Провадження № 33/821/543/20 Справа №706/918/20Головуючий у І інстанції Олійник М.Ф.
Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О.
04 грудня 2020 р. м.Черкаси
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1 , непрацюючий,
визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, та з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 420,40 грн.,
Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 23.08.2020 о 09 год. 25 хв. по вул. Каравайського в м. Христинівці керував автомобілем ВАЗ-21081, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Тобто, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2020 року, а провадження щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також просив викликати у судове засідання свідків, вказаних у протоколі та передослідити фактичні обставини провадження.
В обґрунтування доводів апеляції ОСОБА_1 зазначив, що на його думку, постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, постановленою з грубим порушенням норм матеріального права та процесуального права, без з'ясування фактичних обставин справи.
Апелянт вважає, що суддя місцевого суду в порушення вимог закону та за відсутності належних і допустимих доказів притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 зазначив про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували його вину.
Крім того, апелянт зазначив, що вказані у протоколі про адміністративне правопорушення свідки не були очевидцями його розмови із поліцейськими.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
Відповідно до ст.252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вважаю, що вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримано у повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин наведених у постанові, підтверджується зібраними у справі доказами. Висновки, які викладені в постанові суду відповідають матеріалам справи і фактичним обставинам події.
При винесенні постанови суддею було вжито заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження матеріалів справи.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано встановив наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 397188 від 23.08.2020 (а.с.1);
- даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3);
- даними пояснень ОСОБА_2 (а.с.4);
- даними пояснень ОСОБА_3 (а.с.5);
Таким чином, фактичні обставини щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП судом першої інстанції встановлені цілком вірно.
Даючи оцінку вищевказаним доказам, апеляційний суд дійшов висновку про правильність встановлення уповноваженою посадовою особою факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків, незважаючи на причини такої відмови, що і стало підставою для складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Будь-які докази відсутності вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в матеріалах справи відсутні і правопорушником суду апеляційної інстанції не надані.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю доведена зібраними та перевіреними у справі доказами, яким дана належна юридична оцінка, та які узгоджуються між собою та у своєму взаємозв'язку і у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 ..
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, а судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а також не встановлено фактичні обставини провадження у зв'язку з чим необхідно її скасувати і закрити провадження у справі, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу, оскільки в суді апеляційної інстанції не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що суддя місцевого суду в порушення вимог закону та за відсутності належних і допустимих доказів притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, то дане твердження не заслуговує на увагу, оскільки спростовується всією сукупністю вищезазначених доказів у своєму взаємозв'язку.
Щодо того, що ОСОБА_1 зазначив про те, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаним доказом у даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували його вину, то на думку судді судової палати суду апеляційної інстанції винуватість водія ОСОБА_1 доведена, не тільки даними протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, а всією сукупністю доказів, зазначених у мотивувальній частині вказаної постанови у своєму взаємозв'язку.
Таким чином, з урахуванням наведеного приходжу до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли об'єктивно спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано.
На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2020 року - залишити без задоволення, а постанову Христинівського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2020 року, щодо ОСОБА_1 , - без змін.
Постанова є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Суддя М. О. Ятченко