Справа № 2-1316/2380/11 Провадження № 2/450/1456/20
"24" листопада 2020 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Кукси Д.А.
при секретарі Оленич О.І.
за участю представника позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Сокільницької сільської ради, ТзОВ «Алвер», третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-
суд постановив таке рішення:
підстава позову (позиція позивача): у 1997 році позивачка звернулась до Сокільницької сільської ради з проханням приватизації її присадибної земельної ділянки (для обслуговування житлового будинку) за адресою: АДРЕСА_1 , яку вона успадкувала від свого чоловіка у 1995 році. На плані с. Сокільники, станом на 1962 р. площа земельної за №920-229 становить 0,31 га. На даний час - це будинковолодіння за АДРЕСА_1 . У 1964 році ОСОБА_4 (батько чоловіка позивачки) отримав у Пустомитівській районній раді свідоцтво на забудову садиби від 18.09.1964 р. (розміром 0,06 га), на даний час - це ділянка значиться за №244а. За виготовлення технічної документації позивачка звернулась до ТзОВ «Алвер», куди у 1997 році подала всі необхідні та сплатила вартість послуг. 24 грудня 2002 року позивачка повторно звернулась у сільську раду та до ТЗОВ «Алвер», нею були подані всі необхідні документи, однак питання приватизації земельної ділянки не було вирішене. Протягом 2004-2005 років позивачка повторно зверталась до ТзОВ «Алвер» з питанням приватизації, однак після призупинення виготовлення документації, вона жодної відповіді не отримувала. Вважає, що своєю бездіяльністю ТзОВ «Алвер» грубо порушує її права на приватизацію земельної ділянки. Просить визнати бездіяльність Сокільницької сільської ради та ТзОВ «Алвер» при приватизації земельної ділянки та зобов'язати Сокільницьку сільську раду та ТзОВ «Алвер» вчинити комплекс необхідних дій по приватизації земельної ділянки.
Представник позивачки в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити.
Позиція відповідача: представник відповідача Сокільницької сільської ради в судове засідання не з'явився, до суду надійшло клопотання про розгляд справи у їх відсутності, при розгляді справи просять керуватися матеріалами, наявними у спарві, при виникненні будь-яких спірних питань покладаються на розсуд суду.
Позиція відповідача ТзОВ «Алвер»: представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив,хоча про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Позиція третьої особи: третя особа в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, однак на адресу суду повернувся конверт.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
07.07.2020 року постанова Львівського апеляційного суду; 28.09.2020 року клопотання про відкладення розгляду справи; 21.10.2020 року заява про зміну реквізитів; 21.10.2020 року заява про ознайомлення з матеріалами справи; 09.07.2020 року заява про видачу копії рішення; 24.11.2020 року клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.
Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.
Вимогами ч.1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов'язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.
Поряд з цим, ч. 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини:
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень ст.5 ЦПК України, «здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Під способами захисту цивільних прав розуміють передбачені законом заходи примусового характеру, за допомогою яких відновлюються порушені, невизнані або оспорювані права.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Судом встановлено, що дана земельна ділянка була у володінні та користуванні сім'ї чоловіка позивачки з 1946 року, оскільки була надана взамін залишеного майна у Польщі після депортації. Взамін залишеного майна в Польщі батьки чоловіка позивачки ОСОБА_5 отримали 3,38 га землі в с. Сокільники Львівської області, в тому числі присадибної - 0,30 га, що підтверджується довідкою обласного архіву від 10.10.2001 року.
На плані с. Сокільники станом на 1962 р. площа земельної ділянки за №920-229 становить 0,31 га, на даний час це будинковолодіння за АДРЕСА_1 . У 1964 році ОСОБА_4 (батько чоловіка позивачки) отримав у Пустомитівській районній раді свідоцтво на забудову садиби від 18.09.1964 р. розміром 0,06 га, на даний час ця ділянка значиться за №244а.
На підставі наявних документів на земельну ділянку, позивачка у 1997 році подала всі необхідні документи до ТзОВ «Алвер» та сплатила вартість послуг.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Земельного кодексу України, який діяв на час виникнення правовідносин, передбачено, що земельні відносини в Україні регулюються цим Кодексом та іншими актами законодавства України і Республіки Крим, що
видаються відповідно до нього.
Відповідно до ст. 51 ЗК, який діяв на час виникнення правовідносин, встановлено що громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське)
господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості),
для одержання земельної ділянки у власність або користування
подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних
депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку
підписує голова створюваного селянського (фермерського)
господарства.
У заяві зазначаються: бажані розмір і місце розташування
ділянки, кількість членів селянського (фермерського) господарства,
повідомляється про їх досвід роботи в сільському господарстві і
наявність кваліфікації або спеціальної підготовки. Можливі також
інші обгрунтування щодо виділення земельної ділянки.
Заяву громадянина про передачу земельної ділянки у власність
або надання в користування відповідна Рада народних депутатів
розглядає у місячний строк і у разі згоди замовляє за рахунок
Українського державного фонду підтримки селянських (фермерських)
господарств державній землевпорядній організації розробку проекту
її відведення.
Проект відведення земельної ділянки погоджується з власниками
землі або землекористувачами, районними (міськими) землевпорядним,
природоохоронним і санітарним органами і органом архітектури.
Відповідно до листа виконавчого комітету Сокільницької сільської ради від 01.12.2004 року №616 вбачається, що за час роботи виконавчого комітету ОСОБА_6 в. ОСОБА_1 неодноразово звертались в сільську раду з різного роду заявами, щодо незгоди зі своїми сусідами ОСОБА_7 і ОСОБА_8 щодо меж земельних ділянок. Згідно поданих заяв, неодноразово виходили на місце земельна та узгоджувальна комісії сільської ради. З висновками даних комісій ОСОБА_6 та ОСОБА_1 не були згідні, а тому подавали документи в суд.
ОСОБА_6 і ОСОБА_1 з заявами, щодо приватизації земельних ділянок до сільської ради не звертались. З поданих заяв зрозуміло, що всі документи на приватизацію знаходяться у інженера ТзОВ «Алвер» ОСОБА_9 .
Причина призупинення приватизації полягає в тому, що ОСОБА_6 і ОСОБА_1 не згідні з межовими знаками між їх присадибними ділянками і сусідами. Сокільницька сільська рада радить даним громадянам пристати на рішення суду, помиритися з сусідами, підписати по взаємній згоді сусідів акти попереднього погодження меж і звернутися в ТзОВ «Алвер» на видачу актів приватизації земельних ділянок.
Також, як вбачається з відповіді ТзОВ «Алвер» від 17.12.2004 року, ОСОБА_6 було повідомлено що виготовлення технічної документації на земельну ділянку було призупинено, із за незгоди по межі із сусідами ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ТзОВ «Алвер» може продовжити роботи, коли будуть представлені Акти погодження зовнішніх меж ділянок із суміжними землекористувачами, а в разі їх незгоди повинно бути представлено рішення суду або інші юридичні документи, що підтверджують правильність встановлення зовнішніх меж, згідно існуючих на даний час вимог.
Так, судом встановлено, що згідно рішення місцевого суду Пустомитівського району Львівської області від 09.07.2002 року в позові ОСОБА_6 до виконкому Сокільницької сільської ради Пустомитівського району Львівської області та ОСОБА_7 про передачу 0,13 га землі, яка складає присадибну земельну ділянку і 3,38 га землі, яка надавалась раніше батькам, усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - відмовити. Зустрічний позов ОСОБА_7 - задоволити. Зобов'язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_7 в користуванні присадибною земельною ділянкою розміром 0,087 га в АДРЕСА_2 . Дане рішення ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області 14.10.2002 року залишено без змін.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про землеустрій», документація із землеустрою розробляється у вигляді програм, схем, проектів, спеціальних тематичних карт, атласів, технічної документації. Види документації із землеустрою: и) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про землеустрій" технічна документація із землеустрою щодо відведення земельних ділянок включає, зокрема, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.
При цьому акт про відновлення в натурі (на місцевості) та погодження зовнішньої межі земельної ділянки є основним документом в технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, після складання та підписання якого виключається спір між суміжними користувачами.
Таким чином, непогодження меж земельної ділянки з суміжним власником та землекористувачем позбавляє землевпорядну організацію виготовити позивачу технічну документацію із землеустрою земельної ділянки та погодити технічну документацію з компетентними органами.
Крім того, зі змісту наведених норм слідує, що погодження меж земельної ділянки із суміжними землевласниками (землекористувачами) є обов'язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який в свою чергу є невід'ємною частиною проекту землеустрою, і відповідно, обов'язковою умовою для погодження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Погодження меж земельних ділянок здійснюється з метою вірного та фактичного визначення меж земельних ділянок, а не встановлення обмежень у можливості її використання.
Відповідно до ч.2ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Представником позивачки в судовому засіданні не надано належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували те, що вони зверталися до Сокільницької сільської ради із заявою про приватизацію земельних ділянок і їм в цьому було відмовлено або заяву не розглянуто.
Відповідно до положень норм ст.16,391,386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.
Відсутність порушеного права, чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту, способам, визначеним законодавством є підставою для відмови у позові.
За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
На підставі наведеного, ст.ст.1,2,52 ЗК України 90 р., керуючись ст.ст.76-81,263-265,268,273,280,281 ЦПК України,-
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Сокільницької сільської ради, ТзОВ «Алвер», третя особа: ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області.
Позивач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 .
Відповідач : Сокільницька сільська рада Пустомитівського району, с. Сокільники, вул. С. Стрільців, 1.
Відповідач: ТзОВ «Алвер», м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 120.
Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .
Повний текст судового рішення складено 02.12.2020 року.
СуддяД. А. Кукса