Справа № 127/25768/20
Провадження № 2-а/127/436/20
"02" грудня 2020 р.м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.,
при секретарі Куйдан Ю.М.,
за участю:
представника відповідача Ковальчука Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , до поліцейського УПП у Вінницькій області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 2 роти Корнійчука Віктора Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача УПП у Вінницькій області ДПП НП України про скасування постанови серії ЕАК № 2455817 від 28.04.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до поліцейського УПП у Вінницькій області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 2 роти Корнійчука Віктора Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача УПП у Вінницькій області ДПП НП України про скасування постанови серії ЕАК № 2455817 від 28.04.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вказана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.132-1 КУпАП.
Позивач у судове засідання не з'явився, однак просив проводити розгляд адміністративного позову без його участі.
Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що обставини, викладені в позовній заяві є суб'єктивною думкою позивача та не підтверджуються будь-якими доказами. За таких обставин просив відмовити позивачу у позові за безпідставністю вимог.
Дослідивши матеріали справи та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення учасників процесу, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зокрема дослідивши наданий відповідачем відзив, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову, виходячи з наступного.
До суду 30.11.2020 року надійшов відзив від представника відповідача з додатками, відповідно до якого представник відповідача зазначає, що позивача правомірно притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 132-1 КУпАП, оскільки в його діях вбачалось порушення п.22.5 Правил дорожнього руху України.
Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини п'ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху.
Відповідно до пункту 1.1 ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Згідно з пунктом 1.9. ПДР особи, які порушують ПДР, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.22.5 ПДР України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Судом встановлено, що у відповідності до частини 1 ст.132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає випадки в яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. До них відноситься, зокрема якщо водій порушив ПДР.
Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, передбачені статтею 132-1 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У цьому випадку уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Вказані положення кореспондуються з частиною 4 розділу 1 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за № 1408/27853).
Відповідно до частини 2 розділу III Інструкції постанова у справі про адміністративні правопорушення, зокрема ч.1 статті 132-1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Тобто, дані норми, навіть у випадку незгоди Позивача з вчиненим правопорушенням, виключають можливість складення протоколу та зобов'язують Відповідача за результатами розгляду справи приймати відповідне рішення та без складання протоколу виносити постанову про адміністративне правопорушення.
Відповідно до статей 249, 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито і за місцем його вчинення.
Інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.
Відтак підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 276 КУпАП Відповідачем за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов'язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення безпосередньо в присутності особи відносно якої розглядалася вказана адміністративна справа.
При застосуванні положень статті 276 КУпАП також слід враховувати зміни до норм КУпАП, які були внесені після прийняття Закону України «Про Національну поліцію» та те, що рішення Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015, яке містить роз'яснення щодо застосування словосполучень використаних у нормах КУпАП «на місці» та «за місцем», прийнято також до набрання чинності цього Закону, тобто без врахування його положень.
Порядок розгляду адміністративної справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (складання інспектором Державтоінспекції протоколу про правопорушення, розгляд адміністративної справи на підставі цього протоколу уповноваженим органом - Управлінням Державтоінспекції та за результатами її розгляду винесення постанови цим органом) був змінений з урахуванням положень Закону України «Про Національну поліцію» та внесенням змін до КУпАП. Тобто, на теперішній час, згідно з положеннями КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху інспектором патрульної поліції не складається, саме інспектор (працівник органу і підрозділу Національної поліції, який має спеціальне звання), а не Управління патрульної поліції, уповноважений розглядати адміністративну справу та за результатами її розгляду виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Таким чином інспектор патрульної поліції, який уповноважений виносити постанову про притягнення особи до адміністративної відповідальності, на місці вчинення адміністративного правопорушення, зокрема, у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, має право здійснювати розгляд адміністративної справи де було вчинено таке адміністративне правопорушення та на місці де він несе службу в той час.
Відтак підготовка та розгляд справи про адміністративне правопорушення у відповідності до статті 276 КУпАП здійснений інспектором поліції Корнійчуком В.Л. за місцем його перебування та виконанням ним посадових обов'язків, який в даному випадку був уповноважений розглядати вказану адміністративну справу на місці здійснення адміністративного правопорушення, а не за місцем розташування управління патрульної поліції у Вінницькій області (яке не має повноважень здійснювати розгляд адміністративних справ та виносити відповідні постанови).
Відповідно до статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відтак, на виконання вищевказаних вимог та вимог статей 268, 278, 279 КУпАП, Відповідач, розпочавши розгляд справи, назвав своє ім'я, посаду та спеціальне звання, зазначив порушення, яке вчинив Позивач, а саме керуючи транспортним засобом DAF FX 105.510 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом TUR 30-3 д.н.з. НОМЕР_2 , перевозив великогабаритний вантаж, ширина якого становила 2,60 м без відповідного дозволу, внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 132-1 КУпАП, пояснив Позивачеві його права та надав можливість надати письмові чи усні пояснення з приводу вчиненого правопорушення. Після чого інспектор здійснив дослідження та оцінку наявних доказів та повідомив Позивача про прийняте по справі рішення (накладення штрафу на Позивача в розмірі 510 грн. 00 коп.) та виніс Постанову.
Положеннями КУпАП, що стосуються розгляду справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку передбачено спеціальну, спрощену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності - винесення постанови на місці вчинення правопорушення. Тобто, провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділом IV КУпАП, не здійснювалося. Оскаржувана постанова складена на місці вчинення правопорушення, відповідно до положень частини 4 статті 258 КУпАП.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи «Максименко проти України» обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
В окремій думці у справі «Лала проти Нідерландів» від 23 серпня 1994 року суддя Матчер зазначив, що лише в особливо серйозних кримінальних справах інтереси правосуддя можуть потребувати, щоб обвинувачений завжди був присутній чи представлений, якщо необхідно, офіційно призначеним захисником,що також узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Кремцов проти Австрії» від 21 вересня 1993 року та «Пуатрімол проти Франції» від 23 листопада 1993 року.
Санкція статті КУпАП, відповідно до якої Позивача було притягнуто до відповідальності, не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить інтересам правосуддя, оскільки Позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
В ході розгляду справи про адміністративне правопорушення Відповідач не перешкоджав реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, про що роз'яснено порушнику.
Таким чином, розглядаючи дану адміністративну справу відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Вказані позивачем у позовній заяві на його думку недоліки оформлення оскаржуваної постанови не можуть бути самостійною підставою для визначення протиправним такого рішення за умови, якщо позивачем вчинено порушення вимог Правил дорожнього руху, оскільки при розгляді спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Сама незгода позивача щодо його притягнення до адміністративної відповідальності не є підставою для звільнення позивача від адміністративної відповідальності та скасування постанови.
Суд, оглянувши письмові матеріали справи, а саме копії: постанови серії ЕАК № 2455817 від 28.04.2020 року; посвідчення водія ОСОБА_1 ; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу DAF FX 105.510 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом TUR 30-3 д.н.з. НОМЕР_2 ; з урахуванням відзиву на позовну заяву, у якому містяться фотознімки транспортного засобу DAF FX 105.510 д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом TUR 30-3 д.н.з. НОМЕР_2 та відповідно до вимог п.22.5 Правил дорожнього руху України, приходить до висновку, що останнє містить докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного порушення передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.
З огляду на вище викладене, оцінивши докази у справі, суд прийшов до висновку, що оскаржену постанову винесено з додержанням вимог закону, будь-яких порушень при складанні постанови, зокрема порядку розгляду справи та порушень прав позивача, не встановлено та не підтверджено жодними доказами, та враховуючи те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів відсутності події адміністративного правопорушення, в позові слід відмовити за безпідставністю вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 78, 194, 229, 241-246, 250, 255 КАС України, ст.ст.132-1, 222, 249, 252, 258, 268, 276, 278, 279 КУпАП, суд, -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , до поліцейського УПП у Вінницькій області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції 1 батальйону 2 роти Корнійчука Віктора Леонідовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача УПП у Вінницькій області ДПП НП України про скасування постанови серії ЕАК № 2455817 від 28.04.2020 року, у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя