Справа № 127/27169/20
Провадження 2/127/4627/20
07 грудня 2020 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Волошин С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту роботи на підприємстві,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту роботи на підприємстві, в якому просить встановити факт та зарахувати період його роботи з 03.10.1991 року по 19.12.2002 року на Малому приватному підприємстві «Вогник» до загального стажу роботи, який зазначений в п.14 та п.15 трудової книжки ОСОБА_1 .
Заяву мотивовано тим, що позивач, досягши пенсійного віку, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (Відповідач у справі) за призначенням пенсії за віком, в чому йому було відмовлено, оскільки Відповідач не зарахував до загального стажу роботи Позивача період роботи з 03.10.1991 року по 19.12.2002 року на Малому приватному підприємстві «Вогник» (записи в трудовій книжці 14-15) з огляду на відсутність на відтиску печатки ідентифікаційного коду підприємства, що є обов'язковим реквізитом на печатці підприємства згідно з п.7 Положення про ЄДРПОУ, затвердженого постановою КМУ №118 від 22.01.1996 року. Позивач в позасудовому порядку не може довести факт роботи на підприємстві МПП «Вогник» в період 03.10.1991 року по 19.12.2002 року, що унеможливлює призначення йому Відповідачем пенсії за віком та стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Суд, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, дійшов висновку, що провадження у справі за цією позовною заявою не може бути відкрито з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Як встановлено ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:
1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності засобів масової інформації, інформаційних агентств, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників засобів масової інформації та інформаційних агентств, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;
3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті;
5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. (ч. 2 ст. 20 КАС України).
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб'єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Верховний Суд неодноразово вказував, що не можуть розглядатися у порядку цивільного судочинства заяви про встановлення фактів трудового стажу. Відмова ПФУ у встановленні таких фактів може бути оскаржена заінтересованою особою до адміністративного суду ( Постанова Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року справа № 401/2020/17-ц, провадження № 14-362цс18, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 198/623/18, провадження № 14-369цс19, Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 589/2794/16-ц, провадження № 14-589цс19).
Отже, позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту роботи на підприємстві у певний період (для призначення позивачу пенсії) не може розглядатися у порядку цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно ч. 5 ст. 186 ЦПК України відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Виконуючи вказану норму процесуального закону суд роз'яснює, що позивач не позбавлений права, отримавши відмову органу, який призначає пенсії, в разі незгоди з його рішенням на підставі статті 105 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ч.2 ст.124 Конституції України звернутися за захистом свого права з позовною заявою про оскарження відповідного рішення органу Пенсійного фонду України за правилами адміністративного судочинства до Вінницького окружного адміністративного суду.
Керуючись ст.ст. 19, 186 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про встановлення факту роботи на підприємстві.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачеві разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: