08 грудня 2020 року м. Чернівці
справа № 725/4572/20
Чернівецький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Половінкіна Н. Ю. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Чернівці про встановлення факту,
встановив:
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Шевченківського районного суду міста Чернівці про встановлення факту дослівного списування (запозичення) Шевченківським районним судом міста Чернівці при виготовленні 34-х з 35-и абзаців мотивувальної частини рішення від 11 жовтня 2019 року у цивільній справі № 727/11669/17 з текстів процесуальних документів управління освіти Чернівецької міської ради.
Ухвалою Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у даній справі.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та звільнення від сплати судового збору.
Зазначає, що представник апелянта за довіреністю отримав оскаржувану ухвалу в Першотравневому районному суді міста Чернівці 05 листопада 2020 року.
Як підставу для звільнення від сплати судового збору вказує, що апелянт знаходиться на окупованій території, де з обігу вилучена національна валюта України - гривня, немає банківських установ, приєднаних до української банківської системи, також відсутній поштовий і ускладнений інший зв'язок з учасником процесу.
Вказані клопотання не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Справа №725/4572/20 Головуючий у 1 інстанції Галичанський О.І.
Провадження №22-ц/822/1098/20 Доповідач Половінкіна Н.Ю.
Відповідно до частини 1, 2 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Частиною 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
З огляду на отримання представником апелянта копії ухвали Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року- 05 листопада 2020 року, останнім днем подачі апеляційної скарги було 20 листопада 2020 року.
Апеляційна скарга подана засобами поштового зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження - 23 листопада 2020 року що підтверджується відстеження поштового відправлення №0318800006295.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим право суду на поновлення строку не є безмежним. У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики Європейського Суду з прав людини слідує, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду.
Враховуючи, що ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року отримана представником апелянта 05 листопада 2020 року, а апеляційна скарга подана з пропуском строку на апеляційне оскарження рішення суду та апелент не зазначає поважність причин такого пропуску, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою, третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системиі захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Таким чином, вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору здійснюється у відповідності до загальних принципів цивільного судочинства, зокрема, принципу змагальності, відповідно якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).
Констатація заявником скрутного матеріального становища без надання доказів на підтвердження цих обставин не може вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, що узгоджується зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, звільнити, розстрочити чи відстрочити сплату судового збору суд може за наявності відомостей про майновий стан заявника.
ОСОБА_1 до клопотання про звільнення від сплати судового збору не надав жодних документів, які б підтверджували його скрутний майновий стан та неспроможність сплатити судовий збір, проїзний документ та листок непрацездатності не свідчить про скрутни матеріальний стан апелянта.
Обставини зазначені в клопотанні, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки в жодній мірі не характеризують майновий стан заявника та не свідчать про наявність умов, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» є підставою для відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» фізичною особою за подання до суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить, 420,4 грн.(2012 грн.*0,2)
Таким чином, апеляційна скарга підлягає оплаті судовим збором в сумі 420,4 грн., за такими реквізитами: рахунок одержувача: UA308999980313111206080024002, одержувач Чернівецьке УК м. Чернівці, 22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37978173, банк одержувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, назва суду Чернівецький апеляційній суд.
Згідно ч.2,3 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена
з порушенням вимог встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі ст. 357 ч. 4 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року підлягає залишенню без руху з наданням строку десять днів з дня отримання копії даної ухвали для виправлення зазначених вище недоліків подавши до апеляційного суду документи що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та на звернення до суду з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.ст.185, 356, 357, ЦПК України, суддя
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року залишити без задоволення.
Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першотравневого районного суду міста Чернівці від 12 жовтня 2020 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського районного суду міста Чернівці про встановлення факту залишити без руху.
Для усунення недоліків надати ОСОБА_1 строк десять днів з моменту отримання цієї ухвали про що повідомити за адресою: АДРЕСА_1 .
Документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону надати апеляційному суду Чернівецької області у зазначений строк.
Роз'яснити, що у разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали апеляційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Ю. Половінкіна