Справа № 755/17326/20
про залишення позовної заяви без руху
"23" листопада 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про зняття арешту з нерухомого майна,-
Позивач ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м.Києва із позовом до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про зняття арешту з нерухомого майна.
Згідно заявлених вимог позивач просить суд зняти арешт з ј частини квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер обтяження 1371955), який накладений на підставі постанови №390/24 від 13 лютого 2004 року відділу виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції та виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис №1371955.
Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, серед іншого: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , накладено арешт на підставі постанови від 13 лютого 2004 року відділу виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 03 червня 2016 року №5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VI ЦПК України.
Зі змісту позовної заяви не вбачається, що ОСОБА_1 є стороною виконавчого провадження, в межах якого накладено арешт на частину квартири. Однак на думку позивача підстав для накладення арешту на частину квартири відповідно до виконавчого листа №2-2850, виданого 27 жовтня 1999 року Харківським районним судом м.Києва у справі про стягнення аліментів з нього на корить ОСОБА_2 немає, оскільки аліментні зобов'язання виконані та виконавче провадження закрито.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, позивачем не долучено постанов державного виконавця, якими накладено арешт, закрито виконавче провадження та ненадано доказів повного виконання зобов?язань за виконавчим документом.
Отже, до позовної заяви не додані всі необхідні докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, при цьому в позові не зазначено про неможливість отримання позивачем для подання до суду таких доказів та не подано вмотивоване клопотання про їх витребування.
Крім того, як вбачається з матеріалів позовної заяви стягувачем за виконавчим провадженням, в межах якого накладено оскаржуваний арешт на частину квартири, є ОСОБА_2 , проте зі змісту заяви не вбачається відомостей щодо її місця проживання.
Зазначені відомості мають суттєве значення для визначення кола учасників судового процесу на права та обов'язки яких може вплинути рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту, зазначивши відомості щодо місця проживання стягувача за виконавчим провадженням, за неможливості долучення копій документів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у тому числі копій документів, якими накладено арешт на майно, про звільнення якого заявлено позовні вимоги, позивач вправі подати відповідне вмотивоване письмове клопотання (в якому зазначити всі необхідні дані, визначені ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 95,175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу державної виконавчої служби м.Києва Головного територіального управління юстиції у м.Києві про зняття арешту з нерухомого майна - залишити без руху та запропонувати в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.