Справа № 755/5598/20
"03" грудня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Гаврилової О.В.,
за участю секретаря - Передрій І.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Суршко О.Б. звернулась до Дніпровського районного суду м.Києва з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 жовтня 2007 року. Від шлюбу мають повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що спільне життя не склалось, фактичне припинення будь-яких шлюбних відносин відбулось на початку 2018 року, спільне господарство не ведеться, вважає, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу є не можливими та суперечитиме її інтересам. На неодноразові звернення щодо подання заяви про розірвання шлюбу до органу РАЦС відповідач жодного разу не надав згоди.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 серпня 2020 року відкрито провадження у даній справі та розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.
30 жовтня 2020 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовна заява є безпідставною та необґрунтованою, а викладені в позові обставини щодо припинення ведення спільного господарства не відповідають дійсності. Зазначає, що до серпня 2020 року сторони проживали разом, як чоловік та дружина, проводили разом багато часу, вели спільне господарство. Вказує про наявність між сторонами спору з приводу набутого в шлюбі майна. Просить вжити заходи щодо примирення між сторонами.
Також у відзив містить вимогу про поділ спільного майна, проте викладення у відзиві будь-яких позовних вимог чинним законодавством не передбачено.
Ухвалою Дніпровського районного суд м.Києва від 02 листопада 2020 року призначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 один місяць строку для примирення, провадження у справі зупинено до закінчення строку на примирення.
Ухвалою Дніпровського районного суд м.Києва від 03 грудня 2020 року поновлено провадження в даній справі.
Ухвалою Дніпровського районного суд м.Києва від 03 грудня 2020 року відмовлено у прийнятті зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя та розірвання шлюбу до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та об'єднанні їх в одне провадження.
В судовому засідання позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві. Додатково зазначила, що відповідач її морально принижує, у зв?язку з чим спільне проживання не можливе, відповідач навіть не сплачує за квартиру, його, як боржника, розшукують представники банків. З 23 серпня 2020 року позивач проживає у батьків. Зазначила, що під час строку на примирення відповідач не зв?язувався з нею, примирення неможливе.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що примирення між сторонами неможливе, проте він згоден на розірвання шлюбу лише разом з поділом майна, оскільки позивач може позбавити його можливості проживати в квартирі. Пояснив, що з 23 серпня 2020 року сторони разом не проживають, він проживає разом з сином.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Сімейні відносини регулюються лише в тій частині, у якій це є допустимим і можливим з точки зору інтересів їх учасників та інтересів суспільства. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (ст. 7 СК України).
Згідно зі ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що між сторонами 17 жовтня 2007 року було укладено шлюб (а.с.7).
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Сторони подружніх стосунків не підтримують, проживають окремо.
Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем не можливе, відповідач також вказує на неможливість примирення між сторонами, при цьому заперечує проти розірвання шлюбу лише з підстав не вирішення питання щодо поділу майна.
У встановлений судом строк для примирення сторони не досягли взаємної згоди щодо збереження сім'ї.
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, який ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. За таких обставин, коли обов'язки дружини та чоловіка зі спільного піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги припинені, подальше збереження шлюбу є не можливим.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що причини з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали не можливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач наміру не має, збереження шлюбу суперечило б її інтересам, а тому позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Згідно ч.2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
За змістом ст. 209 ЦПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 7, 104, 105, 110, 112, 114-115 СК України, статтями 2, 4, 10-12, 76-81, 89, 223, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 17 жовтня 2007 року Лівобережним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м.Києві, актовий запис №2217 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.
Повний текст рішення суду складено 07 грудня 2020 року.
Суддя: