Справа № 161/19487/20 Провадження №11-сс/802/681/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
03 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
слідчого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12020030000000709 від 26.11.2020 року, за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного Непитальського ОСОБА_10 ,
Заступник начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 за погодженням із прокурором відділу Волинської обласної прокуратури ОСОБА_11 звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , який підозрюється у незаконному придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.
Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2020 року в задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 відмовлено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною цілодобово залишати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто по 28 січня 2021 року. Покладено на підозрюваного ОСОБА_6 обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати на виклики до слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання відповідним державним органам свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України (у разі їх наявності); носити електронний засіб контролю.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що враховуючи докази, встановив, що ОСОБА_6 раніше не судимий, в даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Також, судом встановлено, що слідчим доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, проте не доведені ризики, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків, продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки вони ґрунтується лише на припущеннях та не підтверджені доказами, що відповідають ст.84 КПК України. Разом з тим, слідчим не обґрунтовано наявності виняткових обставин, які дають можливість суду обмежити право підозрюваного на свободу. Враховуючи дані про особу підозрюваного, який офіційно працює, є учасник бойових дій, в ході яких отримав поранення, є особою з інвалідністю ІІІ групи, має постійне місце проживання в м.Луцьк, матеріали клопотання не містять даних щодо негативної характеристики останнього, а тому врахувавши наведені вище обставини у їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, що запобіжний захід, передбачений ст.181 КПК України, у вигляді домашнього арешту здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена слідчим та прокурором при розгляді даного клопотання.
Захисник ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі вказує на те, що обраний запобіжний захід є дуже суворим, так як суд не звернув увагу на те, що підозрюваний проживає сам, працює, а встановлений судом цілодобовий арешт не надає йому право працювати і таким чином позбавляє його права на нормальне життя. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою обрати до підозрюваного запобіжний захід - домашній арешт в нічну пору доби.
Заслухавши доповідача, який виклав суть ухвали та доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які просили задовольнити апеляцію і скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечив; пояснення слідчого, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
В силу статей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
За ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з положеннями ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дослідив та врахував обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст.178 КПК України, вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, вік, соціальні зв'язки, стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень.
Однак, поза обґрунтуванням залишилась необхідність саме цілодобового домашнього арешту та неможливість застосування домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_6 у певний період доби, відповідно до приписів ст.181 КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, підозрюваний ОСОБА_6 має постійне місце проживання та роботи, раніше не судимий, є учасником бойових дій, в ході яких отримав поранення, є особою з інвалідністю ІІІ групи, має незадовільний стан здоров'я, негативно не характеризується. А також ОСОБА_6 вину свою визнає повністю, активно сприяє слідству.
Згідно з витягу є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_6 зареєстрований підприємцем, здійснює роздрібну торгівлю, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, консультування з питань інформатизації, діяльність із керування комп'ютерними устаткуванням, оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.
Відповідно до довідок про безпосередню участь особи. в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України ОСОБА_6 в період з 17.04.2015 року по 20.05.2015 року, з 14.02.2015 року по 15.04.2015 року, 19.11.2014 року по 16.01.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій області (а.с. 33, 34, 35).
Відповідно до акту № 12/16 про нещасний випадок (у тому числі поранення) старшого солдата ОСОБА_6 отримав поранення в період проходження служби при виконанні ним службових обов'язків, пов'язаних із безпосередньою участю в боротьбі зі злочинністю (а.с.36-37).
Апеляційний суд, враховуючи вищенаведене та з огляду на дискреційні повноваження, вважає, що дані матеріалів провадження не вказують на неможливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 на певний період доби.
Доводи прокурора не містять належних аргументів, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту матиме більший вплив на процесуальну поведінку підозрюваного, аніж домашній арешт з забороною підозрюваному залишати житло у певний період доби - з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин.
Апеляційний суд звертає увагу, що саме по собі посилання прокурора тільки на категорію тяжкості злочину, не може бути обґрунтованою підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, тобто тяжкість обвинувачення сама по собі, без інших даних, які можуть підвищити ймовірність виникнення наміру уникнути суду підозрюваним чи перешкоджати правосуддю, не може бути поза розумним сумнівом підставою для відмови у клопотанні про застосування щодо ОСОБА_6 домашнього арешту у певний період доби.
Враховуючи викладене, апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги частково обґрунтованими, а відтак вважає за належне змінити ОСОБА_6 запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт із забороною залишати житло у визначений період доби, а саме: з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, до 28 січня 2021 року включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 задоволити.
Ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 28 листопада 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 в частині заборони цілодобово залишати місце його проживання скасувати та постановити нову ухвалу.
Заборонити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишати місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , в період доби з 22 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин, до 28 січня 2021 року включно.
В решті ухвалу суду залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді