08 грудня 2020 року
м. Черкаси
справа № 712/8851/18 провадження № 22-ц/821/1836/20 категорія 304050000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Бородійчука В.Г.,
суддів: Василенко Л.І.., Нерушак Л.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Смоляр Андрій Олександрович
відповідач: ОСОБА_2
представник відповідача - адвокат Міщенко Сергій Валентинович
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 вересня 2020 року (постановлене в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Пироженко С.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків.
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
31 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з позовом про розірвання побутового підряду та відшкодування збитків.
В обгрунтування позовних вимог вказав, що в середині 2015 року ним у відповідача за 700 доларів США було придбано два комплекти без дротів, для передачі HDMI сигналу, що дорівнює 18 655 грн.
Відразу після придбання вказаних комплектів, відповідачем проведено їх встановлення та подальше обслуговування за місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
22 липня 2017 року у зв'язку з проблемами, які виникли під час експлуатації обладнання, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з метою їх налаштування.
При зустрічі, ОСОБА_2 повідомив, що йому необхідно забрати обладнання для його налаштування та пообіцяв повернути все в належному стані до 15 серпня 2017 року.
Після спливу вказаного строку, відповідач почав його ігнорувати, уникати зустрічей та не відповідати на телефонні дзвінки.
Тому він ОСОБА_1 змушений звернутися до органів поліції з відповідною заявою. Дана заява була внесена до ЄРДР та було розпочато досудове розслідування, під час проведення якого відповідач багато в чому визнавав вищевказані обставини. Так, під час одночасного допиту у слідчого, відповідач дав покази, що вищевказане обладнання він відремонтувати не може. Однак, підозра йому до цього часу не пред'явлена, тому змушений за захистом своїх прав звертатися до суду з даною позовною заявою.
Таким чином, вважає, що йому завдано матеріальну шкоду, яка дорівнює вартості обладнання отриманого відповідачем, а саме: 700 доларів США, що дорівнює 18 655 грн.
Окрім того вважає, що така поведінка відповідача спричинила йому також моральну шкоду. Відповідачу він повністю довіряв, при цьому він використовуючи його довіру, обманув його. Внаслідок чого був порушений звичайний образ його життя. Він та його родина втратили почуття безпеки, у зв'язку з відсутність такого обладнання в будинку. Завдану моральну шкоду оцінює в 10 000 грн.
У зв'язку з цим вищевикладеним просив розірвати між ним та відповідачем договір побутового підряду, стягнути з ОСОБА_2 на свою користь завдані за договором побутового матеріальні збитки в розмірі 18 655 грн., а також моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Розірвано договір побутового підряду, що укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 завдану за договором побутового підряду матеріальну шкоду в розмірі 15 000 грн. та завдану моральну шкоду в сумі 3 000 грн., а всього 18 000 грн.
В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в судовому засіданні під час розгляду справи було встановлено, що між сторонами, дійсно, був укладений договір побутового підряду в усній формі та між ними було досягнуто всіх умов, що передбачені для даного виду підряду.
Відповідач, дійсно, являється фізичною особою-підприємцем. Вид діяльності торгівля електронним і телекомунікаційним устаткуванням, деталями до нього; торгівля електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем. Вказаний факт відповідачем в судовому засіданні підтверджено та не оспорюється.
Відповідачем встановлене ним обладнання позивачу не відремонтовано та не повернуто, що є порушенням укладеного між сторонами договору побутового підряду. У зв'язку з чим, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про розірвання вказаного договору є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.
Підрядник, який надав матеріал для виконання роботи, відповідає за його якість відповідно до положень про відповідальність продавця за товари неналежної якості.
Оскільки, відповідач не виконав належним чином умови укладеного між сторонами договору, в добровільному порядку недоліки встановленого ним обладнання не усунув, не повернув їх позивачу та на даний час взагалі заперечує існування між ним та позивачем будь-яких відносин з метою уникнення відповідальності, тому суд дійшов також висновку про часткове доведення вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача завданих за договором підряду матеріальних збитків на суму 15 000 грн.
Крім того, оскільки відповідач допустив порушення умов договору побутового підряду, укладеного між сторонами, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості користуватися засобами захисту власного житла, що змусило його в подальшому додатково витратити кошти на встановлення іншого обладнання, тому суд визнав за необхідне стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3 000 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_2 оскаржив його в установленому порядку до суду апеляційної інстанції.
В апеляційній скарзі просив скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 вересня 2020 року як незаконне та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Крім того, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору та оплати правничої допомоги.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час розгляду справи, суд першої інстанції помилково ухвалив висновок про розірвання договору підряду, оскільки позивач в своїй позовній заяві зазначав, що придбав у відповідача два комплекти без дротів, для передачі HDMI сигналу. Отже, правовідносини, що виникли між сторонами випливають із договору купівлі-продажу, а таких вимог позивачем подано не було. Суд із власної ініціативи інтерпретував позовні вимоги та розглянув спір відносно договірних відносин, що випливають з договору побутового підряду, що є підставою для скасування рішення суду.
Крім того, вирішуючи спір, суд першої інстанції стягнувши збитки в розмірі 15 000 грн. не звернув уваги, що позивач не надав суду доказів, що саме на таку суму коштів було надано обладнання. Також, ОСОБА_1 не надавши жодного доказу на підтвердження самого факту існування між ним та відповідачем будь-яких договірних відносин, в тому числі й пов'язаних з укладенням договору побутового підряду безпідставно заявив вимогу про стягнення моральної шкоди, яка була частково задоволена, що є також порушенням норм матеріального права та є підставою для скасування рішення суду.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив
У відзиві на апеляційну скаргу, що надійшов від ОСОБА_1 зазначено, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтовані і підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Зазначає, що між сторонами дійсно був укладений усний договір побутового підряду за наслідками якого позивачу була завдана матеріальна та моральна шкода. В судовому засіданні було повністю підтверджено ту обставину, що договір побутового підряду повністю не виконаний з вини відповідача, тому такий договір було розірвано та стягнуто відповідну суму збитків на користь позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
Судом першої інстанції встановлено, що в середині 2015 року між сторонами відбулася усна домовленість щодо надання відповідачем позивачу послуг у придбанні та встановленні обладнання - двох комплектів компактної телеапаратури, яка покращує відеозображення на моніторах камер зовнішнього відеоспостереження, а також сигналу супутникового телебачення. За дані комплекти позивачем було сплачено відповідачу 700 доларів США, що становить 18 655 грн. Відповідачем було проведено встановлення обладнання та його налаштування.
В подальшому, 22 липня 2017 року під час експлуатації зазначеного обладнання, виникли проблеми у його роботі, про що було повідомлено відповідача. При особистій зустрічі, відповідач забрав обладнання для здійснення його технічного налаштування та зобов'язався повернути його в належному стані до 15 серпня 2017 року. Однак, ні у встановлений строк, ні в подальшому відповідач вказане обладнання позивачу не повернув.
Звертаючись до суду з позовними вимогами, позивач просив розірвати договір побутового підряду, що був укладений між сторонами, стягнути на свою користь з відповідача матеріальну та моральну шкоду.
Мотивувальна частина
Позиція Апеляційного суду
Згідно зі статтею 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час розгляду справи, суд на підставі встановлених обставин та наданих сторонами доказів дійшов висновку, що між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання усного договору побутового підряду, що був укладений між сторонами.
Оскільки, відповідач неналежним чином виконав умови договору, а саме забравши спірне обладнання від позивача не повернув його йому у встановлений час, тому, в листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з заявою про вчинення злочину, яка була внесена до ЄРДР 30 листопада 2017 року за № 12017251010009568 за ч.1 ст. 190 КК України.
В подальшому, 25 грудня 2018 року слідчим винесено постанову про закриття кримінального провадження, оскільки в діях невстановленої особи формально вбачається склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, проте через малозначність скоєного не становить суспільної небезпеки та не заподіяло і в силу нікчемності вчиненого не могло заподіяти шкоди охоронюваним законом інтересам особи, суспільства або держави.
Згідно вимог ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Спеціальним видом договору підряду є, зокрема договір побутового підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України договір побутового підряду - це такий вид договору підряду, за яким одна сторона (підрядник), що здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Цей договір є публічним, тобто особа, яка здійснює підприємницьку діяльність, взяла на себе обов'язок здійснювати виконання робіт для кожного, хто до неї звернеться (ч. 1 ст. 633 ЦК України).
Сторонами договору побутового підряду є підрядник і замовник. Підрядником є особа, яка займається підприємницькою діяльністю з виконання робіт на замовлення фізичних осіб.
Замовник - це фізична особа, яка замовляє виконання робіт для задоволення побутових або інших особистих потреб.
Предметом договору побутового підряду є результат роботи підрядника у певній матеріалізованій формі, який задовольняє побутові та інші особисті потреби фізичної особи.
Підрядник виконує роботу зі свого матеріалу, а за бажанням замовника - з його матеріалу.
Якщо робота виконується з матеріалу підрядника, вартість матеріалу оплачується замовником частково або в повному обсязі, за погодженням сторін, з остаточним розрахунком при одержанні замовником виконаної підрядником роботи.
У ЦК України не закріплено спеціальних вимог щодо форми договору побутового підряду, що означає можливість його укладення в усній або письмовій формі відповідно до загальних положень про форму правочину (статті 205 - 210 ЦК України).
Договір побутового підряду вважається укладеним у належній формі, якщо підрядник видав замовникові квитанцію або інший документ, що підтверджує укладення договору. Відсутність у замовника цього документа не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов (ст. 866 ЦК України).
Згідно вимог ЦК України Підрядник зобов'язаний:
1) виконати за завданням замовника певну роботу, призначену для задоволення його побутових та інших особистих потреб (ч. 1 ст. 865 ЦК України);
2) до укладення договору побутового підряду надати замовникові необхідну та достовірну інформацію про запропоновані роботи, їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити замовникові на його прохання інші відомості, що стосуються договору (ст. 868 ЦК України);
3) назвати замовникові конкретну особу, яка буде виконувати роботу, якщо за характером роботи це має значення (ст. 868 ЦК України);
4) повідомити замовника при здачі робіт про вимоги, яких необхідно додержувати для ефективного та безпечного використання виготовленої або переробленої речі або іншої виконаної роботи, а також про можливі для замовника або інших осіб наслідки недодержання відповідних вимог (ч. 2 ст. 869ЦК України).
За ч. 1 ст. 865 ЦК України основним обов'язком замовника є прийняття та оплата виконаної підрядником роботи.
Замовник має право:
1) відмовитися від оплати відповідних робіт або послуг, якщо підрядник нав'язує йому включення до договору побутового підряду додаткових оплатних робіт або послуг (ч. 1 ст. 867 ЦК України);
2) у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними (ч. 2 ст. 867 ЦК України);
3) вимагати розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків, якщо внаслідок неповноти або недостовірності інформації, отриманої від підрядника, був укладений договір на виконання робіт, що не мають тих властивостей, які мав на увазі замовник (ч. 3 ст. 869 ЦК України);
4) у випадку допущення підрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду або інших істотних недоліків в роботі, виконаній із матеріалу замовника, вимагати за своїм вибором:
- виготовлення іншої речі з однорідного матеріалу такої самої якості;
- розірвання договору та відшкодування збитків (ч. 1 ст. 872 ЦК України);
5) у разі виявлення інших відступів від умов договору або інших недоліків у роботі за своїм вибором вимагати безоплатного усунення цих недоліків у розумний строк або відшкодування витрат на усунення недоліків чи відповідного зменшення плати (ч. 2 ст. 872 ЦК України); 6) пред'явити вимогу про безоплатне усунення недоліків роботи, виконаної за договором побутового підряду, які можуть становити небезпеку для життя або здоров'я його та інших осіб, протягом десяти років з моменту прийняття роботи, якщо у встановленому законом порядку не передбачені більш тривалі строки (строки служби). Така вимога може бути пред'явлена незалежно від того, коли виявлено ці недоліки, у тому числі й при виявленні їх після закінчення гарантійного строку. Вказану вимогу може також пред'явити правонаступник замовника. У разі невиконання підрядником цієї вимоги замовник має право протягом цього ж строку вимагати повернення частини ціни, сплаченої за роботу, або відшкодування його витрат на усунення недоліків (ч. 3 ст. 872 ЦК України).
Врахувавши вище приведені вимоги закону, надані письмові докази та покази свідків, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що між сторонами, дійсно, був укладений договір побутового підряду в усній формі та між ними було досягнуто всіх умов, що передбачені для даного виду підряду.
Доводи апеляційної скарги про те, що між сторонами мав місце договір купівлі-продажу товару та до правовідносин необхідно було також застосувати норми ЗУ «Про захист прав споживачів» не можуть бути визнані судом апеляційної інстанції обґрунтованими, оскільки під час розгляду спору, районний суд правильно врахувавши ту обставину, що в цивільному кодексі України не закріплено спеціальних вимог щодо форми договору підряду, що означає можливість укладення його в усній формі. Відсутність у замовника квитанції не позбавляє його права залучати свідків для підтвердження факту укладення договору або його умов, що передбачено ст. 866 ЦК України.
Під час розгляду справи судом враховано покази свідків, які підтвердили обставину укладення побутового та покази сторін у справі, що були дані в рамках кримінального провадження 1201725101010009568 та правильно враховано їх під час ухвалення рішення разом з іншими обставинами та доказами у справі (зокрема й тим фактом, що ОСОБА_2 являється фізичною особою-підприємцем, вид діяльності якого є: торгівля електронною апаратурою побутового призначення для приймання, запису, відтворення звуку й зображення; інша діяльність у сфері інформаційних технологій і компютерних систем).
У відповідності до ч. 1 ст. 872 ЦК України замовник має право вимагати розірвання договору підряду та відшкодування збитків у випадку допущення підрядником істотних відступів від умов договору побутового підряду або інших істотних недоліків в роботі, виконаній із матеріалу замовника. Оскільки позивачем було доведено ту обставину, що встановлене відповідачем обладнання позивачу не відремонтовано та не повернуто, що є порушенням укладеного між сторонами договору побутового підряду, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про вмотивованість заявленої позовної вимоги про розірвання такого договору та правомірно її задовольнив.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Ч. 2 ст. 1166 ЦК України передбачає, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Постановою Пленуму ВСУ № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.
Судом першої інстанції було достовірно встановлено, що відповідач належним чином не виконав умови укладеного між сторонами договору, в добровільному порядку недоліки встановленого ним обладнання не усунув, не повернув їх позивачу.
Під час протоколу одночасного допиту від 17 січня 2018 року (а.с. 76) ОСОБА_2 частково визнав суму 600 доларів США, за які він надав позивачу два комплекти для передачі НDMI - сигналу, що еквівалентно 15 000 грн. та за відсутності квитанції чи іншого документу, який підрядник видав замовнику, тому саме на таку суму районним судом було правомірно частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування матеріальної шкоди.
Щодо вирішення спору в частині відшкодування моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Статтею 23 ЦК України визначено, що визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Пунктами 4-5 постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до приписів щодо загальних підстав цивільно-правової відповідальності визначено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
В судовому засіданні під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій було встановлено, що відповідач допустив порушення умов договору побутового підряду, укладеного між сторонами, у зв'язку з чим позивач був позбавлений можливості користуватися засобами захисту власного житла, що і змусило його в подальшому додатково витратити кошти на встановлення іншого обладнання. Розмір задоволеної суми відшкодування моральної шкоди, що визначений судом першої інстанції відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а тому підстав для зміни чи скасування рішення суду в цій частині колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів зазначає, що позивачем надано суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог. Заперечення, викладені в апеляційній скарзі проти ухваленого рішення та вимог позовної заяви такі докази не спростовують та дають підстави вважати, що суд повно, всебічно дослідив всі обставини справи та дійшов до обгрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..
Згідно з установленою практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без зміни.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 15 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору побутового підряду та відшкодування збитків залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.
Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2020 року.
Головуючий В.Г. Бородійчук
Судді Л.І. Василенко
Л.В. Нерушак