Провадження № 22-ц/803/8462/20 Справа № 185/3501/20 Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І. С. Суддя у 2-й інстанції - Деркач Н. М.
08 грудня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Деркач Н.М.,
суддів: Каратаєвої Л.О., Ткаченко І.Ю.,
при секретарі - Лященко С.Г.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства” Павлоградської міської ради на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року по справі за заявою Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства” Павлоградської міської ради про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 , -
У травні 2020 року Комунальне підприємство “Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства” Павлоградської міської ради (далі - КП “Павлоградводоканал” звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 (а.с. 1-10).
Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року КП “Павлоградводоканал” відмовлено у видачі судового наказу (а.с. 14-15).
Не погодившись з такою ухвалою суду першої інстанції, КП “Павлоградводоканал” звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.17-20).
Відповідно до частини 1 статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції справа розглядається за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями встановленими цією главою.
Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини 1 статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, тобто апеляційна скарга на ухвалу суду про відмову у видачі судового наказу (п. 1 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Боржник не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу, суд першої інстанції виходив з того, що заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період, що перевищує строк позовної давності, а тому відмовив у видачі судового наказу на підставі п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23 грудня 2011 року, наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Як зазначалось вище, КП “Павлоградводоканал” звернулося до суду в порядку наказного провадження про стягнення заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення.
В частині першій статті 161 ЦПК України передбачено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ. Зокрема, згідно п. 3 цієї частини судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Наявність обставин, які вказують на перевищення позовної давності, що є підставою для відмови у видачі судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із обґрунтованості заявленої вимоги і документів, доданих до заяви.
Судом встановлено, що згідно довідки № 279 про суму заборгованості та виписки з особового рахунку боржника, наданих заявником на підтвердження заявлених вимог, основний розмір заборгованості по оплаті за послуги водопостачання та водовідведення нараховано заявником у сумі 44 736 грн. 60 коп. за період з 01 травня 2007 року по 30 квітня 2020, тобто за 13 років.
Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за вказаний вище період КП “Павлоградводоканал” звернулося 27 травня 2020 року, посилаючись на те, що 23 вересня 2019 року було укладено договір №264092019 про реструктуризацію заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за послуги водопостачання та водовідведення.
При цьому, ЦК України містить положення щодо переривання перебігу строків позовної давності та можливості її застосування.
Однак, встановлення даних обставин виходить за межі інституту наказаного провадження, оскільки, ст.165 ЦПК України не містить вимог щодо з'ясування судом обставин переривання строку позовної давності.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що пропуск строку позовної давності свідчить про наявність спору між заявником та боржником, а тому підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
До того ж приписами ч.2 ст.166 ЦПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Таким чином, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.5 ч.1 ст.165 ЦПК України, не позбавляє заявника права звернутися з такими самими вимогами в порядку позовного провадження, та відповідно доводити факт переривання строку позовної давності у разі подання боржником заяви про застосування строку позовної давності.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги з вище наведених підстав.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Павлоградське виробниче управління водопровідно - каналізаційного господарства” Павлоградської міської ради залишити без задоволення.
Ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: