08 грудня 2020 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
Головуючого, суддіОСОБА_1 ,
Суддів:ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засіданняОСОБА_4 ,
прокурораОСОБА_5 ,
засудженого (в режимі відеоконференції)ОСОБА_6 ,
захисника засудженого ОСОБА_6 , адвокатаОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 жовтня 2020 року щодо, -
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, -
засудженого вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.08.2018 року за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді чотирьох років шести місяців позбавлення волі.
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання захисника засудженого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , щодо ОСОБА_6 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Головуючий у І інст. ОСОБА_8 ; Єдиний унікальний номер 727/6577/17; суддя-доповідач ОСОБА_1 ; провадження № 11-кп/822/469/20; катег.: ст. 81 КК Укр.
В апеляційній скарзі та доповненнях до неї захисник засудженого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , просить ухвалу суду скасувати і постановити нову, якою умовно-достроково звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі, посилаючись на наявність підстав, передбачених ст. 81 КК України, тому відмова суду в задоволенні клопотання не ґрунтується на законі.
Також, в апеляційній скарзі зазначено, що засуджений з 13 березня 2018 року перебував в Чернівецькому СІЗО , виявив бажання працювати, 28 березня 2018 року був залучений до числа робітників навчально-виробничої майстерні установи, чотири рази заохочувався за сумлінне ставлення до праці, тричі оголошено подяку, діючих стягнень не має, одружений, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зв'язок з рідними підтримує шляхом телефонних дзвінків та отримання передач, в разі звільнення буде офіційно працевлаштований, повністю визнав вину, розкаюється у вчиненому злочині, звернувся до Чернівецького СІЗО із заявою про перерахування коштів потерпілим, позитивно характеризується, що свідчить про те що засуджений став на шлях виправлення, однак суд першої інстанції ці обставини до уваги не взяв, внаслідок чого прийшов до необґрунтованого висновку про відсутність підстав для умовно-дострокового звільнення ОСОБА_6 , від відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст оскаржуваного рішення, доводи захисника засудженого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , та засудженого ОСОБА_6 , в режимі відеоконференції, які підтримали апеляційну скаргу, міркування прокурора ОСОБА_5 про залишення ухвали суду без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження в межах поданої апеляційної скарги та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Згідно з ст. 81 КК України, до осіб засуджених за умисний злочин умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після відбуття не менше двох третин строку покарання призначеного судом.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Відповідно до ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Як вбачається з матеріалів справи, вироком Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.08.2018 року ОСОБА_6 був засуджений за ч.2 ст.185, ч.2 ст.190, ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.70, ч.4 ст.70 КК України до покарання у вигляді чотирьох років шести місяців позбавлення волі. Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 16.10.2018 року вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16.08.2018 року було змінено та зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання перебування його під вартою з 13 березня 2018 року по день набрання вироку законної сили. Постановою Верховного Суду від 12.11.2019 року на підставі ч.5 ст.72 КК України було зараховано ОСОБА_6 у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 13.03.2018 року по 16.10.2018 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
На час звернення до суду засуджений відбув 2/3 строку покарання, до закінчення відбуття строку покарання залишилось 1 рік 4 місяці 13 днів.
За період відбування покарання ОСОБА_6 за власним бажанням був залучений до числа робітників навчально-виробничої майстерні установи для проведення безоплатних робіт, пов'язаних із благоустроєм установи до двох годин на добу, рішенням дисциплінарної комісії чотири рази заохочувався, а саме тричі оголошено подяку та один раз знято раніше накладене стягнення, був залучений до числа робітників господарської обслуги установи, однак відрахований у зв'язку із відсутністю бажання працювати, про що свідчить наявна в матеріалах справи заява засудженого.
Разом з тим, з характеристики (а.с. №116) видно, що він з часу прибуття до установи по теперішній час був лише зарахований до числа робітників господарської обслуги установи та не працював, мав збитки завдані скоєним злочином, які не відшкодовував до 22 жовтня 2020 року, відповідних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став.
З наявного у справі засудженого витягу з рішення комісії установи з розгляду заяв (аркуш особової справи 160) видно, що ОСОБА_6 було відмовлено у задоволенні заяви про застосування пільг, передбачених ст.82 КК України, а саме заміна невідбутої частини покарання більш м'яким покаранням, у зв'язку з тим, що під час відбування покарання ОСОБА_6 лише «стає на шлях виправлення».
Також, з пояснень представника ДУ «Чернівецький слідчий ізолятор» ОСОБА_9 наданих суду першої інстанції видно, що засуджений ОСОБА_6 , був звільнений від виконання трудових обов'язків в установі за власним бажанням, оскільки відмовився працювати, що також спростовує доводи захисника про те, що засуджений став на шлях виправлення.
Оскільки в матеріалах особової справи містяться документи у яких зроблено висновок, що засуджений ОСОБА_6 не став на шлях виправлення і ставленням до праці не довів своє виправлення, тому те що він на даний час відбув більше двох третин строку покарання та 22 жовтня 2020 року відшкодував завдану злочином шкоду, не може бути підставою для вирішення питання про його умовно-дострокове звільнення.
У зв'язку з цим, апеляційний суд приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_6 відбув більше двох третин строку покарання, однак на шлях виправлення не став та своїм ставленням до праці не довів своє виправлення, тому суд першої інстанції правильно відмовив йому в задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання у виді позбавлення волі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 407, 418, 537 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу, захисника засудженого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 06 жовтня 2020 року про відмову в задоволенні клопотання , захисника засудженого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_6 від відбування покарання у виді позбавлення волі, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий, суддя [підпис]ОСОБА_1
Судді:[підпис]ОСОБА_2
[підпис]ОСОБА_3
Копія, згідно з оригіналом
Суддя Чернівецького апеляційного суду ______________ ОСОБА_1
08.12.2020 М. П. (підпис)