву захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі головуючого - ОСОБА_2 , членів колегії - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від розгляду справи № 409/1465/16 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4