Справа № 522/17541/20
Провадження № 1-кп/522/13365/20
07 грудня 2020 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Одесі скаргу захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12020161500000252 від 09 лютого 2020 року,
учасники процесу:
слідчий - ОСОБА_5 ,
захисник - ОСОБА_4 ,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
До провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшла скарга захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 , в якій останній просить скасувати письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, та зобов'язати слідчого та (або) прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню № 12020161500000252 від 09 лютого 2020 р. про підозру від 19 травня 2020 року ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Так, у вищевказаному повідомленні зазначено, що 08.02.2020 року до чергової частини звернулась особа, щодо вжиття заходів до невстановленої особи, яка 08.02.2020 о 19:40 хв. шляхом віджиму металопластикового вікна проникла до її квартири звідки відкрито викрала фотоапарат «Sony Alpha A7 III body» із серійним номером 100250934, об'єктив до фотоапарату “Sony Carl Zeiss” із серійним номером 0414664,перехідне кільце до фотоапарату “Sigma MC-11 Maunt Converter”, дві карти пам'яті “Transcent” 64 Gb, id-паспорт на ім'я ОСОБА_6 , карта Монобанк, грошові кошти у розмірі 227 доларів США, та 1000 гривень, гаманець чорного кольору . (ЖЕО № 2564 від 08.02.2020).
В той ж час, захисник вважає вказане повідомлення про підозру безпідставним, так як згідно із відповіддю Державної прикордонної служби України №0.184-17648/0/15-20 від 24.06.2020 року, громадянин Грузії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 січня 2020 року залишив територію України повітряним шляхом через пункт пропуску Бориспіль-Д, та станом на 23.06.2020 року до України не повертався.
Крім цього, в рамках іншого кримінального провадження, рішенням Одеського апеляційного суду від 22.09.2020 року скасовано повідомленя про підозру ОСОБА_3 з тих підстав, що не дотримано вимог щодо вручення повідомлення про підозру.
За таких обставин, адвокат просить скасувати повідомлення про підозру.
Позиція учасників судового розгляду.
Слідчий надав копію витягу з ЄРДР, та вказав, що повідомлення про підозру направлено за останнім відомим місцем перебуванням ОСОБА_3 .
Захисник підтримав скаргу, просив її задовольнити у повному обсязі.
Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.
Кримінальний процесуальний кодекс України.
Стаття 303. Рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження
1. На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Стаття 9. Законність
1. Під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
2. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
3. Закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу.
4. У разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.
5. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
6. У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
Стаття 28. Розумні строки
1. Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
2. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
3. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є:
1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо;
2) поведінка учасників кримінального провадження;
3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
4. Кримінальне провадження щодо особи, яка тримається під вартою, неповнолітньої особи має бути здійснено невідкладно і розглянуто в суді першочергово.
5. Кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.
6. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Стаття 276. Випадки повідомлення про підозру
1. Повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках:
1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення;
2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів;
3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37цього Кодексу.
2. У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42цього Кодексу.
3. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов'язані детально роз'яснити кожне із зазначених прав.
Стаття 277. Зміст письмового повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.
Повідомлення має містити такі відомості:
1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення;
2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру;
3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення;
4) зміст підозри;
5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру;
7) права підозрюваного;
8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Стаття 278. Вручення письмового повідомлення про підозру
1. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
2. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання.
3. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню.
4. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.
Згідно зі ст. 7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження: верховенство права; законність; презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини; заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності; публічність; диспозитивність; розумність строків.
Порядок кримінального провадження регулюється виключно кримінальним процесуальним кодексом України.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Положення п. 14 ч. 1 ст. 3 КПК України встановлює, що саме з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення починається притягнення такої особи до кримінальної відповідальності. Так як з моменту повідомлення особі про підозру, для особи починаються обмеження її прав і свобод.
Положення ч. 2 ст. 8 КПК передбачає, що під час здійснення кримінального провадження застосовується принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, який діє на основі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що стала частиною національного законодавства України.
Принцип верховенства права передусім передбачає, що особа повинна бути захищена від свавілля суб'єктів владних повноважень, тобто, втручання суб'єктів владних повноважень має бути піддано ефективному судовому контролю.
Положення ст. 24 КПК України гарантує кожному право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України підозрюваним, його захисником на досудовому провадженні можуть бути оскаржені повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Питання повідомлення про підозру (у тому числі: випадки повідомлення про підозру, зміст повідомлення, порядок вручення та підстави для зміни підозри) врегульовані главою 22 КПК України.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому ст. 278 КПК України, у випадку наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Системний аналіз положень ст. ст. 276 - 278 КПК України вказує на те, що при розгляді скарги на рішення слідчого про підозру слідчий суддя має з'ясувати виконання слідчим положень кримінального процесуального закону в частині дотримання порядку повідомлення про підозру та наявності на день повідомлення про підозру достатніх доказів для підозри особи.
Водночас, слідчий суддя на етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального Закону ця особа підлягає відповідальності.
Відповідно до вимог п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Зокрема, під час вирішення питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, запобіжних заходів та здійснення судового контролю в порядку ст.206 КПК України та ст. 303 КПК України.
З огляду на вищевикладене, питання, які слідчий суддя повинен дослідити під час розгляду скарги на повідомлення про підозру, повинні стосуватися перевірки наступних обставин:
1) чи не спростовані під час досудового розслідування з дня обрання запобіжного заходу (коли слідчий суддя вирішує питання про обрання запобіжного заходу з урахуванням обов'язкової наявності обґрунтованості підозри) докази, що давали підстави для підозри особи;
2) чи немає на день розгляду скарги підстав для визнання доказів недопустимими, в контексті положень ч. 4 ст. 87 КПК України, зокрема якщо слідчим суддею буде встановлено, що будь-які докази, на яких ґрунтується підозра, були отримані внаслідок істотного порушення прав і свобод людини, оскільки рішення про недопустимість доказів з інших підстав, може бути прийняте виключно судом за результатами судового розгляду обвинувачення по суті.
Відповідно до повідомлення про підозру від 19 травня 2020 року: 08.05.2020 року приблизно об 19 годині 40 хвилин, ОСОБА_3 перебуваючи біля буд. АДРЕСА_1 , умисно, зкорисливих мотивів незаконно проник у кв. АДРЕСА_2 , звідки таємно викрав фотоапарат, об'єктиви, карти пам'яті, грошові кошти та інше майно. При виході із квартири був помічений потерпілою ОСОБА_6 однак, продовжив відкрите заволовдіння майном. З місця злочину зник.
Приц ьмоу, із витягу з ЄРДР від 09 лютого 2020 року, вбачається, що події мали місце 08 лютого 2020 року, та кількість викраденого майна була менше.
На обґрунтування підозри слідчий не зазначив жодних отриманих у ході кримінвлдьного провадження доказів.
В той же час, наразі, існують обставини, які спростовують викладені в повідомденні про підозру факти.
Так, згідно із відповіддю Державної прикордонної служби України №0.184-17648/0/15-20 від 24.06.2020 року, громадянин Грузії, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 03 січня 2020 року залишив територію України повітряним шляхом через пункт пропуску Бориспіль-Д, та станом на 23.06.2020 року до України не повертався.
При цьому, до матеріалів надано копію постанови про накладення грошового стягнення на ОСОБА_3 від 03.01.2020 року, у зв'язку із вчиненням адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 203 КУпАП, щодо порушення терміну перебування в Україні.
Вказані обстаивни, спростовують твердження сторони обвинувачення, що вказана у повідомленні про підозру особа могла бути причетна до вчинення такого кримінального правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
З огляду на те, що поняття "обґрунтована підозра" не визначене у національному законодавстві та зважаючи на положення, закріплені у ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", слідчим суддям слід враховувати позицію Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої "термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, N 300-A). Однак вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі "Чеботарі проти Молдови", N 35615/06, п. 48, від 13 листопада 2007 року)".
З урахуванням вище викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 277-278, 303 309, 369, 371-372 КПК України, КПК України, -
Скаргу захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 на повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12020161500000252 від 09 лютого 2020 року - задовольнити.
Повідомлення про підозру, яке складено та погоджено 19 травня 2020 року стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні №12020161500000252 від 09 лютого 2020 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України - скасувати.
Зобов'язати слідчого та (або) прокурора вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей по кримінальному провадженню № 12020161500000252 від 09 лютого 2020 р. про підозру від 19 травня 2020 року ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1 .
07.12.2020