Справа № 158/2866/20 Провадження №11-сс/802/680/20 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Категорія: запобіжний захід Доповідач: ОСОБА_2
03 грудня 2020 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
захисника підозрюваного - ОСОБА_7 ,
прокурора - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 листопада 2020 року якою підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 січня 2021 року включно (ЄРДР за №12020030100000662 від 30.10.2020 року),
26.11.2020 року слідча СВ Ківерцівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_9 за погодженням прокурора Ківерцівського відділу Маневицької місцевої прокуратури Волинської області ОСОБА_8 звернулась до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 строком на 60 діб.
Клопотання мотивувала тим, що ОСОБА_6 , восени 2018 року (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) близько 13:00 години, перебуваючи в спальній кімнаті будинку за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , керуючись метою задоволення статевої пристрасті із малолітньою падчерицею ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із використанням фізичного насильства, повалив її на ліжко та з метою подолання опору притиснув її до ліжка, при цьому словесно погрожуючи розправою в разі повідомлення про подію стороннім особам. Після цього, оголивши статеві органи малолітньої ОСОБА_10 , а також свої, вчинив зґвалтування, вступивши в статеві зносини із потерпілою природним (вагінальним) способом, застосувавши фізичну перевагу над останньою та використавши, внаслідок цього, безпорадний стан малолітньої ОСОБА_10 , яка неспроможна була чинити фізичний та психологічний опір ОСОБА_6 з метою припинення щодо себе протиправних дій. Внаслідок вищевказаних протиправних дій ОСОБА_6 спричинив малолітній ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді розривів дівочої пліви, які згідно висновку судово-медичного експерта № 858 від 30.10.2020 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх загоєння зазвичай необхідний час більше шести діб.
Окрім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 24 жовтня 2020 року близько 20:00 години ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в приміщенні будинку, під час словесного конфлікту, який виник між ним та його неповнолітньою падчеркою ОСОБА_10 , неодноразово висловлюючи словесні погрози фізичною розправою та декілька разів вдарив кулаком лівої руки в ділянку голови та шиї потерпілої, чим завдав останній фізичного болю не спричинивши тілесних ушкоджень.
26.11.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152 КК України (в редакції від 23.06.2010) та ч.1 ст.126 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу, згідно із ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у даному кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Наявність вищевказаних ризиків та їх реальність щодо підозрюваного ОСОБА_6 мотивовані тим, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, що належить до категорії особливо тяжких, із застосуванням психологічного та фізичного насильства щодо малолітньої дитини, тяжкістю покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, відсутністю, незважаючи на працездатний вік, місця роботи та законного джерела для існування, міцних соціальних зв'язків, а тому перебуваючи на волі зможе переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Ухвалою слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 листопада 2020 року клопотання слідчого задоволено та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів. Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 26.11.2020 року. Вважати, термін дії ухвали по 24.01.2021 року включно.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що при його винесенні враховував тяжкість вчиненого злочину та покарання, за ч.4 ст.152 КК України (в редакції від 01.06.2010 року) та покарання що може загрожувати ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, дані, що характеризують його особу, який проживає з матір'ю неповнолітньої потерпілої у незареєстрованому шлюбі, без реєстрації за місцем проживання. А тому, слідчий суддя дійшов висновку, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування і суду, незаконно впливати на неповнолітню потерпілу та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, у зв'язку з чим відносно нього слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. На думку слідчого судді, менш суворі запобіжні заходи, зокрема у вигляді домашнього арешту, не зможуть дієво запобігти вищезазначеним ризикам. Оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину із застосуванням насильства, тому з урахуванням положень п.1 ч.4 ст.183 КПК України, підстави для визначення розміру застави відсутні.
В поданій апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_7 вважає ухвалу слідчого судді незаконною і необгрунтованою належними та допустимими доказами та такою, що підлягає скасуванню. Посилається на те, що ні в клопотанні прокурора, ні в ухвалі слідчого судді не вмотивовано, на підставі яких наявних у справі фактичних даних можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки підозрюваного. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та прийняти нове рішення, яким обрати підозрюваному запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту; прокурора, який заперечував доводи апеляційної скарги і просив залишити ухвалу слідчого судді без змін; дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі й обставини, зазначені у ст.178 КПК України.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152 КК України (в редакції від 23.06.2010) та ч.1 ст.126 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування до ОСОБА_6 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого.
Як убачається з матеріалів провадження 26.11.2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152 КК України (в редакції від 23.06.2010) та ч.1 ст.126 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю стверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 30.10.2020 року, протоколами допитів свідків, висновком судово-медичного експерта № 858 від 30.10.2020 року, висновком судово-психіатричного експерта від 09.11.2020 року № 291 та іншими матеріалами кримінального провадження.
Вирішуючи питання про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя в цілому мотивував своє рішення.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На думку апеляційного суду слідчий суддя у відповідності з вимогами кримінального процесуального законодавства, врахувавши дані про особу, ризики, передбачені ст.177 КПК України, практики Європейського суду з прав людини, згідно якої рішення суду повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, обґрунтовано обрав йому запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Судом встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 проживає з матір'ю неповнолітньої потерпілої у незареєстрованому шлюбі, без реєстрації за місцем проживання, не має міцних соціальних зв'язків, не працює.
Зважаючи на це, колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого суду про те, що наявні ризики того, що підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на неповнолітню потерпілу та свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Апеляційний суд вважає, що обґрунтованість підозри повністю узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, згідно якої вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з епізодом вчинення кримінального правопорушення і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунуте обвинувачення.
Як убачається із п.48 рішення Європейського Суду з прав людини «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007, «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
За викладених обставин у сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання спробам вчинити дії, визначені ст.177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_6 є недостатнім.
Волинський апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.11.2020 року законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених у апеляційній скарзі захисника не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, Волинський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26 листопада 2020 року якою підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 24 січня 2021 року включно (ЄРДР за №12020030100000662 від 30.10.2020 року) залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:
Судді: