Єдиний унікальний номер 317/2486/20
Провадження № 1-кп/317/391/2020
08 грудня 2020 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурорів ОСОБА_3
ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080230000546 від 13.05.2020 відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, офіційно не працевлаштованого, одруженого, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_6 , виконуючи у фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 обов'язки продавця непродовольчих товарів у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , будучи офіційно працевлаштованим продавцем непродовольчих товарів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 , у період з 27.11.2017 по 25.05.2020, в робочий час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, а саме грошових коштів у будь-якому розмірі, отриманих від реалізації непродовольчих товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , діючи таємно, умисно, з корисливих мотивів, маючи на меті використати грошові кошти на власні потреби, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом неодноразового вчинення тотожних дій у вказаний період викрав грошові кошти згідно висновку економічної експертизи № 127е/20 від 15.07.2020 на загальну суму 206734 грн. 91 коп., які належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 , якими розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду потерпілому на вказану суму.
27.10.2020 до суду надійшов цивільний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Так, фізична особа-підприємець ОСОБА_5 просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 113980 грн. 09 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування витрат на експертне економічне дослідження - 9625 грн. 00 коп.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, визнав повністю, цивільний позов визнав у повному обсязі, підтвердив усі фактичні обставини, які містяться в обвинувальному акті. Суду пояснив, що він працевлаштований у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з 2011 року за адресою: АДРЕСА_2 . З кожним роком життя ставало тяжче. Він взяв кредит, за яким набігла пеня. Оскільки іншого доходу не було, він вирішив брати кошти з каси. Коли зробили ревізію, то у нього виявили нестачу. За домовленістю із ОСОБА_5 він почав віддавати гроші з зарплати. Потім у нього захворіла матір. Він знову почав брати кошти з каси. Коли була виявлена нестача, то він пообіцяв директору відпрацювати кошти, але директор відмовився.
Наразі проживає з дружиною та дітьми, має підробітки, у вчиненому розкаюється. Має намір відшкодувати завдану шкоду у повному обсязі.
На питання головуючого під час дослідження доказів обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що фактично працював у ОСОБА_5 , а за трудовим договором працевлаштований у ОСОБА_7 . Заперечень щодо висновку економічної експертизи не має.
Оскільки обвинувачений дав показання в яких повністю визнав свою вину і не оспорює фактичні обставини, враховуючи думку прокурора, який вважав, що можливо розглянути кримінальне провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку обвинуваченого, потерпілого, які також не заперечували проти вказаного порядку розгляду провадження, а також з'ясувавши, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, та визнати недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин, які ніким не оспорюються.
Суд вважає, що вина обвинуваченого повністю доведена і його дії слід кваліфікувати за ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), що завдало значної шкоди потерпілому.
Призначаючи вид та розмір покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, розмір заподіяної шкоди, особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, офіційно не працевлаштований, проте має підробітки, має сім'ю, неповнолітніх дітей на утриманні, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває. Також обвинувачений має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно.
У відповідності до ст. 12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, належить до категорії тяжких.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.
За таких обставин, враховуючи особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та його наслідків, думку прокурора, потерпілого, зважаючи на наслідки злочину, для досягнення цілей покарання, встановлених статтею 50 КК України, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 185 КК України - у вигляді позбавлення волі в межах санкцій статті.
У той же час, враховуючи ставлення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, часткове відшкодування матеріальної шкоди у сумі 92754,82 грн., суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції від суспільства, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
Суд вважає, що призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75-76 КК України, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, та попередження вчинення ним нових злочинів, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, призначення такого покарання буде сприяти повному відшкодуванню завданої потерпілому шкоди.
Щодо цивільного позову, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Частинами 1 та 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Суд приходить до висновку, що цивільний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки він визнаний обвинуваченим ОСОБА_6 повністю та беззастережно та підтверджений матеріалами кримінального провадження.
Як встановлено під час судового розгляду, невідшкодована матеріальна шкода наразі складає 113980,09 грн.
Суд вважає визначену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 суму відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн. виваженою, розумною та справедливою сатисфакцією за душевні страждання, які особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою обвинуваченого щодо нього, приниження його гідності.
Клопотання прокурором про обрання запобіжного заходу обвинуваченому під час судового розгляду не заявлялось, запобіжний захід відносно обвинуваченого суд за власною ініціативою не обирає.
Документально підтверджені процесуальні витрати у провадженні відсутні.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не скоїть нового злочину.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_6 не обирати.
Речові докази:
- квитанції, накладні загальною кількістю 651 аркуш, які зберігаються у спец. пакеті № 4338186 - повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 ;
- папку з написом «Ревізія (переоблік) стойматеріалів з 27.11.2017 по 02.11.2018» із вмістом на 144 аркушах, папку з написом «Ревізія (переоблік) стойматеріалів з 18.11.2018 по 08.04.2019, в тому числі з 02.11.2018 по 20.11.2018» із вмістом на 67 аркушах, папку з написом «Ревізія будматеріалів з 08.04.2019 по 08.07.2019» із вмістом на 44 аркушах, папку з написом «Ревізія переоблік будматеріалів з 08.07.2019 по 30.10.2019» із вмістом на 63 аркушах, папку з написом «Ревізія переоблік будматеріалів з 30.10.2019 по 16.12.2019» із вмістом на 25 аркушах, папку з написом «Ревізія переоблік будматеріалів з 16.12.2019 по 04.05.2020» із вмістом на 48 аркушах, папку з написом «Ревізія переоблік будматеріалів з 04.05.2020 по 25.05.2020» із вмістом на 22 аркушах, зошит обліку коштів за проданий товар відділу будматеріалів на 26 аркушах з закладками, зошит обліку коштів за проданий товар відділу будматеріалів на 26 аркушах з закладками, зошит підписаний як «Мар'ївка відділ будматеріалів» на 18 аркушах, зошит підписаний як «Мар'ївка» на 12 аркушах, які зберігаються у спец. пакеті № 4338169 - повернути фізичній особі-підприємцю ОСОБА_5 .
Цивільний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 28.02.1997 Хортицьким РВ ЗМУ УМВС України у Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 113980 грн. 09 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 10000 грн. 00 коп., в рахунок відшкодування витрат на експертне економічне дослідження - 9625 грн. 00 коп., а разом 133605 грн. 09 коп. (сто тридцять три тисячі шістсот п'ять грн. 09 коп.).
Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Запорізький районний суд Запорізької області, при цьому відповідно ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1