Справа № 316/2525/20
Провадження № 2/316/785/20
"07" грудня 2020 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді Бульби О.М.
за участю секретаря судового засідання Черкашиної О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Енергодара Запорізької області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №316/2525/20 за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Безрукова Світлана Олександрівна про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
30.07.2020 р. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в особі свого представника за письмовим договором та ордером (а.с.12-13) - адвоката Сухенко Юлії Миколаївни (далі - представник позивача), звернулась до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до ОСОБА_3 (далі - відповідач, ОСОБА_3 ), в якій зазначає, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28.10.2011 р. уклали шлюб від якого мають доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 12.05.2020 р. рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області шлюб між сторонами було розірвано. В грудні 2019 р. позивач зверталась до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів та виданий судовий наказ перебував на примусовому виконанні. За заявою відповідача про наявність спору щодо стягнення аліментів, 22.07.2020 р. судовий наказ було скасовано. Вказуючи також на те, що всі щомісячні витрати з утримання доньки, позивач сплачує самостійно без допомоги відповідача, який працює на ВП «Запорізька АЕС» та має змогу надавати кошти на утримання спільної з позивачем дитини, просить суд: стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітків, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини (а.с.1-2).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 04.08.2020 р. по справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.17).
31.08.2020 р. відповідачем ОСОБА_3 було надано до суду письмовий відзив на позовну заяву у змісті якого вказує на нормальні відносини між ним і донькою та приймання постійної участі у її вихованні. Заперечує перебування дитини на повному утриманні позивача, вказуючи що ним купуються для доньки необхідні речі, продукти харчування, а також він дарує їй подарунки і не тільки по святам подарунки, що підтверджується відповідними чеками. Крім того, вказує, що позивачем не підтверджено жодними документальними доказами саме її витрати на дитину в розмірі 5300 грн. на місяць. Просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (а.с.29-30).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 21.09.2020 р. підготовче провадження закрито і справу призначено до розгляду по суті (а.с.42).
В судове засідання позивач ОСОБА_1 та представник позивача: адвокат Сухенко Ю.М., не з'явились. Представником позивача було надано до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивача та представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити (а.с.52).
Відповідач ОСОБА_3 надавши в судовому засіданні пояснення, фактично позовні вимоги визнав частково в розмірі 1/6 частки його заробітку, зазначивши на те, що 1/4 частка це буде забагато з урахуванням того, що він і самостійно надає матеріальну допомогу доньці. При цьому, відповідач визнав, що його донька: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає з її матір'ю: ОСОБА_1 (позивачем по справі) за адресою: АДРЕСА_1 .
В судове засідання представник відповідача за письмовим ордером (а.с.23-25) - адвокат Безрукова Світлана Олександрівна, не з'явилась надавши письмову заяву про розгляд справи без її участі (а.с.53).
Враховуючи відсутність заперечень та підстав для відкладення слухання справи визначених ч.2 ст.223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторони позивача та представника відповідача.
Вислухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 з 28.11.2011 р. перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.5), який було розірвано рішенням Енергодарського міського суду запорізької області. Від шлюбу сторони мають спільну дитину: доньку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4), яка проживає спільно з позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України).
Відповідно до частин 2, 8, 9, 10 статті 7 СК України, сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
За змістом ст.141 СК України, батьки мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незважаючи на розірвання шлюбу чи проживання окремо від дитини.
З аналізу змісту заяви ОСОБА_1 до суду про видачу судового наказу (а.с.6), довідки про заробітну плату і інших доходах ОСОБА_3 (а.с.33), ухвали Енергодарського міського суду Запорізької області від 22.07.2020 р. по справі №316/2549/19, провадження №8/316/1/20 (а.с.7-9) встановлено, що за заявою позивача поданою до суду 17.12.2019 р. з відповідача ОСОБА_3 , фактично з березня 2020 р. по липень 2020 року (включно), стягувались аліменти на користь позивача ОСОБА_1 за виданим Енергодарським міським судом Запорізької області 20.12.2019 р. судовим наказом по справі №316/2549/19, провадження №2-н/316/437/19, який було скасовано ухвалою суду від 22.07.2020 р.. З даним позовом, позивач звернулась до суду 30.07.2020 р., що спростовує посилання позивача про перебування доньки сторін на дату звернення до суду з позовом, лише на повному утриманні позивача по справі.
Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Проте, наявності письмових домовленостей щодо участі відповідача в утриманні спільної з позивачем дитини, суду надано не було.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27.02.1991 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Зазначеною ч.3 ст.181 СК України передбачено право позивача, як особи з якою проживає спільна дитина сторін, на матеріальне утримання від батька дитини, доказів добровільності надання якої у період перебування справи на розгляді в суді, матеріали справи не містять, про що зазначено вище.
Частиною 2 статті 182 СК України, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, при цьому, мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідачем не заперечується факту наявності роботи та заробітку, а судом не встановлено наявності у матеріалах справи обставин які б перешкоджали відповідачу сплачувати аліменти на користь позивача на утримання спільної дитини (ч.1 ст.182 СК України), у тому числі, в розмірі про який просить позивач.
Посилання ж відповідача на те, що розмір частки заробітку відповідача в 1/4, який просить позивач до стягнення з відповідача є великим, суд вважає безпідставним, як з огляду на те що відповідачем не надано цьому доказів так і на те, що на позивача, як особу з якою проживає дитина, покладено більше турбот та обов'язків щодо дитини, яка фактично більшість свого часу проводить саме з матір'ю (позивачем по справі).
Відповідно до положень ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, рішення про стягнення аліментів на дитину підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до приписів п.6 ч.1 ст.264, п.2 ч.5 ст.265 ЦПК України, при ухваленні рішення, суд вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, який зазначає у резолютивній частині рішення.
Позивач на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору за подання до суду першої інстанції позовної заяви про стягнення аліментів.
Згідно положень ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи зазначене, висновки суд про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 840 грн. 80 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76-82, 83, 89, 95, 141, 223, 258, 259, 264, 265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в інтересах якого діє адвокат Безрукова Світлана Олександрівна про стягнення аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити.
Стягувати щомісячно зі ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ) - аліменти на утримання неповнолітньої доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 30.07.2020 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) - на користь держави, судовий збір в розмірі 840 (восьмиста сорока) гривень 80 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду виготовлено 11.12.2020 р.
Суддя: О. М. Бульба