Провадження № 11-кп/821/725/20 Справа № 694/529/17 Категорія: ст.78 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
30 листопада 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5
прокурораОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року, якою відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чичиркозівка Звенигородського району Черкаської області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, не одружений, раніше судимого (судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена), за даною справою засуджений 30.11.2017 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч.3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,
скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.11.2017 року та направлено засудженого для відбування покарання, згідно з вироком суду,
Начальник Звенигородського міськрайонного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_9 звернувся до суду з поданням про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_8 .
Клопотання обґрунтовано тим, що 17.01.2018 року при постановці на облік в Звенигородському міськрайонному секторі з питань пробації засудженому 3 ОСОБА_10 було роз'яснено порядок та умови відбування покарання з випробуванням його права та покладені на нього судом обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; - працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державно служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу). За результатами проведеної бесіди засуджений дав підписку про ознайомлення, а також був попереджений про відповідальність осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 166 КВК України, що являється поважними причинами неявки засудженого на реєстрацію, також цим же числом засуджений був ознайомлений з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію та проведена бесіда про наслідки, які наступають у разі ухилення від відбування покарання, систематичного порушення громадського порядку та вчинення нового злочину.
26.01.2018 року із засудженим під підпис, проводилась індивідуально-профілактична бесіда, під час якої йому додатково роз'яснювались порядок та умови відбування покарання та наслідки, які наступають у разі їх невиконання згідно вимог ст.166 КВК України. Але, не зважаючи на проведену профілактично-роз'яснювальну роботу, засуджений ОСОБА_8 порушив обов'язок встановлений судом, а саме офіційно не працевлаштувався, а за направленням уповноваженого органу з питань пробації до органу державної служби зайнятості звернувся, проте не виявив бажання отримати направлення на працевлаштування, побажав отримати лише консультаційні послуги з питань працевлаштування та реєстрації в службі зайнятості, чим порушив вимоги ст. 76 ч.2 п.3 КК України. Згідно наданого ОСОБА_8 письмового пояснення (а.с. 37) від 09.12.2018 року, «я не зміг працевлаштуватися до приватного підприємця в м.Ватутіне та с.Чичиркозівка, так як мене не хочуть брати на роботу через судимість.», «Звенигородський центр зайнятості дав направлення на роботу в АТБ м.Звенигородка. Так як у мене хворіє дружина і є мала дитина, я не можу їздити на роботу до м.Звенигородка. Прошу дати направлення до Ватутінського центру зайнятості.» За вищевказане порушення 09.02.2018 року до ОСОБА_8 застосоване застереження у виді винесення письмового попередження про звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання (а.с.38). Засудженому було додатково роз'яснено обов'язки, покладені на нього судом, порядок та умови відбування покарання та наслідки, які наступають у разі їх невиконання, згідно вимог ст. 166 КВК України, та в письмовому поясненні він зобов'язався звернутись до Ватутінського центру зайнятості, а також обговорити своє офіційне працевлаштування з директором СТОВ ім.Ватутіна с.Юрківка. В подальшому обов'язок суду за ст.76 ч.2 п.3 КК України «Працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державно служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу)» виконав. Згідно довідки СТОВ ім.Ватутіна с.Юрківка вих.№ 400 від 05.06.2018 року працевлаштований на посаду охоронника з 22.02.2018 року.
Під час перебування на обліку під час кожної реєстрації, з засудженим проводилась індивідуально-профілактична бесіда, під час якої йому додатково роз'яснювались порядок та умови відбування покарання та наслідки, які наступають у разі їх невиконання згідно вимог ст. 166 КВК України.
Проте засуджений ОСОБА_8 під час іспитового строку 3 рази притягувався до адміністративної відповідальності, чим порушив вимоги ст. 166 КВК України, а саме:
-06.08.2019 року притягнутий постановою Звенигородського районного суду Черкаської області до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП та йому призначено покарання у вигляді 50 годин громадських робіт;
-14.06.2020 року притягнутий Катеринопільським ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП;
-19.04.2020 року притягнутий Катеринопільським ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Таким чином засуджений систематично вчиняє правопорушення, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, що являється порушенням вимог ст. 166 КВК України. Також, згідно повідомлення Катеринопільськго ВП Звенигородського ВП ГУНП в Черкаській області, засуджений ОСОБА_8 ще двічі притягувався до адміністративної відповідальності, а сааме: за ст.124 КУпАП від 19.04.2020 року (№ДПР18 399701) та за ч.1 ст.130 КУпАП від 19.04.2020 року (№ ОБ 21349) Дані постанови направлені до Звенигородського районного суду для розгляду.
За час перебування на обліку засуджений ОСОБА_8 зарекомендував себе посередньо, один раз відмовився від направлення для працевлаштування, чим порушив обов'язок, покладений на нього судом, згідно п.3 ч.2 ст.76 КК України, систематично вчиняє адміністративні правопорушення, що, згідно ст.166 КВК України, свідчить про його небажання стати на шлях виправлення. Ураховуючи викладене, на підставі ст.78 ч. 2 КК України, ст. 166 КВК України представник Звенигородського МРВ філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області звернувся до суду з поданням стосовно засудженого ОСОБА_8 для вирішення питання про можливість скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Звенигородського районного суду від 30.11.2017 року.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.09.2020 року, подання Звенигородського міськрайонного сектору ДУ «Центр пробації» в Черкаській області задоволено. Скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженого ОСОБА_8 , призначеного вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.11.2017 року за ч.3 ст.185 КК України, та направлено засудженого ОСОБА_8 для реального відбування покарання строком на 4 роки позбавлення волі, згідно з вироком суду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22.09.2020 року та відмовити у задоволенні подання начальника Звенигородського міськрайонного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області ОСОБА_9 про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання відносно ОСОБА_8 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначав, що висновки місцевого суду в даному випадку не відповідають всім обставинам справи.
Так, суд не взяв до уваги, що засуджений ОСОБА_8 на протязі всього часу, після вироку суду, не вчинив жодного кримінального проступку та завжди своєчасно з'являвся до органів пробації, а до адміністративної відповідальності притягувався за дрібні правопорушення, які вчинив через побутові конфлікти.
Також захисник вказує, що на утриманні засудженого перебуває неповнолітня дочка та хвора мати інвалід другої групи. Засуджений ОСОБА_8 має позитивні характеристики за місцем проживання, щиро розкаявся та взяв на себе зобов'язання не вчиняти адміністративних та кримінальних правопорушень.
Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, заслухавши міркування прокурора про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 78 КК України, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Для направлення засудженого для відбування призначеного покарання під час іспитового строку згідно з ч. 2 ст. 78 достатньо невиконання ним хоча б однієї із двох умов: 1) невиконання покладених на нього обов'язків, визначених у ст. 76, або 2) систематичного вчинення правопорушень, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У цьому випадку суд зобов'язаний направити засудженого для відбування покарання, призначеного за вироком.
Колегія суддів апеляційного суду знаходить, що згадані місцевим судом обставини обґрунтування скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного судом покарання є достатніми та переконливими.
Так, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 засуджений 30.11.2017 року Звенигородським районним судом Черкаської області за ч.3 ст.185 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75,76 КК України звільнений від відбування призначеного покарання із випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. На підставі п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України на обвинуваченого покладено обов'язки: - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; -повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи; - не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; - працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу) (а.с. 2-3).
17.01.2018 року при постановці на облік в Звенигородському міськрайонному секторі з питань пробації ОСОБА_8 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання з випробуванням та покладеними на нього судом обов'язками, а також негативно-правовими наслідками, що наступають за невиконання обов'язків покладених на нього судом, про що свідчить підписка, розписка, пояснення засудженого, які долучені до особової справи. Під час перебування на обліку під час кожної реєстрації, з засудженим проводилась індивідуально - профілактична бесіда, під час якої йому додатково роз'яснювались порядок та умови відбування покарання та наслідки, які наступають у разі їх невиконання згідно вимог ст. 166 КВК України.
Засуджений ОСОБА_8 порушив обов'язок встановлений судом, а саме офіційно не працевлаштувався, а за направленням уповноваженого органу з питань пробації до органу державної служби зайнятості звернувся, проте не виявив бажання отримати направлення на працевлаштування, побажав отримати лише консультаційні послуги з питань працевлаштування та реєстрації в службі зайнятості (а.с. 25), чим порушив вимоги п. 3 ч.2 ст. 76 КК України. В подальшому обов'язок суду виконав, згідно довідки СТОВ ім.Ватутіна с.Юрківка за вих.№400 від 05.06.2018 року працевлаштований на посаду охоронника з 22.02.2018 року (а.с.10).
Крім того, під час іспитового строку засуджений ОСОБА_8 5 разів притягувався до адміністративної відповідальності, чим порушив вимоги ст. 166 КВК України.
Таким чином ОСОБА_8 відповідних висновків зробив, методи перевиховання та ре соціалізації, індивідуально - профілактична робота, яка проводилася з боку працівників уповноваженого органу з питань пробації до уваги не приймає, за час перебування на обліку засуджений один раз відмовився від направлення для працевлаштування, чим порушив обов'язок, покладений на нього судом згідно ст.76 ч.2 п.3 КК України та неодноразово вчиняв адміністративні правопорушення.
В зв'язку з цим колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції за наявних обставин цілком обґрунтовано дійшов висновку, що така поведінка засудженого носить систематичний характер та свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, а тому задовольнив дане подання органу пробації і скасував звільнення ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням та направив його в місця позбавлення волі для реального відбування покарання, призначеного вироком суду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, п.1 ч.1 ст.407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_8 - залишити без задоволення, а ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 22 вересня 2020 року, якою відносно ОСОБА_8 , скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 30.11.2017 року та направлено засудженого для відбування покарання, згідно з вироком суду - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий :
Судді :