"08" грудня 2020 р.
м. Київ
справа № 755/15547/20
провадження № 2/755/6174/20
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Проценко Н.А.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 96 400,00 грн., з яких: 43 800,грн. - майнової шкоди завданої внаслідок залиття квартири, 8 100,00 грн. - витрат на відновлення пошкодженої техніки, 25 000,00 грн. - моральної шкоди, 4 500,00 грн. - витрат на проведення оціночної експертизи, 15 000,00 грн. - витрат на правничу допомогу, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач та його мати ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 . Поверхом вище над квартирою позивача, у квартирі АДРЕСА_2 проживає відповідач ОСОБА_2 , який є власником вказаної квартири. 23.03.2015 року, 03.12.2016 року, 05.12.2016 року, 13.06.2019 року, 22.05.2020 року з квартири, належної відповідачу на праві власності, було здійснено неодноразове залиття квартири позивача, про що комісією ЖЕД № 404 складено два Акти про залиття, відповідно до яких залиття квартири АДРЕСА_1 , відбулось через протікання з'єднувальної гофри між унітазом і стояком каналізації квартири АДРЕСА_3 , залиття неодноразове. Відповідно до висновку експертного дослідження розмір відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , після її залиття (потопу) становить 43 800,00 грн., а також вартість пошкодженого обладнання становить 8 100,00 грн.ь Відповідно до рахунку оплата за проведення експертного дослідження становить 4 500,00 грн., що є складовою завданої позивачу майнової шкоди.
Таким чином, позивач вважає, що крім матеріальної шкоди йому завдано моральну шкоду, яка пов'язана з тим, що внаслідок значного психічного впливу обставин, пов'язаних із залиттям квартири, він та його мати-особа пенсійного віку зазнали душевних страждань, які полягають у хвилюваннях через збитки, завдані їх майну, дискомфорті та погіршенні самопочуття, внаслідок випару вологи у квартирі, що призвело до дискомфорту в повсякденному житті, відповідач не бажає добровільно відшкодувати завдану шкоду, тому позивач вимушений витрачати час на проведення обстеження квартири, для з'ясування розміру завданої матеріальної шкоди, звертатись до лікарів за допомогою та з позовом до суду з приводу захисту його прав та інтересів як власника житла, тому позивач оцінює завдану йому моральну шкоду у розмірі 25 000,00 грн., яку просить відшкодувати за рахунок відповідача у судовому порядку.
05 листопада 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. (а.с. 33-36)
08 грудня 2020 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києваписьмові заперечення на позовну заяву відповідача ОСОБА_2 , подані в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,повернуто відповідачеві.
Відповідач ОСОБА_2 не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а третя особа ОСОБА_3 - правом подачі письмових пояснень на позовну заяву у встановлений ухвалою суду від 05 листопада 2020 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, приймаючи до уваги письмові заяви сторін щодо предмета спору, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Судом встановлено, що трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 58,90 кв.м., житловою площею 40,20 кв.м., на праві приватної власності належить ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджено Договором купівлі-продажу квартири від 15.06.2001 року, Договором купівлі-продажу частини квартири від 07.02.2007 року. (а.с. 5-6)
Згідно Інформаційної довідки КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 10.09.2020 року № 062/14-9600 (И-2020) квартира АДРЕСА_2 на праві приватно власності зареєстрована за ОСОБА_2 . (а.с. 29)
Згідно Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), складеного комісією ЖЕД № 404 від 10.08.2019 року, при огляді квартири АДРЕСА_1 , встановлено наступне: стеля санвузла площею 3,5 кв.м.: потрапляння вологи на стелю санвузла (стеля була зашита пластиковою вагонкою); імовірною причиною потрапляння вологи в санвузол було протікання з'єднувальної гофри між унітазом і стояком каналізації в квартирі АДРЕСА_3 . (а.с. 10)
Згідно Акту обстеження, складеного комісією ЖЕД № 404 від 25.05.2020 року, при огляді квартири АДРЕСА_1 , встановлено наступне: за даними ОДС залиття у ванній кімнаті відбулося з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 , причина залиття - протікання розподільчого трубопроводу холодного водопостачання в квартирі. Ванна кімната площею 2,7 кв.м. та санвузол площею 1,3 кв.м. об'єднані, стіни оздоблені кахельною плиткою, по швах якої спостерігається вологість та сирість, зі слів мешканця квартири АДРЕСА_4 та надання ним фото фіксації стеля була натяжною, на момент обстеження - демонтована, на панелі перекриття спостерігаються сухі жовті плями від попередніх залиттів та вологість біля трубопроводу; залиття неодноразове. Мешканцями квартири АДРЕСА_3 доступ до обстеження інженерних мереж не наданий. (а.с. 9)
Згідно Листа начальника ЖЕД № 404 від 01.06.2020 року, щодо надання інформації виникнення аварійних ситуацій, а саме залиття квартири АДРЕСА_5 , встановлено: заявка від 23.03.2015 року - залиття з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 - мешканці квартири АДРЕСА_3 не надали доступ для обстеження та встановлення причин залиття; заявка від 03.12.2016 року - залиття квартири АДРЕСА_5 , встановлено: відсутній доступ до обстеження; заявка від 05.12.2016 року - залиття квартири АДРЕСА_4 з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 , встановлено: залиття з квартири АДРЕСА_3 , мешканцем квартири АДРЕСА_3 самостійно усунено пошкодження (протікання унітазу); заявка від 13.06.2019 року - залиття квартири АДРЕСА_5 , встановлено: мешканці квартири АДРЕСА_3 доступу не надають; заявка від 22.05.2020 року - залиття квартири АДРЕСА_4 з вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 , встановлено: протікання розподільчого трубопроводу ХВП в квартирі АДРЕСА_3 , мешканці квартири АДРЕСА_3 доступу не надають. (а.с. 7)
11.06.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежної експертної оцінки» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання оціночних послуг № 020, відповідно до умов якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання по наданню оціночних послуг в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. (а.с. 12-13)
Згідно Розділу 2 Договору, об'єктом оцінки є визначення вартості відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 , та вартості пошкодження пральної машини Hotpoint Ariston, модель AQS73F; метою оцінки є визначення вартості відновлювального ремонту для відшкодування матеріальних збитків на його проведення.
Згідно п. 3.2 Договору, вартість послуг становить 4 500,00 грн., в тому числі ПДВ та відображається в Рахунку-фактурі.
Згідно рахунку-фактури та квитанції від 11.06.2020 року ОСОБА_1 на виконання Договору про надання оціночних послуг № 020 від 11.06.2020 року на рахунок ТОВ «Інститут незалежної експертної оцінки» сплачено 4 500,00 грн. (а.с. 11)
За даними Звіту, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежної експертної оцінки», від 17.06.2020 року, вартість проведення відновлювального ремонт (з податком на додану вартість) у квартири АДРЕСА_1 після її залиття (потопу) - становить 43 800,00 грн. (а.с. 15, 40-55)
За даними Звіту, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут незалежної експертної оцінки», від 17.06.2020 року, вартість пошкодження пральної машини Hotpoint Ariston, модель AQS73F, для відшкодування матеріальних збитків після залиття - становить 8 100,00 грн. (а.с. 16, 56-86)
Відповідно до ст. 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 18 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 08 жовтня 1992 року №572, власники квартир зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків за призначенням, забезпечувати збереження жилих і підсобних приміщень квартир та технічного обладнання будинків, дотримувати правил пожежної безпеки. При появі несправностей у квартирі вживати заходів до їх усунення власними силами або силами підприємства по обслуговуванню житла.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини. ( ч.1 та 2 ст.1166 Цивільного кодексу України)
За змістом цієї статті обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. Крім застосування принципу вини шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою. Відсутність хоча б одного з елементів складу цивільного правопорушення виключає настання відповідальності, передбаченої ст.1166 Цивільного кодексу України.
Деліктне зобов'язання - це зобов'язання, в якому особа, що протиправно і винно заподіяла шкоду особистості громадянина або його майну, зобов'язана її відшкодувати, а потерпілий має право на відшкодування заподіяної шкоди у повному обсязі.
У деліктних цивільних правовідносинах реалізуються зобов'язально-правові засоби захисту абсолютних прав. Потерпілий набуває права вимоги про відшкодування збитків, і він має право пред'явити позов про збитки. Праву потерпілого відповідає обов'язок заподіювача шкоди відшкодувати заподіяну шкоду.
Відповідно до ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України, власність зобов'язує.
Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 322 Цивільного кодексу України)
Вказана стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Як убачається з матеріалів справи, предмет спору становлять вимоги позивача ОСОБА_1 , який є співвласником квартири АДРЕСА_1 , з приводу відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям вищезазначеної квартири, вказуючи суб'єктом деліктного зобов'язання відповідача ОСОБА_2 , як власника вищерозташованої квартири АДРЕСА_2 , з вини якої, внаслідок необережного поводження із сантехнічним обладнанням, позивачу завдано шкоду, відшкодування якої підлягає до вирішення в межах даного провадження.
Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись діючим законодавством України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відшкодування відповідачем ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 51 900,00 грн. (43 800,00 грн.+8 100,00 грн.), визначеної відповідно до Звіту, складеного 17.06.2020 року оцінювачем ТОВ Інститут незалежної експертної оцінки», завданої позивачу, як власнику квартири, внаслідок її залиття, - оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено факт неодноразового залиття квартири позивача внаслідок пошкодження сантехнічного обладнання у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_3 , належній відповідачу на праві власності, та зазначені обставини не підлягали спростуванню відповідачем ані під час складення Акту членами комісії ЖЕД № 404, якими здійснювалось встановлення причини залиття, ані під час перебування даної справи у провадженні суду. Тому за наявності складу деліктного зобов'язання, на відповідача, який несе тягар відповідальність щодо обов'язку збереження майна, належного йому на праві власності, невиконання якого може створювати небезпеку для третіх осіб, покладено обов'язок щодо відшкодування шкоди позивачу, завданої внаслідок залиття належної йому на праві власності квартири, в тому числі на відшкодування позивачу понесених ним витрат на проведення оцінки визначення розміру завданої матеріальної шкоди, сума яких складає 4 500,00 грн., сплачених позивачем відповідно до квитанції від 11.06.2020 року, копії якої долучено до матеріалів справи.
В частині стягнення моральної шкоди суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
За нормою ст. 269 Цивільного кодексу України, особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. Особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Особистими немайновими правами фізична особа володіє довічно.
Правовідносини, що виникають із заподіяння позадоговірної моральної шкоди, регулюються ст.ст. 23, 1167 ЦК України, зі змісту яких випливає, що моральна шкода компенсується лише винною особою.
Згідно роз'яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Таким чином, з урахуванням вимог позивача в частині стягнення на його користь моральної шкоди, яка завдана позивачу внаслідок залиття належної йому на праві власності квартири, та пов'язана з розладом нормального життя позивача, нервовою напругою та переживаннями, пов'язаними з необхідністю проведення відновлюваного ремонту квартири, витратою часу на проведення обстеження квартири для визначення розміру матеріального збитку, зверненням до суду за захистом порушених прав, неможливістю врегулювання питання мирним шляхом, суд дійшов висновку, що в розрізі даного спору відповідачем ОСОБА_2 має бути відшкодовано на користь позивача моральна шкода, яку суд визначає в розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, підлягає до часткового задоволення та присуджує стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану за наслідками залиття на загальну суму 51 900,00 грн., а також витрати на проведення оцінки визначення розміру завданої матеріальної шкоди у розмірі 4 500,00 грн., та моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1. 2 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з урахуванням часткового задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 404,80 грн. (564,00 грн.+840,80 грн.) сплачений останнім під час звернення з даним позовом до суду.
Доказів понесення позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи не долучено, тому вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 23, 269, 319, 322, 1166 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, ст.ст. 2, 4, 6-13, 77, 81, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, завданої внаслідок залиття квартири - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_6 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_7 ) матеріальну шкоду у розмірі 56 400,00 грн., моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 404,80 грн., а всього на загальну суму 62 804 (шістдесят дві тисячі вісімсот чотири) гривні 80 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 08 грудня 2020 року.
Суддя: В.І. Галаган