Справа № 314/2856/20
Провадження № 1-в/314/807/2020
03.12.2020 м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у дистанційному судовому засіданні матеріали за клопотанням засудженого Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , по даній справі засуджений вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 01.07.2013 за ч. 1 ст. 115 КК України до покарання у вигляді 10 років позбавлення волі. Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 29.02.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 27.07.2012 по 13.11.2013 з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі. Початок стоку: 26.07.2012, кінець строку: 09.04.2021,
про умовно-дострокове звільнення,
за участю: прокурора ОСОБА_4 ,
представника колонії ОСОБА_5 ,
захисника засудженого адвоката ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_3 ,
встановив:
до Вільнянського районного суду Запорізької області від засудженого Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_3 надійшло клопотання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши надані йому матеріали, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що засудженийОСОБА_3 з 05.01.2014 перебуває на лікуванні в Софіївській спеціалізованій туберкульозній лікарні № 55. На виробництві установи працевлаштований не був у зв'язку з хворобою на туберкульоз. Відповідно до медичної довідки установи лікування засудженого ОСОБА_3 завершено.
Згідно характеристики, яка міститься в матеріалах справи засудженийОСОБА_3 характеризується незадовільно, вимоги режиму відбування покарання порушував, за що мав дев'ять стягнень, при цьому, за весь період відбування покарання має лише одне заохочення (29.12.2017).
Відповідно до довідок заступника начальника установи із соціально-виховної роботи та психологічної роботи, засуджений ОСОБА_3 , не залучався до робіт з благоустрою колонії, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених згідно ч. 5 ст. 118 КВК України, не приймає участі в роботі самодіяльних організацій, бібліотеку не відвідує, не бере участі у програмах диференційованого виховного впливу на засуджених.
У відповідності зі ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від покарання можливо при обов'язковій та одночасній наявності в їх сукупності підстав та умов. При цьому головним та вирішальним є не факт відбування певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Згідно з ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Висновок суду про виправлення засудженого повинен базуватися на врахуванні даних про його поведінку в цілому та відношенню до праці за весь період знаходження у виправних установах.
Згідно з роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну не відбутої частини покарання більш м'яким» рішення про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого та доведеності того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. При цьому суд має ретельно з'ясувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправної установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці.
Суд враховує, що примірна поведінка - це не тільки пасивна форма поводження засудженого, що полягає в утриманні від порушень режиму відбування покарання, а й активна форма поведінки, яка в свою чергу є намагання своєю діяльністю виправити вину за скоєне кримінальне правопорушення.
Поведінка ОСОБА_3 , за весь час відбування ним покарання у своїй сукупності не була стабільно позитивною та активною.
При вивчених обставинах на теперішній час суд не знаходить достатніх підстав для умовно - дострокового звільнення ОСОБА_3 у зв'язку з чим, у задоволені клопотання про його умовно-дострокове звільнення від покарання у вигляді позбавлення волі необхідно відмовити, оскільки він до теперішнього часу не проявив себе як такий, що довів своє виправлення та перевиховання, а встановлені в судовому засіданні дані у своїй сукупності не можуть свідчити, на погляд суду, про його виправлення та перевиховання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 81 КК України, ч. 1 ст. 537,ст. ст. 539, 395 КПК України, суд -
постановив:
в задоволенні клопотання засудженого Державної установи «Софіївська виправна колонія (№ 55)» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1
03.12.2020